03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/12237/2016 Головуючий у суді першої інстанції - Плахотнюк К.Г.
Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
07 вересня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючий суддя Оніщук М.І.,
судді Українець Л.Д., Крижанівська Г.В.,
секретар Майданець К.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_2,
представника позивача ОСОБА_3,
представника відповідача
ОСОБА_4 ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 07 липня 2016 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Некрилов К.Ю., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зубар Н.В., Дев'ята Київська державна нотаріальна кантора про визнання недійсним договору купівлі продажу квартири,
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 07.07.2016 задоволено заяву позивача про забезпечення позову - накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_4 відповідно до договору купівлі-продажу від 24.05.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Некриловим К.Ю.
В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нову про відмову в забезпеченні позову. Вважає, що у суду першої інстанції були відсутні належні підстави для накладення арешту на квартиру, оскільки позивачем не було обґрунтовано причини у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов. Вказує також, що обраний позивачем спосіб забезпечення не відповідає змісту заявлених позовних вимог.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.
Позивач та його представник в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували за її безпідставністю та необґрунтованістю і просили ухвалу суду залишити без змін, оскільки вона постановлена з дотриманням вимог закону.
Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів, визнала за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 305 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 05.07.2016 до Голосіївського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус КМНО Некрилов К.Ю., приватний нотаріус КМНО Зубар Н.В., Дев'ята Київська державна нотаріальна кантора про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного між відповідачами. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що він є спадкоємцем за заповітом майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 До складу спадщини входить спірна квартира. Проте, як йому стало відомо вказана квартира була подарована ОСОБА_6, який потім відчужив її ОСОБА_4 Вважає, що договір дарування був підроблений, оскільки квартира належала двом власникам і на час укладення договору дарування, один з них помер і, більш того, приватним нотаріусом, який нібито посвідчив договір дарування, було повідомлено, що такого договору дарування нею не складалося та не посвідчувалося, а відтак й договір купівлі-продажу укладений не правомірно.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 07.07.2016 відкрито провадження у справі.
Разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру, вказуючи на те, що невжиття такого заходу забезпечення позову утруднить виконання рішення суду і може призвести до відчуження квартири, щодо якої виник спір.
Задовольняючи заяву суд першої інстанції виходив з співмірності обраного позивачем заходу забезпечення заявленим позовним вимогам, а також з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Вказаний висновок суду є законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Пункт 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Крім того, ч. 3 ст. 152 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як роз'яснив Верховний Суд України у п. 4 Постанови Пленуму від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Таким чином, вивчивши матеріали справи в їх сукупності та проаналізувавши відповідні норми процесуального права, а також врахувавши зміст заявлених позовних вимог, суд першої інстанції цілком правомірно дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу, оскільки таке майно є предметом спору.
Отже, доводи апеляційної скарги про необґрунтованість заяви та відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову є безпідставними, висновків суду, на момент постановлення оскаржуваної ухвали, не спростовують та на законність і обґрунтованість постановленої ухвали не впливають.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена судом з додержанням вимог процесуального закону, а тому підстави для її скасування судом апеляційної інстанції відсутні.
Відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК України, підставами для відхилення скарги на ухвалу суду першої інстанції і залишення ухвали без змін є постановлення судом першої інстанції ухвали з додержанням вимог закону.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 312 п.1, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - відхилити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 07 липня 2016 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Некрилов К.Ю., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зубар Н.В., Дев'ята Київська державна нотаріальна кантора про визнання недійсним договору купівлі продажу квартири - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І. Оніщук
Судді Л.Д. Українець
Г.В.Крижанівська