22 серпня 2016 рокусправа № 186/542/16-а (2-а/0186/18/16)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.
суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.
за участю секретаря судового засідання: Федосєєвій Ю.В.
за участю представника відповідача Слободянюк Р.О., розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні суду в місті Дніпро апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ТВО військового комісара Акімова Олександра Юрійовича на постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 18 липня 2016 року у справі № 186/542/16-а за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ТВО військогового комісара Акімова Олександра Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулась із позовом до суду, в якому просила скасувати постанову № 51 від 11 квітня 2016 року про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 грн. і закрити провадження у справі.
Постановою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 18 липня 2016 року даний позов задоволено. Постанову по справі про адміністративне правопорушення № 51 від 11 квітня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.1 ст. 211-5 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 грн. скасовано і закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю в діях складу адмінправопорушення.
Вважаючи вказане рішення таким, що винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що чинним законодавством покладено обов'язок на керівників підприємств в незалежності від форм власності подавати необхідні відомості про підпорядкованих призовників і військовозобов'язаних до військових комісаріатів і сповіщати їх про виклик до військових комісаріатів. Оскільки позивач відмовився виконувати цей обов'язок, її було на законних підставах притягнуто до адмінвідповідальності.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати постанову суду.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що останню необхідно задовольнити з огляду на наступне.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ПП «Комунальщик-2» є приватним підприємством, що надає громадянам послуги з обслуговування житлового фонду, директором якого є ОСОБА_1 .
Відповідач, листами від 03 та 09 березня 2016 року з посиланням на ч.9 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звернувся до позивача з проханням оповістити військовозобов'язних, які проживають на території ПП «Комунальщик-2», про виклик до Першотравенського міського військового комісаріату. До листів додано повістки при виклик військовозобов'язаних.
Позивачем, листами від 03 та 09 березня 2016 р. повідомлено відповідача про неможливість вручення повісток військовозобов'язаним працівникам підприємства та зазначено, що обов'язок щодо цього покладено на військові комісаріати.
Постановою № 51 від 11 квітня 2016 року ОСОБА_1 як директора ПП «Комунальщик-2» за результатами розгляду протоколу від 07.04.2016 р. і доданих до нього матеріалів про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння передбаченого ч.1 ст.211-5 КУпАП адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 51 грн.
Суть виявленого порушення згідно вказаної постанови полягає в тому, що ОСОБА_1 як директор ПП «Комунальщик-2» відмовилась виконувати вимоги законодавства щодо оповіщення призовників та військовозобов'язних, що мешкають на території підприємства.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач оскаржив його до суду, правомірність винесення якого і є предметом розгляду у даній справі.
Задовольняючи позов та визнаючи спірну постанову протиправною, суд першої інстанції виходив в відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.211-5 КУпАП. Також зазначив, що наявність в м. Першотравенську військового комісаріату нівелює обов'язок позивача як керівника підприємства приймати заходи для вручення повісток призовникам.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду з наступних міркувань.
Як встановлено вище, постанова по справі про адміністративне правопорушення №51 від 11 квітня 2016 року, прийнята за результатами розгляду протоколу від 07.04.2016 року і доданих до нього матеріалів про адміністративні правопорушення. При цьому, протокол від 07.04.2016, що підписаний особисто ОСОБА_1 наявний в матеріалах справи, які містяться докази того, що позивача своєчасно сповіщено про час, місце та дату розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 статті 211-5 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання керівниками або іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами житлово-експлуатаційних організацій, підприємств, установ і організацій, що здійснюють експлуатацію будинків, а також власниками будинків у військові комісаріати і органи місцевого самоврядування, на які покладено ведення первинного обліку військовозобов'язаних і призовників, домових книг, карток реєстрації місця проживання і обліково-військових документів (військових квитків, посвідчень про приписку до призовних дільниць) на жильців, які є військовозобов'язаними або призовниками, для оформлення взяття на військовий облік або зняття з обліку, а також несповіщення їх про виклик у військові комісаріати.
Як вже було встановлено вище, ПП «Комунальщик-2» є приватним підприємством, що надає громадянам послуги з обслуговування житлового фонду, директором якого є позивач.
Так, ст. 38 Закону України ««Про військовий обов'язок і військову службу» визначає обов'язки органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, посадових осіб, призовників і військовозобов'язаних щодо виконання правил військового обліку.
Частиною 9 вказаної статті визначено, що житлово-експлуатаційні організації, інші організації або підприємства та установи, що здійснюють експлуатацію будинків, а також власники будинків повинні своєчасно подавати необхідні відомості про призовників і військовозобов'язаних відповідним районним (міським) військовим комісаріатам, виконавчим комітетам сільських, селищних і міських рад, на які покладено ведення обліку призовників і військовозобов'язаних, стежити за виконанням призовниками і військовозобов'язаними правил військового обліку, а також сповіщати їх про виклик до військових комісаріатів.
Отже, відмовившись від виконання обов'язку по сповіщенню призовників і військовозобов'язаних про виклик їх до військових комісаріатів, позивач як керівник підприємства, що здійснюють експлуатацію будинків, порушила вимоги законодавства, чим скоїла правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 ст. 211-5 КУпАП.
Посилання позивача, з якими погодився суд першої інстанції, на те, що відповідно до частини 1 ст. 38 Закону України ««Про військовий обов'язок і військову службу» обов'язки по вчиненню дій, передбачених вказаною нормою, виникають лише у випадку відсутності на адміністративній території військового комісаріату, є недоречними, оскільки кожна із частин статті 38 вказаного Закону регулює обов'язки різних видів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, посадових осіб, призовників і військовозобов'язаних щодо виконання правил військового обліку і для кожного із них визначає окремий перелік обов'язків.
Визначені у частині 9 цієї статті обов'язки стосуються саме житлово-експлуатаційних організацій, інших організацій або підприємств та установ, що здійснюють експлуатацію будинків, до яких відноситься і ПП «Комунальщик-2», і ці обов'язки не пов'язані із наявністю або відсутністю за відповідною адміністративно-територіальною одиницею військового комісаріату.
Отже, висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим у справі обставинам, а рішення прийняте із порушенням норм матеріального права, тому воно підлягає скасуванню із ухваленням нової постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ТВО військогового комісара ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 18 липня 2016 року у справі № 186/542/16-а - скасувати.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ТВО військогового комісара Акімова Олександра Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
Головуючий: М.М.Гімон
Суддя: С.Ю. Чумак
Суддя: І.В. Юрко