ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про прийняття справи до провадження
19 вересня 2016 року м. Київ№ 826/1924/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Огурцова О.П., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовомОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.09.2014 року №0001451701.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року, адміністративний позов задоволено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.08.2016 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року у справі № 826/1924/15 - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.08.2016 зазначено наступне: «Таким чином, наведеною нормою Закону прямо передбачено обов'язок платника відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. Наведене правило цілком відповідає економічній сутності доходу, оскільки при списанні заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов'язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом. При цьому, відповідно до змісту розглядуваного законодавчого припису, сума анульованого податкового боргу включає як основну суму кредиту, так і нараховані відсотки. Адже в аналізованій нормі йдеться про борг в цілому, тобто про загальну суму фінансових зобов'язань, що підлягають погашенню боржником, незалежно від підстави їх виникнення. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, мотивували свої рішення тим, що "тіло" кредиту було погашено позивачем за рахунок продажу предмета іпотеки. Відсотки, пеня та штрафи, нараховані боржнику внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Разом з тим, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.
Єдиним документом, який стосується розміру прощеної суми кредитної заборгованості в сумі 73953,25 дол. США, що стала підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення, є повідомлення ТОВ "УніКредит Банк" від 29.10.2012 року (а.с. 18). В той же час, у зазначеному повідомленні не виокремлено складові такої заборгованості. В процесі розгляду даної справи судам попередніх інстанцій необхідно встановити правовий статус усієї суми прощеної заборгованості за кредитом, з огляду на те, що вказана сума може включати в себе, як основну суму кредиту, відсотки за користування кредитом, неустойки, та комісії, пеню, що, відповідно, зумовлює настання для позивача різних правових наслідків у межах спірних правовідносин. Висновки судів про погашення основної суми кредиту за рахунок продажу предмету іпотеки є передчасними, оскільки: судами попередніх інстанцій не встановлено фактичну суму сплаченої позивачем основної суми кредиту; не надано належної оцінки доводам позивача про те, що протягом 2008 -2011 років ним регулярно сплачувались кошти на погашення іпотечного кредиту і не встановлено суму зазначених коштів, їх цільове призначення (сплата основної суми кредиту, відсотків за користування кредитом чи неустойки та комісії). Судами попередніх інстанцій також не встановлено яка частина (сплата основної суми, відсотків за користування кредитом чи неустойки та комісії) на суму 48000,00 дол. США (еквівалент в гривні станом на 07.08.2012 року - 383664,00 грн.) була погашена за рахунок продажу предмета іпотеки. Не з'ясованим залишились обставини щодо наявності чи відсутності додаткових угод укладених між ОСОБА_1, як позичальником, та ТОВ "УніКредит Банк", як банком, до договору іпотечного кредиту № MRTG-000000014133 від 15.08.2008 року. Крім того, судам попередніх інстанцій необхідно встановити чи включив ТОВ "УніКредит Банк" суму 73953,25 дол. США анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного). З матеріалів справи не можливо встановити які саме кошти, на виконання яких договорів та чи саме на користь ТОВ "УніКредит Банк" сплачені позивачем. Тобто, суди попередніх інстанцій належним чином не з'ясували рух коштів по рахунку позивача та первинні документи, зокрема банківські виписки, якими позивач підтверджував виконання грошових зобов'язань.».
За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи було визначено суддю Огурцова О.П.
Перевіривши матеріали справи суд, визнав подану позовну заяву і додані до неї матеріали достатніми для прийняття справи до свого провадження.
Керуючись статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Прийняти справу до провадження.
2. Призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 06 грудня 2016 року о 09:20 год., яке відбудеться за адресою: м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8, корпус 1, блок Б, 1-поверх, зал судових засідань № 35.
3. Справа розглядатиметься суддею одноособово.
4. Зобов'язати відповідача та запропонувати позивачу надати до 29 листопада 2016 року додаткові письмові пояснення та документи (докази) щодо обставин викладених у рішенні Вищого адміністративного суду України.
5. Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.П.Огурцов
Інформація про процесуальні права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, мають право: 1) знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів; 2) знайомитися з матеріалами справи; 3) заявляти клопотання і відводи; 4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; 5) подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; 6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; 7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 8) знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них; 9) робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень; 10) оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів; 11) користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Особи, які беруть участь у справі, можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову й у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.
Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.
Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.