13 вересня 2016 рокусправа № 171/1048/16-а(2-аз/171/3/16)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2016 року по справі № 171/1048/16-а(2-аз/171/3/16) за позовом ОСОБА_1 до Апостолівської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення 15 сесії VII скликання Апостолівської міської ради № 388 «Про призначення начальника спеціалізованого комунального підприємства «Добробут» від 26 травня 2016 року в повному обсязі, як таке, що не відповідає вимогам Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування», Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Регламенту роботи Апостолівської міської ради Дніпропетровської області та порушує охоронюване право позивача на вільний доступ до праці. Одночасно, позивач просив суд забезпечити позов шляхом зупинення дії оскарженого ним рішення Апостолівської міської ради до розгляду адміністративного позову по суті.
Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2016 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено. Суд першої інстанції зробив висновок, що позивач не довів наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, у зв'язку із чим не вбачається беззаперечних підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити клопотання. Апелянт зазначає, що рішення 15 сесії VII скликання Апостолівської міської ради № 388 «Про призначення начальника спеціалізованого комунального підприємства «Добробут» від 26 травня 2016 року прийнято з порушенням вимог законодавства, і одночасно цим рішенням порушено охоронюване право позивача на вільний доступ до праці, що створює очевидну небезпеку заподіяння шкоди праву позивача на вільний доступ до праці.
Відповідач письмових заперечень до суду не направив.
Зважаючи на наявність клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності та відсутність клопотання відповідача про розгляд справи за його участю, справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
За правилами, встановленими частиною 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
З аналізу наведеної статті вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову є обґрунтоване клопотання сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливість в подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи.
При вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є визнання протиправним та скасування рішення 15 сесії VII скликання Апостолівської міської ради № 388 «Про призначення начальника спеціалізованого комунального підприємства «Добробут» від 26 травня 2016 року, яким призначено на посаду начальника спеціалізованого комунального підприємства «Добробут» ОСОБА_2 та доручено міському голові укласти з ним контракт терміном на 1 рік.
Обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову апелянт посилався на обставини, що викладені у адміністративному позові, і свідчать, на думку позивача, про протиправність рішення Апостолівської міської ради, яке прийнято з порушенням процедури відбору на вакантну посаду начальника спеціалізованого комунального підприємства «Добробут», що позбавлено позивача права на подання своєї кандидатури на цю посаду.
Колегія суддів вважає, що обґрунтованість доводів викладених позивачем, може бути об'єктивно оцінена судом за результатами дослідження доказів та заслуховування пояснень осіб, які беруть участь у справі лише під час розгляду справи по суті позовних вимог.
Крім того, позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів по забезпеченню позову призведе до неможливого відновлення його порушеного права або потребуватиме значних зусиль, часу та витрат для такого відновлення.
Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують відповідність ухвали суду нормам статей 117, 118 Кодекс адміністративного судочинства України, що виключає підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги позивача.
Відповідно до статті 200 цього ж Кодексу суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що при прийнятті оскарженої ухвали, судом першої інстанції дотриманні норми процесуального права, підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 195, 197, 199, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2016 року по справі № 171/1048/16-а(2-аз/171/3/16) - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і не підлягає оскарженню у касаційному порядку, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи згідно частини 2 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко