Постанова від 05.05.2009 по справі 2-а-126/2009

Справа № 2-а-126

2009 рік

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2009 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Хоминець М.М.

секретаря Артус Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі про визнання неправомірними дій щодо невиплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2008 року та зобов'язання нарахувати і виплатити підвищення до пенсії за вказаний період у розмірі 3891 грн. 90 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 23.03.2009 р. звернулася в суд з адміністративним позовом до відповідача про визнання неправомірними дій щодо невиплати підвищеного розміру пенсії як дитині війни, стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дитині війни за 2006-2008 р.р. у сумі 4471,20 грн. Після уточнення своїх позовних вимог просила визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати їй підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2006 р. до 31.12.2008 р. та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити їй підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за вказаний період у сумі 3891,90 грн. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни, до яких вона відноситься, з 01.01.2006 р. пенсії підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком. Незважаючи на те, що Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. визнано неконституційними вказані положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Однак, відповідач не провів їй таке підвищення пенсії і не виплачував протягом 2006-2007 р.р. пенсію з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком. За вказаний період відповідач не виплатив їй, з урахуванням встановлених законом розмірів мінімальної пенсії за віком, що дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, 2733,30 грн. підвищення до пенсії. Протягом 2008 р. відповідач фактично виплатив їй 10% підвищення до пенсії, що склало 579,30 грн., хоча мав виплатити за цей період 1737,90 грн., недоплата за 2008 р. складає 1158,60 грн., а всього відповідач не доплатив їй підвищення до пенсії як дитині війни в сумі 3891,90 грн.

Позивачка в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що відсутній мехінізм реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для підвищення пенсії, так як ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; ч.3 вказаної статті зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Крім того, позивачем пропущено встановлений ст.99 КАС України річний строк звернення до суду з позовом щодо вимоги за 2006-2007 р.р. У 2008 році п.41 розд.ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.6 Закону викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, що складало 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Дана доплата виплачувалась позивачу у повному обсязі. Просив відмовити у позові із вказаних підстав.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Позивачка є пенсіонеркою, народилася 24 січня 1935 р. (а.с.4,6). Вона відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 р., набула статусу «дитина війни», тому згідно ст.6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до вимог ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зазначене підвищення пенсії дітям війни в 2006 р. повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 р. так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії дітям війни, тому позовні вимоги за 2006 р. не підлягають до задоволення.

Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 р. було зупинено ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік” (з урахуванням положень п.12 ст.71 цього Закону).

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлено. Відповідно до п.5 резолютивної частини вказаного рішення воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. У відповідності з вимогами ч.2 ст.152 Конституції України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.

Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов'язок по нарахуванню і виплаті передбаченої ст.6 Закону доплати до пенсії позивачці покладено на управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі.

Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України відповідач не нараховував та не виплачував позивачці вказане підвищення до пенсії, що мало бути нараховане і виплачене, починаючи з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. включно. З урахуванням встановленого ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік” мінімального розміру пенсії за віком, згідно якої для визначення мінімального розміру пенсії за віком з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1% (з 01.04.2007 р. - 406 грн.+1%=410,06 грн., з 01.10.2007 р. - 411 грн.+1%=415,11 грн.), сума заборгованої позивачці пенсії становить 710,93 грн., виходячи з наступного розрахунку. За 23 дні липня підвищення складає 91,29 грн. (410,06:31=13,23х23=304,29х30%); за серпень-вересень - 246,04 грн. (410,06х2х30%); за жовтень-грудень - 373,60 грн. (415,11х3х30%).

Положення ч.3 ст.28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 ст.28 вказаного Закону мінімального розміру пенсії за віком.

Посилання відповідача на пропуск позивачкою встановленого ст.99 КАС України строку звернення до суду з позовом суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Стосовно вимоги за 2008 р. судом встановлено, що згідно п.41 розд.П Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Вказані положення визнані неконституційними згідно Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. Незважаючи на те, що з 22.05.2008 р. відновлено дію ст.6 Закону у попередній редакції, відповідач всупереч рішенню Конституційного Суду України в період з 22.05. до 31.12.2008 р. нараховував та виплачував позивачці підвищення до пенсії у розмірі лише 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (а.с.15).

З урахуванням встановленого ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімального розміру пенсії за віком, що дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (з 01.04. - 481 грн., з 01.07. - 482 грн., з 01.10. - 498 грн.), сума заборгованої позивачці пенсії становить 715,26 грн., виходячи з наступного розрахунку. За 10 днів травня підвищення складає 46,56 грн. (481:31=15,52х10=155,20х30%); за червень - 144,30 грн. (481х30%); за липень-вересень - 433,80 грн. (482х3х30%); за жовтень-грудень - 448,20 грн. (498х3х30%), тобто за вказаний період позивачка мала отримати 30% підвищення до пенсії у розмірі 1072,86 грн., а фактично отримала 357,60 грн. (15,50 грн. за 10 днів травня - 48,10:31=1,55х10; і решту сум за червень - грудень згідно довідки відповідача).

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позивачкою вимоги за 2007-2008 р.р. підлягають до часткового задоволення. Слід визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня до 31 грудня 2007 р. та з 22 травня до 31 грудня 2008 р., зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07 до 31.12.2007 р. у сумі 710,93 грн., зобов'язати відповідача нарахувати позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22.05. до 31.12.2008 р. та виплатити їй недонараховану суму за вказаний період у розмірі 715,26 грн.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, Рішення Коституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, керуючись ст.ст. 159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року у сумі 710 (сімсот десять) грн. 93 коп.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі нарахувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року та виплатити їй недонараховану суму за вказаний період у розмірі 715 (сімсот п'ятнадцять) грн. 26 коп.

У решті позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду до Львівського апеляційного адміністративного суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАСУ - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються через Тисменицький районний суд.

Головуюча М.М.Хоминець

Постанова в повному обсязі виготовлена 08 травня 2009 року.

З оригіналом згідно.

Суддя М.М.Хоминець

Попередній документ
6040113
Наступний документ
6040115
Інформація про рішення:
№ рішення: 6040114
№ справи: 2-а-126/2009
Дата рішення: 05.05.2009
Дата публікації: 26.04.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
Категорія справи: