14 вересня 2016 року справа №804/15748/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,
при секретарі судового засідання: Федосєєвої Ю.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі №804/15748/15 за позовом ОСОБА_5 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач 17.11.2015 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» ОСОБА_4, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» ОСОБА_4 щодо невключення його до переліку вкладників ПАТ «Український професійний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати відповідача надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо нього як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Український професійний банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» ОСОБА_4 щодо невключення ОСОБА_5 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов'язанр Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» ОСОБА_4 надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_5 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Український професійний банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Позивач в судове засідання апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28.05.2015 року між позивачем та ПАТ «Український професійний банк» укладено договір банківського вкладу «Стандарт» № 350649 (а.с.15).
28.05.2015 року на особовий рахунок № НОМЕР_1, відкритий в ПАТ «Український професійний банк» на ім'я ОСОБА_5, зараховані кошти в сумі 116680,00 грн. (а.с.16).
28 травня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України за №348 від 28.05.2015 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення за №107 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Український професійний банк», згідно з яким з 29.05.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПAT «УПБ». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПAT «УПБ» призначено ОСОБА_4 (а.с.81,82).
Постановою НБУ № 562 від 28.08.2015 року відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПAT «УПБ» (а.с.83).
Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО № 158 від 28.08.2015 року розпочата процедура ліквідації ПAT «Український професійний банк» з 31.08.2015 року по 30.08.2016 року (а.с.84).
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПAT «УПБ» ОСОБА_4 повідомила позивача, що правочини, в тому числі договір банківського вкладу від 28.05.2015 року № 350649 (операції з внесення 28.05.2015 року грошових коштів на рахунок № НОМЕР_1) є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України (а.с.17).
З таким повідомленням відповідача ОСОБА_5 не погодився, оскаржив його до суду.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 в повному обсязі, суд першої інстанції зазначив, що не знайшов підстав вважати правочин, укладений позивачем та ПАТ «Український професійний банк», нікчемним, оскільки договір банківського вкладу «Стандарт» №350649 від 28.05.2015 року був укладений в день винесення Правлінням Національного банку України постанови від 28.05.2015 року №348 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії неплатоспроможних», тобто позивач не був обізнаний на момент укладення договору про неплатоспроможність банку, а договір банківського вкладу, укладений позивачем з банком, за формою є стандартним, який пропонувався до укладення невизначеному колу осіб, умови розміщення такого вкладу були публічно оголошені.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI (далі по тексту - Закон № 4452) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тисяч гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону № 4452, відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини 4 ст.26 цього Закону.
З метою забезпечення прав Фонду, уповноважена особа, як то зазначено в частині 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.
За приписами ч.4 ст.38 Закону № 4452 Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Отже, Уповноважена особа Фонду на етапі тимчасової адміністрації вчиняє наступні дії: 1) складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними; 4) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
З матеріалів справи вбачається, що з метою дотримання вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноваженою особою створено Комісію з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Український професійний банк» (а.с.88).
Відповідно Наказу Уповноваженої особи від 02.06.2015 року №31/та визначено здійснити перевірку документів, пов'язаних з укладанням банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, в тому числі карткових) з вкладниками, а також обставин зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб для визначення підстав можливого обмеження Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснення банком на час тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплати коштів вкладникам, на предмет виявлення правочинів (в тому числі договорів), що є нікчемними. Строк перевірки встановлений до 26.06.2015 року (а.с.90).
Колегія суддів зазначає, що постановою Правління Національного банку України №293/БТ від 30.04.2015 року ПАТ «Український професійний банк» було віднесено до категорії проблемних та запроваджено особливий режим контролю за діяльністю банку (а.с.77-79).
В ході проведення перевірки було виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту) між фізичними особами-клієнтами та Банком, укладеними у період з 30.04.2015 року по 28.05.2015 року, в тому числі і в Договорі, укладеному між ПАТ «Український професійний банк» та позивачем. Залучення коштів на вклад ОСОБА_5, відбулося шляхом проведення банком касових операцій без фактичного внесення/отримання фізичною особою готівкових грошових коштів (а.с.86,87).
Комісією з перевірки договорів (інших правочинів) встановлено, що за рахунком НОМЕР_2, відкритим на ім'я ОСОБА_5, здійснена удавана штучна касова операція з внесення готівкових коштів в сумі 116800 грн. (без фактичного внесення готівки), яка приховувала фактичне перерахування коштів з рахунку юридичної особи, відкритого також в ПАТ «Український професійний банк» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гренадер», керівником якого (без будь-яких обмежень) є саме ОСОБА_5, що підтверджується інформативним записом у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.93-94).
Крім того, згідно довідки по рахунку НОМЕР_3, відкритого ТОВ «Гренадер», станом на 28.05.2015 року на поточних рахунках товариства у ПАТ «Український професійний банк» обліковувались грошові кошти у загальному розмірі 117452,47 грн.. Таким чином, Товариство у відповідності до ч.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та ст.175 Господарського кодексу України було кредитором банку (а.с.95-96).
Згідно чеку №МА0610261 від 28.05.2015 року ТОВ «Гренадер» було оформлено штучну касову операцію з отримання ОСОБА_5 в ПАТ «Український професійний банк» готівкових коштів в сумі 116680,00 грн. (без фактичної видачі готівки) (а.с. 97).
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що операція з відкриття 28.05.2015 року рахунку на ім'я ОСОБА_5, кошти на якому в той же день виникли шляхом оформлення фіктивної операції з внесення готівки фізичною особою (особисто ОСОБА_5.) з одночасним оформленням фіктивних операцій з видачі готівки фізичній особі.
