донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
12.07.2006 р. справа №36/119
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Дзюби О.М.
суддів
Діброви Г.І., Шевкової Т.А.,
за участю представників сторін:
від позивача:
Жукова Н.О. (довіреність №03-01/06-ЮВ від 03.01.06),
від відповідача:
Циганкова В.П. (довіреність №15-541 від 11.02.2005р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкрите акціонерне товариство "Рутченківський завод "Гормаш" м.Донецьк
на постанову (ухвалу) господарського суду
Донецької області
від
15.05.2006 року
по справі
№36/119
за позовом
Відкрите акціонерне товариство "Рутченківський завод "Гормаш" м.Донецьк
до
Державне відкрите акціонерне товариство "Шахтоуправління Донбас" м.Донецьк
про
стягнення 13552грн.68коп.
У квітні 2006року позивач, відкрите акціонерне товариство «Рутченківський завод «Гормаш» м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас» Дочірнього підприємства «Донвугілля» м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 13552грн.68коп.
Рішенням від 15.05.2006року господарський суд Донецької області (суддя Будко Н.В.) у позові відмовив у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Позивач з прийнятим рішенням не згоден, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник скарги посилається на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального і процесуального права.
Відповідач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, скаргу без задоволення.
Згідно зі ст.ст.28,29 Закону України “Про судоустрій в Україні» розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного суду була змінена колегія суддів для розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні», ст.ст. 44,811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:
01 листопада 2000року між Відкритим акціонерним товариством «Рутченківський завод «Гормаш» м.Донецьк (позивач) та Шахтоуправлінням «Донбас» ДП ДХК «Донвугілля» (відповідач) укладений договір №01-11/2000, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання провести ремонт та поновити горно-шахтне обладнання у кількості, за ціною та у строки, згідно специфікації, а відповідач зобов'язався оплатити виконані роботи.
Свої зобов'язання за договором позивач виконав, був проведений капітальний ремонт насосної станції СНТ-32 у кількості 1 шт., про що свідчить акт прийома-здачі виконаних послуг від 30.09.2002року (а.с.18). Дане обладнання було передано відповідачеві за накладною №30-09/2002-о12 від 30.09.2002р. на підставі довіреності серії МАІ №242863 від 27.09.2002року (а.с.15,16). Також, 30.09.2002року позивачем був виставлений рахунок №30-09/2002-о12 на суму 54000,58грн. (а.с.17).
Відповідно до пунктів 6.2 і 6.3 договору вартість поставленого обладнання і виконані ремонтні роботи замовник зобов'язується оплатити шляхом перерахування грошових коштів, у тому числі і бюджетні, на розрахунковий рахунок постачальника. За згодою сторін постачальник може поставити обладнання з наступною оплатою замовником виконаних робіт протягом 30 календарних днів.
Відповідачем у порушення вимог договору виконані роботи оплачені частково, залишок складає 13552грн.68коп.
В зв'язку з невиконання відповідачем його зобов'язань по оплаті за виконані роботи, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості у сумі 13552грн.68коп. з відповідача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, судова колегія дійшла висновку про правомірне встановлення господарським судом того, що:
Правовідносини між сторонами виникли та були реалізовані до набрання чинності Цивільним кодексом України. Відповідно до ст.58 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи; п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, п.5 Прикінцевих та перехідних положень Господарського кодексу України передбачено, що вони застосовуються до цивільних та господарських відносин, що виникли після набрання ними чинності. Із урахуванням наведеного, в даному випадку підлягає застосуванню Цивільний кодексу Української РСР 1963р.
Відповідно до частини другої статті 151 Цивільного кодексу Української РСР, зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.
Частина друга статті 4 Цивільного кодексу Української РСР зазначає, що цивільні права і обов'язки виникають: з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; з адміністративних актів; в результаті відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, створення творів науки, літератури і мистецтва, внаслідок заподіяння шкоди іншій особі. А так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав; внаслідок інших дій громадян і організацій; внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.
Як з'ясовано господарським судом, 01.11.2000року між сторонами укладений договір №01-11/2000, відповідно до якого позивач виконав роботи на суму 54000,58грн, а відповідач, в свою чергу, роботи оплатив частково, залишок заборгованості складає 13552грн.68коп.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості поза межами строку позовної давності.
Статтею 71 Цивільного кодексу Української РСР встановлений загальний трирічний термін позовної давності для захисту порушеного права.
Строки позовної давності носять загальний характер, оскільки розповсюджуються на усі громадянські правовідносини.
Крім того, позовна давність служить зміцненню договірної дисципліни, стимулює активність учасників цивільного обороту в здійсненні приналежних їм прав і обов'язків, а також підсилює взаємний контроль за виконанням зобов'язань.
Згідно зі статтею 75 Цивільного кодексу Української РСР позовна давність застосовується незалежно від заяви сторін.
Приписами статті 76 Цивільного кодексу України встановлено початок перебігу строку позовної давності, який посилається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Судовою колегією встановлено, що пунктом 9.1 договору сторонами встановлений строк дії договору до 31.12.2000року або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань і 01.Х1.000р. додатковою угодою сторони виклали даний пункт в іншій редакції, встановивши строк дії договору до 31.12.2001року. Тому сторони свої зобов'язання повинні виконати до 31.12.2001року, також, відповідач у межах строку позовної давності частково погасив заборгованість.
Разом з тим, як вказувалося вище, порядок розрахунків за виконані роботи визначений розділом 6 договору №01-11/2000 від 01.11.2000р., і пунктом 6.3 передбачено, що за згодою сторін позивач може поставляти обладнання з наступною оплатою відповідачем виконаних робіт протягом 30 календарних днів. Отже, з урахуванням даного пункту, відповідач повинен був виконати свої договірні зобов'язання по оплаті послуг протягом 30 календарних днів з дня отримання обладнання, тобто до 30.10.2002року. Строк позовної давності закінчився 30.10.2005року.
Тому, судова колегія вважає, що господарський суд Донецької області правомірно встановив, що позивачем пропущений строк позовної давності.
Посилання заявника скарги на той факт, що господарським судом не прийнята до уваги заява від 11 травня 2006року, якою позивач уточнив підставу позову, а саме в частині строку оплати обладнання по договору №01-11/2000 від 01.11.2000р., оскільки відсутні строки оплати, то відповідно до вимог статей 165 Цивільного кодексу Української РСР та ст.530 Цивільного кодексу України в даному випадку сторонами встановлений строк виконання зобов'язання відповідачем у договорі (тобто підлягає застосуванню частина перша ст.530 Цивільного кодексу України (ст.165 Цивільного кодексу Української РСР), а не частина друга, як наполягає позивач. Господарським судом правомірно не прийнятий до уваги лист-вимога №742 від 12.04.2006року, оскільки в договору строк передбачений і даний лист був направлений після порушення провадження у справі.
Крім того, позивач не скористався своїм конституційним правом, відповідно до вимог ст.22 Господарського процесуального кодексу України, змінити підставу позову (договір). Своєю заявою від 11.05.2006р. позивач тільки уточнив питання щодо строків виконання зобов'язань за договором, а не змінив підставу позову.
З урахуванням зазначеного, судова колегія за результатами апеляційного провадження дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2006року у справі №36/119 прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права і не вбачає підстав для його скасування.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на позивача по справі.
Керуючись ст.ст.43,49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Рутченківський завод «Гормаш» м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2006року у справі №36/119 -залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2006року у справі №36/119 -залишити без змін.
Головуючий Дзюба О.М.
Судді: Діброва Г.І.
Шевкова Т.А.
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС