22 серпня 2016 року
справа № 804/16056/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.,
суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року у справі № 804/16056/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці ДФС України про скасування рішення,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2015/20056 від 09.06.2015 року;
- визнати недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці № 110010000/2015/600384/1 від 09.06.2015 року про коригування митної вартості товарів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що не погоджується із оскаржуваною карткою відмови № 110010000/2015/20056 від 09.06.2015 року та рішенням про коригування митної вартості товару № 110010000/2015/600384/1 від 09.06.2015 року, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки митницею прийняті необґрунтовані рішення про коригування митної вартості товарів, надані документи не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та інших характеристик, передбачених пунктом 3статті 53 Митного кодексу України (далі -МК України) .
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що з умов укладеного позивачем зовнішньоекономічного контракту та поданих митниці документів на підтвердження заявленої митної вартості товару, у відповідача обґрунтовано виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості товару із застосуванням визначення митної вартості товарів за ціною контракту.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів розглянула справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
24.09.2015 року між позивачем та ТОВ «Русская горно-металлургическая компанія» укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу № 15-0835-12 на постачання продукції, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити товару позивачу, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах, зазначених у додатках до контракту.(а.с. 29-32)
Згідно додатку № 3 від 06.05.2015 року до контракту № 15-0835-12 від 29.04.2015 року на постачання продукції, ТОВ «Русская горно-металическая компанія» зобов'язалось поставити позивачу залізорудний концентрат в кількості 180000 тон за ціною 1913,69 рублів РФ за тону, на умовах поставки: СРТ-станція Дніпродзержинськ, Придніпровської залізниці (інкотермс-2010). (а.с. 33)
09.06.2015 року позивач шляхом подання митної декларації № 110010000/2015/021154 звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС для митного оформлення товарів «залізорудний концентрат» в кількості - 180000 тон за ціною 1913,69 рублів РФ за тону. Митна вартість товару заявлена за основним методом - за ціною договору.
На підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу для митного оформлення товару наступні документи:
- контракт № 15-0835-12 від 29.04.2015 року;
- додаток № 3 від 06.05.2015 року до контракту № 15-0835-12 від 29.04.2015 року;
- рахунок фактуру (інвойс) № БЕЛ00074 від 31.05.2015 року разом з додатком до нього;
- залізнична накладна № 43601152від 01.06.2015 року;
- лист ПАТ “ДМКД” № 062Д/1487 від 07.06.2015 року;
- рахунок фактура б/н від 31.05.2015 року;
- сертифікат про проходження товару форми СТ-1 № RUUA 50860007704491329 від 08.06.2015 року;
- сертифікат якості № 66 від 31.05.2015 року;
- лист ПАТ “ДМКД” № 062Д/1501 від 08.06.2015 року;
- копія митної декларації країни відправлення №10101100/070515/0000483 від 07.05.2015 року.
Під час опрацювання відповідачем наданих позивачем для здійснення митного оформлення документів сформовано наступні форми ризику, а саме: 105-2 Можливе заниження митної вартості товару. (а.с. 21 зв.б.)
Також під час здійснення Дніпропетровською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією № 110010000/2015/021154 від 09.06.2015 р., встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а сааме: ( а.с.22-24)
1. Товар імпортовано за контрактом від 29.04.2015 № 15-0835-12 та додатком до цього контракту від 06.05.2015 № 3, що заявлений декларантом як непрямий контракт, тобто укладений не з виробником оцінюваного товару, а з посередником.
Відповідно до Відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесу оформлення митних декларацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 “Про затвердження відмовних класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій”, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, декларується під кодом 4104.
Позивачем контракт від 29.04.2015 № 15-0835-12 в графі 44 МД 20.05.2015 № 110010000/2015/020896 задекларовано 41000.
Договір із третіми особами, що пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, в пакеті документів приєднаних доВМДдекларантом ПАТ “ДМКД” не наданий.
2. Відповідно до зовнішньоекономічного контракту залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fе. Базова ціна залізорудного концентрату визначається на рівні 1963,69 руб. РФ/т при вмісті Fе66%. В залежності від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fе, надбавка або знижка до базової ціни складає 21,12 руб.РФ/т за 1% Fе долі в пропорції.
Рахунки виробника містять посилання на певний сертифікат якості для можливості ідентифікації за вмістом Fе, ціна залізнорудного концентрату за зазначеними розрахунками при базі Fе 66,4% визначена на рівні 1290 руб.РФ/т. Рахунки контрактоутримувача та виробника ідентифікуються між собою лише за вагою та, як зазначено вище, містять ціну товару визначену в залежності від вмісту Fе, що не відповідає ціні рахунків виробника. Таким чином, відповідні документи контрактоутримувача та виробника містять розбіжності щодо вартості товару, що постачається.
3. Крім того, зазначені вище надані рахунки контрактоутримувача та виробника не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць. Відповідно до Положення про уніфікований порядок проставляння митними органами держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на транспортних і комерційних документах печаток і штампів митних органів країн відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн, яке було затверджене на 32-му засіданні Ради керівників митних служб держав - учасниць Співдружності рішенням №5/32 від 13.09.2001 (набрало чинності з 01.01.2002 та обов'язкове для виконання митними органами держав - учасниць Співдружності), відсутність на транспортних і/або комерційних документах відміток відповідних митних органів держав СНД є підставою для застосування додаткових форм митного контролю.
4. За умовами контракту від 29.04.2015 року № 15-0835-12, додатку №3 від 06.05.2015 року, визначено умови поставки СРТ Дніпродзержинськ, які передбачають несення продавцем витрат доставки до місця призначення на кордоні України. Відповідно до ч.10 ст.58 МКУ складовими митної вартості є, в тому числі, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів.
Враховуючи наведене, відповідач дійшов висновку, що надані у підтвердження митної вартості документи не містять відомостей щодо складових митної вартості, митний орган зобов'язав декларанта налати у 10-денний строк додаткові документи, а саме:
- договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається (за наявності);
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);якщо рахунок сплачено,банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявностіінші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;якщо здійснювалося страхування,страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Листом від 09.06.2015 року № 062Д/1505, надісланим у складі електронного повідомлення, декларантом проінформовано відповідача про неможливість надання додаткових документів, зазначених у вимогах митного органу, в термін встановлений відповідачем та повідомлено, що зазначені документи будуть надані в установлений законом термін відповідно до ч. 8 ст. 55 МК України.
09.06.2015 року відповідачем своєю карткою № 110010000/2015/20056 відмовив у митному оформленні товару за митною декларацією № 110010000/2015/021154 та прийняла рішення про коригування митної вартості товару № 110010000/2015/600384/1, яким митна вартість товару визначена на рівні 2,9451 руб. РФ/кг (метод 2ґ). (а.с.16-27).
Позивачем товар був випущений у вільний обіг за МД від 09.06.2015 року № 110010000/2015/021158.
Позивач з такими рішеннями відповідача не погоджується і вважає, що ним подано всі необхідні документи, які дають можливість визначити вартість товару за ціною договору (контракту).
При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до положень статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Згідно ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. До документів, які підтверджують митну вартість належить, в тому числі і рахунок-фактура (інвойс).
За нормами п. 2 ст. 52 МК України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно із ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У статті 57 МК України наведені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту.
Згідно даної статті такими методами є 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Порядок застосування резервного методу визначає стаття 64 МК України.
Так, згідно з частинами 1, 2 вказаної статті у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
При цьому, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митний кодекс України, зокрема, ч. 6 ст. 54 МК України, яка визначає підстави, за наявності яких митний орган відмовляє декларанту у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, а відомості, які містяться в ЄАІС ДМСУ, мають допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.
Нормами статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
З наведених норм випливає наявність у митного органу повноважень щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення саме числового значення і саме складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, а також щодо перевірки достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вказаній нормі.
Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Обґрунтовуючи розбіжності у наданих позивачем документах, митний орган посилається на те, що в наданих з МД інвойсах контрактоутримувача ціна одиниці товару визначена в залежності від вмісту Fe в кожній партії, як це передбачено зовнішньоекономічним контрактом № 15-0835-12 із позивачем, в той час як в наданих рахунках виробника товару на адресу постачальника ціна визначена незалежно від вмісту Fe на кожну партію в рівному розмірі - 1290 руб.РФ/т, отже, відповідні документи контрактоутримувача та виробника містіть розбіжності щодо вартості товару, що обумовлює необхідність надання контракту постачальника з третьою особою (виробником).
Ці посилання колегія суддів вважає безпідставними, оскільки оцінка методики ціноутворення продавця (ТОВ «Русская горно-металлургическая компания») як умова договору з його постачальником (виробником) продукції не є елементом перевірки складових числового значення митної вартості в розумінні ст. 58 МК України. При цьому рахунки по взаємовідносинам продавця товару з третьою особою (виробником), на зміст яких послався митний орган, не є обов'язковими документами відповідно до частини 2 ст. 53 МК України, а наведені в цих рахунках відомості щодо ціни товару не суперечать економічній обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товару за основним методом.
Також необґрунтованими є посилання відповідача на те, що вищевказані рахунки контрактоотримримувача та виробника не містять печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць, і це є підставою для сумніву у правильності визначення митною вартості. Як пояснив представник позивача, ці документи не слідували разом із вантажем, а були отримані поштою, що не суперечить законодавству.
Колегія суддів, виходячи зі змісту ст. 335 ч.1 п.4 пп. «ґ» МК України та Положення про уніфікований порядок проставляння митними органами держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на транспортних і комерційних документах печаток і штампів митних органів країн відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн, яке було затверджене на 32-му засіданні Ради керівників митних служб держав - учасниць Співдружності рішенням N 5/32 від 13.09.2001, зазначає, що законодавством не передбачено обов'язковість наявності на комерційних документах печаток та штампів прикордонних та митних служб, а лише таку можливість, якщо вони наявні у перевізника. В той же час на товаро-транспортних документах, для яких наявність таких печаток і штампів є обов'язковою, ці реквізити в наявності. Отже, вказані обставини не можуть вважатися підставою для виникнення у митного органу обгрунтованих сумнівів.
Крім того, пославшись на наявність вищевказаних розбіжностей, відповідач також зазначає про необхідність надання відомостей щодо транспортної складової, хоча згідно зовнішньоекономічного контракту та наданих позивачем документів підтверджено здійснення поставки на умовах СРТ - ст. Дніпродзержинськ Придніпровська з/д, які передбачають несення витрат на поставку товару до вказаного пункту призначення продавцем, отже включені у вартість товару. Натомість положення частини 2 ст. 53 МК України в такому випадку не передбачають необхідності надання транспортних (перевізних) документів.
Отже, повна вартість доставки товару на митну територію України була включена у заздалегідь визначену вартість товару за контрактом і здійснювалась постачальником, а тому деталі організації та вартості його транспортування не впливали на визначення митної вартості товару за основним методом.
Також суд апеляційної інстанції зазначає, що за умовами контракту передплата за товар не передбачена, тому позивач не мав можливості надати платіжні документи.
Вимога ж митного органу надати договори з третіми особами, рахунки про сплату платежів третім особам, а також сплату комісійних та посередницьких послуг взагалі є безпідставними, оскільки позивачем таких договорів і відповідних їм платежів не укладалось та не здійснювалось. Так само як не мав змоги позивач і надати каталоги, специфікації та прейскуранти (прас-листи) виробника товару, оскільки не є таким виробником. На запит же позивача продавець повідомив, що не може надати такі відомості та документи, оскільки це є конфіденційною інформацією.
Таким чином, позивач надав відповідачу при митному оформленні товару всі наявні у нього документи, а документи, які вимагав митний орган, позивач не мав можливості надати з об'єктивних причин, оскільки такі документи відсутні взагалі або є знаходяться в інших осіб, які відмовились надавати їх позивачу на його запит.
З огляду на вказане колегія суддів вважає, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, з урахуванням умов поставки товару, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості і необхідність витребовувати додаткові документи.
Натомість відповідач витребував у позивача додаткові документи за всім переліком, що передбачено частиною 3 статті 53 МК України безвідносно перевірки саме тих обставин, які ним розцінені як суттєві розбіжності, а в подальшому ненадання позивачем цих додаткових документів використано для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.05.2015.
Наведені відповідачем обставини не є свідченням неправильності визначення товариством числового значення складових митної вартості заявленого до митного оформлення товару та не стосується відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті товариством за цей товар, а тому не може бути свідченням неправильності визначення товариством числового значення складових митної вартості заявленого до митного оформлення товару.
Первісно надані декларантом документи, обов'язковість надання яких для митного оформлення передбачена у ч. 2 ст. 53 МК України, містили всі відомості щодо ціни товару і будь-яких розбіжностей у цих документах не виявлено.
Крім того, колегія суддів апеляційної звертає увагу на те, що за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання ж декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності об'єктивної можливості їх надати та відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості.
Колегія суддів також вважає, що наявність в базі даних митниці факту ввезення аналогічного (подібного) товару чи близьких за кодом УКТ ЗЕД товарів за ціною вищою, ніж ввозиться позивачем не може бути підставою для коригування митної вартості, оскільки не враховує особливості митного оформлення товару саме позивачем. Ведення підприємницької діяльності саме і полягає в тому, щоб придбати товар за найнижчою ціною з метою отримання прибутку в майбутньому в результаті використання цього товару в господарській діяльності підприємства, у зв'язку з чим ввезення аналогічного товару різними товариствами за різними цінами і є ознакою ринкової економіки. Намагання митниці штучно вирівняти ціни на такі товари і зробити їх однаковими фактично є втручанням цього органу в економічну діяльність таких товариств, а також знищенням конкурентного середовища на ринку таких товарів. Вказані дії митного органу також призводять до штучного збільшення собівартості товару, що виробляється чи продається в подальшому, підвищенню цін на товари та зменшенню прибутку підприємств.
За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, його висновки суперечать обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з винесенням нової про задоволення адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 197, 198, 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року у справі № 804/16056/15 скасувати.
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” до Дніпропетровської митниці ДФС України про скасування рішення задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.06.2015 року № 110010000/2015/20056 прийняту Дніпропетровскою митницею ДФС України, та рішення Дніпропетровської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів від 09.06.2015 року № 110010000/2015/600384/1.
Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” (ЄДРПОУ 05393043) сплачений судовий збір за подання позову та апеляційної скарги в розмірі 5115 (п'ять тисяч сто п'ятнадцять гривень) 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС України.
Постанова суду апеляційної інстанції, прийнята в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть у справі
та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Головуючий: С.Ю. Чумак
Суддя: М.М.Гімон
Суддя: І.В. Юрко