Справа №: 201/4481/16-ц Провадження № 2/486/420/2016
15 вересня 2016 року Суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкова О.І.. ознайомившись із мтаеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТЕЙТ СЕЛЛИНГ", третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання договору купівлі продажу недійсним.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судова справа на підставі розпорядження №93 від 14.09.2012р. керівника апарату суду ОСОБА_3 та наказу №55 від 12.09.2016р. виконуючої обов'язки голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області судді Франчук О.Д. у зв'язку з відставкою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Падалка В.О. цивільна справа передана судді Волковій О.І. 14.09.2016р.
15 вересня 2016 року суддею Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волковою О.І. заявлено самовідвід в зв'язку з тим, що з тим, що з сім'єю позивача тривалий час знайома та неодноразово користувалася послугами фізичної особи-підприємця, яким є позивач. На погляд головуючої-судді такі обставини можуть викликати сумніви у інших учасників процесу щодо об'єктивності та неупередженості судді.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі "Білуха проти України" від 28.10.1998р. у справі "Веттштайн проти Швейцарії", тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зайнятий з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язанні між собою ("Пуллар проти Сполученого Королівства" і "Томанн проти Швейцарии", а також "Екедемі Трейдинг Лтд" та інші проти Греції" і "Дактарас проти Литви" та "ОСОБА_4 проти України).
Суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" за ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і засад судочинства.
Відповідно до ст.20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Суддя звертає увагу й на ті зовнішні ознаки незалежності, що можуть стосуватись навіть гіпотетичної можливості впливу на Європейський суд іноді визнається достатнім, щоб поставити під сумнів незалежність суду (рішення у справах Белілос проти Швейцарії, Очолан проти Турції. Європейський суд застерігає, що навіть самі лише сумніви розсудливого спостерігача в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянам права на справедливий суд (рішення у справах Ферантелі та Сантанджело проти Італії , Хаусчілдт проти Данії.
Згідно ст. 6 ч.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "кожен має право на справедливий розгляд його справи… незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків …".
Суд вважає, що на підставі вищевикладеного у інших учасників процесу можуть виникнути сумніви щодо незалежності та неупередженості головуючої.
Зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, як домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідним для гарантування рівності сторін перед судом (п. 11 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 КМ РЄ.
За таких обставин вважаю за доцільним заявити собі самовідвід.
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою ЄСПЛ, ст.ст. 20,23,24,25 ЦПК України, суддя
Задовольнити заявлений самовідвід судді Волкової О.І. та повернути справу №201/4481/16-ц до секретаріату суду для проведення її перерозподілу в порядку ст.11-1 ЦПК України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_4