ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 вересня 2016 року м. Київ № 826/25933/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., суддів: Келеберди В.І., Данилишина В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства соціальної політики України та Управління Пенсійного фону України в Дарницькому районі м. Києва, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 24.09.2015 року Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Міністерства соціальної політики України (протокол №90) в частині визначення безпідставною видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 ОСОБА_1 , не підтвердження факту виконання робіт у зоні відчуження і вилучення посвідчення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування; визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому р-ні м. Києва, викладену в листі №2106/06 від 30.03.2015 року, у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС; Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому р-ні м. Києва призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.
В письмових запереченнях на адміністративний позов Управління Пенсійного фону України в Дарницькому районі м. Києва просило в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України 24.09.2015 прийнято рішення про безпідставність видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС категорії 2 (1), оскільки не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження, а за таких обставин відповідачем правомірно відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС.
Згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів встановила наступне.
18.03.2015 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому р-ні м. Києва (правонаступник - Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві) з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Листом №2106/06 від 30.03.2015 року відповідачем відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС у зв'язку з тим, що місто Іванків, у яке було командировано позивача, не передбачено переліком населених пунктів, віднесених до 30-ти кілометрової зони радіоактивного забруднення в наслідок Чорнобильської катастрофи.
Рішенням Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства праці та соціальної політики України, яке оформлено протоколом №90 від 24.09.2015р. визнано безпідставним видачу позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, з його відповідним вилученням.
Відповідно до трудової книжки позивача у 1986 році він працював в Управлінні механізації ремонтно-будівельних робіт "Київзеленбуду".
Згідно наказу №54-КМ від 02.07.86 р. позивач був у відрядженні в складі групи водіїв та технічних працівників в м. Іванків Київської області з 03 липня по 12 липня 1986 р. для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та заміни водіїв, що вже там працювали на поливомиючих машинах.
Відповідно до табелю обліку за липень 1986 р. позивачем за роботу в населених пунктах зони відчуження в період з 03 по 12 травня отримано заробітну плату з урахуванням коефіцієнту 2 відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР та Української ради профспілок від 10.06.86 р. №207-7.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (надалі Закон № 796-ХІІ).
Відповідно до ст. 10 Закону № 796-ХІІ, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Частиною 1 ст. 15 Закону № 796-ХІІ передбачені підстави для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме: період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовані Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженимм постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 (надалі Порядок).
Пунктом 10 вищевказаного Порядку передбачено, що посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Суд також наголошує, що у відповідності до п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1, документи, які засвідчують особливий статус особи за Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
З порівняльного аналізу вказаних актів, суд дійшов висновку, що в даному випадку для встановлення відповідного статусу, суб'єктом владних повноважень може використовуватись не конкретний документ, а один із перелічених документів, або декілька документів в їх сукупності.
В матеріалах справи позивача наявні належні та допустимі дані, які в їх сукупності та взаємозв'язку, вказують на участь позивача у роботах в зоні відчуження ЧАЕС у другій половині 1986 року не менше чотирнадцяти календарних днів, при цьому відповідачами не спростовано того, що позивач отримував підвищення до заробітної плати згідно коефіцієнту 2 та 3 згідно постанови Ради Міністрів УРСР та Української Республіканської Ради професійних союзів від 10.06.1986р.
Окрім того, в матеріалах справи міститься список осіб від 08 жовтня 1992 року на доплату і робочим та службовцям управлінням механізації ремонтно-будівельних робіт Київзеленбуд, які приймали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році, відкомандированих в м. Іванків. Серед вказаних осіб числиться і позивач.
Також в підтвердження того, що позивач був учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, є наказ орендного спеціалізованого підрядного управління механізації ремонтно-будівельних робіт Київзеленбуд № 99 від 09 жовтня 1992 року про проведення доплати робітникам та службовцям учасникам ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС. Відповідно до цього наказу комісія встановила, що, не дивлячись на відрядження робітників та службовців до м. Іванків, при виконанні завдань по дезактивації доріг, промислових приміщень і підвозу води на комунальні підприємства в зоні відчуження, починаючи з 27 квітня 1986 року (м. Прип'ять, а потім в м. Чорнобиль і Іванків) змінювалися лише водії і старші груп, а поливомиючі автомобілі залишалися, маючи високий рівень забрудненості, та після закінчення робіт 04 вересня 1986 були захоронені в зоні відчуження с. Лубянка 2, що підтверджується актом начальника АСП УМ РСР Київзеленстрой від 08 липня 1992 року.
При цьому, суд вважає посилання відповідачів на те, що позивач виконував роботи відповідно до наказу №54-КМ від 02.07.86 р. в м. Іванкові, таким, що не має юридичного значення, оскільки, дане посилання є формальними, суперечить зазначеним у довідках підставах їх видачі як робітнику, який був безпосередньо зайнятий на роботах, передбачених Постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 29.12.1987 №1497-378 та Постановою Ради міністрів СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку №1, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, і саме регламентували умови оплати праці і матеріального забезпечення робітників, зайнятих в ліквідації наслідків аварії ЧАЕС.
Крім того, відповідачем не надано доказів, що ОСОБА_2 виконував роботи саме в м. Іванків, оскільки згідно Наказу №33-КМ від 22.05.1986 року дані про те, що позивач виконував роботи саме в м. Іванків не зазначені.
Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки при прийняті рішення відповідачем вказані обставини враховані не були, а позивачем підтверджено факт виконання робіт по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України від 24 вересня 2015, оформлене протоколом № 90, про визнання безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС категорії 2(1) ОСОБА_2 є незаконним.
Крім того, протиправною є відмова Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому р-ні м. Києва у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, оскільки Відповідно до п.1 статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії н Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, на 10 років. Призначення та виплата пенсій вказаним категоріям проводиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачами як суб'єктами владних повноважень не доведено правомірності прийняття рішення про відмову у призначені пенсії за віком як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС та рішення про визначення безпідставною видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2.
Керуючись статтями 94, 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 24.09.2015 року Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Міністерства соціальної політики України (протокол №90) в частині визначення безпідставною видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 ОСОБА_1 , не підтвердження факту виконання робіт у зоні відчуження і вилучення посвідчення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
3. Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому р-ні м. Києва, викладену в листі №2106/06 від 30.03.2015 року, у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС.
4. Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.А. Качур
Судді В.І. Келеберда
В.М. Данилишин