ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
29 серпня 2016 року № 826/19951/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., суддів Мазур А.С., Кобилянського К.М., вирішив адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг»
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України
провизнання протиправними та скасування приписів та постанови
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» (далі - позивач або ТОВ «Альянс Холдинг») звернулося з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі - Інспекція) про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 561/13/7/26-53/2111/02/4 від 21.11.2013 року та приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 04.10.2013 року і 11.11.2013 року.
Обґрунтовуючи заявлений адміністративний позов позивач зазначив, що спірні приписи та постанова підлягають скасуванню, оскільки вони прийняті Інспекцією усупереч вимог законодавства у сфері регулювання архітектурної і містобудівної діяльності, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача.
Інспекція проти позову заперечила, подавши суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просила суд відмовити у задоволенні позову повністю наголошуючи на законності прийнятих нею спірних приписів та постанови, з підстав встановлення в ході перевірки позивача порушення ним вимог містобудівного законодавства.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2014 року, адміністративний позов ТОВ «Альянс Холдинг» було задоволено у повному обсязі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.10.2015 року скасовані зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому, Вищим адміністративним судом України зазначено, що під час нового розгляду справи судам необхідно дослідити питання строку закінчення будівництва підземних резервуарів для палива, здійснення капітального ремонту фасадів будівлі та побудови основи під газову заправочну станцію і її встановлення. Також судам необхідно дослідити обов'язок вводити об'єкт в експлуатацію та закон, який би встановлював відповідальність за невиконання обов'язку із введення в експлуатацію.
Крім того, Вищим адміністративним судом України зауважено, що судам необхідно звернути увагу та надати юридичну оцінку тій обставині, що за вчинення одного і того ж правопорушення, що виявилось в неусуненні порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та експлуатації автозаправочної станції без прийняття її в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, Інспекцією було притягнуто до відповідальності ТОВ «Інвест-Регіон» та ТОВ «Альянс Холдинг».
Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2015 року справа була прийнята до провадження та призначена до розгляду у судовому засіданні.
Керуючись статтями 52, 55 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи клопотання сторін про заміну неналежного відповідача, суд замінив первинного відповідача на належного - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (надалі - відповідач або Держархбудінспекція).
Відповідачем подані суду письмові пояснення по суті спору, в яких він просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю з підстав законності оскаржуваних актів індивідуальної дії, прийнятих за наслідками перевірки позивача, якою встановлено порушення ним вимог містобудівного законодавства.
Керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, за спільним клопотанням сторін, суд перейшов до розгляду справи в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
За результатом розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, враховуючи зауваження Вищого адміністративного суду України, судом з'ясовано наступне.
Інспекцією проведено позапланову перевірку об'єкта будівництва автозаправочної станції «Shell» за адресою вул. Братиславська, 48 у Деснянському районі м. Києва з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
В ході перевірки встановлено, що на підставі договору оренди від 09.11.2012 року №4032-12, укладеного між ТОВ «Інвест-Регіон» та ТОВ «Альянс Холдинг», останнє експлуатує автозаправочну станцію «Shell», яка була прийнята в експлуатацію Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю (КМДА) актом про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 17.09.2002 року № 218.
Після прийняття в експлуатацію на АЗС «Shell» були самовільно проведені будівельні роботи, а саме: влаштовані підземні резервуари для палива (актом про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 17.09.2002 року № 218 резервуари не приймались в експлуатацію); здійснений капітальний ремонт фасадів будівлі; на території АЗС була побудована основа під газову заправочну станцію та безпосередньо встановлена сама газова заправочна станція, з виконанням будівельних робіт по закріпленню її до основи.
Після проведення зазначених робіт АЗС «Shell» експлуатується без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, чим порушено вимоги частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За результатами перевірки Інспекцією складено акт від 04.10.2013 року і видано позивачу припис з вимогою заборонити експлуатацію зазначеного об'єкту з 04.10.2013 року та усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.
Постановою Інспекції № 456/13/1 від 17.10.2013 року ТОВ «Альянс Холдинг» визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абзацем 6 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 1 032 300 грн., як скасована в судовому порядку (рішення по справі № 826/18144/13-а).
З метою перевірки виконання вимог припису від 04.10.2013 року Інспекцією проведено позапланову перевірку відносно ТОВ «Альянс Холдинг» та ТОВ «Інвест-Регіон» щодо експлуатації вказаної вище автозаправочної станції «Shell», за результатами якої складено акт від 11.11.2013 року.
Перевіркою встановлено, що вимоги припису про усунення порушень від 04.10.2013 року не виконані, чим порушено вимоги пункту 3 частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у зв'язку з чим Інспекцією видано ТОВ «Альянс Холдинг» припис від 11.11.2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку, а саме виконати вимоги припису від 04.10.2013 року.
Постановою Інспекції № 561/13/7/26-53/2111/02/4 від 21.11.2013 року ТОВ «Альянс Холдинг» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацем 2 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 11 470 грн.
Вважаючи зазначені приписи від 04.10.2013 року і 11.11.2013 року та постанову № 561/13/7/26-53/2111/02/4 від 21.11.2013 року протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про їх скасування.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами письмові докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, з'ясувавши обставини, на які звернув увагу Вищий адміністративний суд України, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На момент виникнення спірних правовідносин їх регулювання здійснювалось, зокрема, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон), який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 1 Закону, замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Відповідно до статті 4 Закону, об'єктами будівництва є, крім іншого, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Суб'єктами містобудування є, крім іншого, фізичні та юридичні особи.
Згідно статті 39 Закону, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (частина 1).
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина 2).
Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований).
Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється (частина 8).
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (частина 10).
Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 208/94-ВР).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Згідно абзацу 6 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону, № 208/94-ВР суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.
Суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат (абзац 2 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону, № 208/94-ВР).
Виходячи з наведених норм встановлено, що суб'єктом правопорушення та відповідальності за правопорушення сфері містобудівної діяльності є замовники будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно.
Разом з тим, з матеріалів справи судом встановлено, що власником спірного об'єкта будівництва - АЗС за адресою вул. Братиславська, 48 у Деснянському районі м. Києва є ТОВ «Інвест-Регіон».
Матеріалами справи підтверджено, що зазначена будівля АЗС збудована у 2001 році на замовлення ТОВ «КЛО» та введена в експлуатацію на підставі Акту введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, зареєстрованого в Управлінні Держархбудконтролю м. Києва 17.09.2002 року № 218.
Позивач же є лише орендарем зазначеного об'єкту на підставі договору оренди № 4032-12 від 09.11.2012 року, укладеного з ТОВ «Інвест-Регіон», за умовами якого орендар має право вносити зміни до складу орендованого майна, зокрема, проводити його капітальний ремонт, реконструкцію, технічне переозброєння, перепланування, перебудову, добудову, дообладнання, модернізацію, зміну паливно-роздавальних колонок, зміну архітектурного вигляду споруд та будівель та ін., за узгодженням з орендодавцем шляхом укладання додаткових угод.
Судом встановлено, що сторонами зазначеного договору не укладалися відповідні додаткові угоди на здійснення капітального ремонту фасадів будівлі зазначеного спірного об'єкта, а також на побудову основи під газову заправочну станцію та її встановлення, що вказує на відсутність здійснення позивачем зазначених робіт.
Отже, в такому випадку, позивач не є замовником будівництва спірного об'єкту (спірних будівельних робіт).
При цьому, з наявних матеріалів справи судом встановлено, що саме ТОВ «Інвест-Регіон» як замовником здійснювалось облаштування спірного об'єкта будівництва - АЗС за адресою вул. Братиславська, 48 у Деснянському районі м. Києва, авто загозаправним пунктом (прийнятий в експлуатацію згідно акту у 2010 році), а також проводились роботи по опорядженню фасаду АЗС.
Наведене спростовує доводи відповідача про здійснення позивачем будівельних робіт, а саме: влаштування підземних резервуарів для палива; здійснений капітального ремонту фасадів будівлі; побудова основи під газову заправочну станцію та її встановлення, з виконанням будівельних робіт по закріпленню її до основи.
Таким чином, системний аналіз норм чинного законодавства та матеріалів адміністративної справи свідчить про те, що спірні приписи та постанова прийняті відповідачем за відсутності у діях позивача складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належним чином не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві № 561/13/7/26-53/2111/02/4 від 21.11.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
3. Визнати протиправним та скасувати приписи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 04.10.2013 року та 11.11.2013 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.
4. Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» судові витрати.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя Федорчук А.Б.
Судді Мазур А.С.
Кобилянський К.М.