Така операція була здійснена в період з 30.04.2015 року по 28.05.2015 року, тобто у період, коли діяла Постанова Національного банку України №293/БТ від 30.04.2015 року «Про віднесення ПАТ «Український професійний банк» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку», відповідно до якої в діяльності банку діяло обмеження щодо недопущення проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Тобто, не зважаючи на заборону, 28.05.2015 року ПАТ «Український професійний банк» був укладений депозитний договір банківського вкладу (депозиту) «Стандарт» № 350649 з позивачем, що в свою чергу є порушенням постанови Правління Національного банку України №293/БТ від 30.04.2015 року, яка є обов'язковою до виконання, та діючого законодавства у сфері банківської діяльності.
Відповідно до п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Прокуратурою Голосіївського району м.Києва повідомлено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український професійний банк» ОСОБА_4, що за результатами розгляду заяви Уповноваженої особи Фонду з питань доведення до неплатоспроможності та заподіяння шкоди внаслідок вчинення дій посадовими особами ПАТ «Український професійний банк» внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.09.2015 року за №42015100010000275 за ознаками злочину, передбаченого ст.218-1 КК України (а.с. 102).
З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі досліджено обставини, які мають значення для справи, невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів також приймає до уваги наявність постанови Верховного Суду України від 15 червня 2016 року у справі № 826/20410/14 за позовом фізичної особи до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» про визнання дій та бездіяльності протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, якою провадження у справі закрито у зв'язку з її непідсудністю адміністративним судам, проте вважає необхідним відступити від викладеної правової позиції з огляду на наступне.
Так, у вказаній постанові ВСУ послався на те, що вже висловив правову позицію у даній категорії спорів у постанові від 16 лютого 2016 року (справа № 826/2043/15), яку необхідно застосовувати і до справи № 826/20410/14.
Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що категорія спорів у вказаних справах є різною як за суб'єктним складом, так і за безпосереднім предметом спору.
Зокрема, у справі № 826/20410/14 предметом спору є невключення фізичної особи - вкладника банку до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у зв'язку з визнанням уповноваженою особою останнього нікчемними певних правочинів, проте у справі № 826/2043/15 розглядався спір за позовом органу Пенсійного Фонду України про зобов'язання уповноваженої особи Фонду визнати та включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги УПФУ на суму боргу 2409 гривень 25 копійок, яка виникла в результаті неперерахування банком збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, різними в даних справах (№ 826/20410/14 та № 826/2043/15) є як правовий статус позивачів, так і фактичні обставини справи, а також правова природа спірних правовідносин взагалі, оскільки останні виникли з огляду на здійснення відповідачем різних повноважень, наданих йому Законом № 4452.
Крім того, фізична особа-вкладник банку має право на відшкодування гарантованої Законом суми не менше ніж 200 тисяч гривень за рахунок коштів саме Фонду, тоді як орган ПФУ просив включити його до реєстру вимог кредиторів, які будуть відшкодовуватись за рахунок майна банку при його ліквідації, тобто предмет спору в даних справах є різним і його ототожнення є помилковим.
Щодо висловленої ВСУ правової позиції, то вона полягає в тому, що за положеннями статті 12 Господарського процесуального кодексу України на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Проте така правова позиція суперечить нормам діючого законодавства.
Так, відповідно до статті 3 Закону № 4452 Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.
Згідно із частиною першою статті 4 Закону № 4452 основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Для цього Фонд наділений відповідними функціями, що визначені частиною другою статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Серед таких функцій є здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим Законом; здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організація відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку і навіть застосування до банків та їх керівників відповідно фінансових санкцій і накладення адміністративні штрафів.
До того ж відповідно до статті 38 Закону № 4452 Фонд для забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку протягом дії тимчасової адміністрації зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті, та протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;
Таким чином, функції Фонду пов'язані із здійсненням владних управлінських повноважень, тобто в розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України Фонд є суб'єктом владних повноважень.
Оскільки ж відповідно до пункту першого частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень, то даний спір є публічно-правовим.
Відповідно до пунктів 2 та 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, на яку послався Верховний Суд України, господарським судам підвідомчі, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;
Проте, вимоги фізичної особи щодо включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, не є майновими вимогами до Банку, оскільки вклади з граничним розміром до 200 тисяч гривень виплачуються вкладникам безпосередньо з коштів Фонду, а не за рахунок майна банку. До того ж, зі змісту п.7 статті 12 ГПК України та його правової конструкції вбачається, що справу може бути віднесено до підвідомчості господарських судів лише у тому разі, якщо відповідачем у справі буде саме Банк-боржник, стосовно якого здійснюється процедура ліквідації.
Ототожнення в даному випадку Фонду та Банку-боржника є безпідставним, оскільки відносно Фонду жодних ліквідаційних процедур не здійснюється.
Наведене свідчить про те, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим спором, який не є спором у процесі ліквідації банку, а має окремий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (пункт 4 частини другої статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
З огляду на вказане, до цих спорів не має підстав застосовувати приписи статті 12 ГПК України та поширювати на такі спори юрисдикцію господарських судів.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» ОСОБА_4 доведено правомірність дій щодо не включення ОСОБА_5 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі № 804/15748/15 задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі № 804/15748/15 скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_5 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
В повному обсязі постанову складено 19 вересня 2016 року.
Головуючий суддя: І.В. Юрко
Суддя: М.М.Гімон
Суддя: С.Ю. Чумак