донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
16.08.2016 справа №908/5301/15
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий: суддіОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3
Представники сторін: від відповідача: від позивача: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу на рішення господарського суду ОСОБА_4 - за довіреністю б/н від 28.07.15р.; ОСОБА_5 - за довіреністю № 59 від 31.12.15р.; Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя Запорізької області
від у справі11 квітня 2016 р. (повний текст складено та підписано 27.04.2016р.) № 908/5301/15 (суддя Кутіщева - Арнет Н.С.)
за позовом до Приватного підприємства “Рюрик”, м. Запоріжжя Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя
проскасування оперативно - господарської санкції.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.04.2016р. у справі №908/5301/15 позовні вимоги Приватного підприємства “Рюрик”, м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя про скасування оперативно - господарської санкції шляхом скасування рішення комісії, оформленого протоколом від 24.09.2015р. з розгляду акта про порушення № 000636 від 02.09.2015р. - задоволені у повному обсязі.
Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя подана апеляційна скарга, в якій останнє просить скасувати судове рішення у зв'язку з тим, що судом порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник вважає хибним висновок місцевого суду щодо доведеності заявлених позовних вимог з огляду на те, що в акті про порушення зазначено, що виявлені явні ознаки втручання в параметри розрахункового приладу обліку з огляду на переключення усього навантаження електроустановок об'єкту на безобліковий ввід, що зафіксовано даними пам'яті розрахункового лічильника, а саме зафіксовано численні довготривалі періоди відсутності напруги і обліку електричної енергії за наявності електропостачання об'єкта та споживання електроенергії струмоприймачами, безперервної та нічної роботи. Вказане, на думку відповідача, є порушенням з боку позивача п.10.2 Правил користування електричною енергією та, відповідно, підставою для нарахування вартості недоврахованої електричної енергії на підставі ОСОБА_6 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ. Також зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з апелянта штрафу на підставі п.5. ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач підтримав доводи апеляційної скарги та доповнень до неї, просив рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду залишити без змін, а скаргу - без задоволення, про що також зазначив у наданих суду запереченнях.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що працівниками відповідача 02.09.2015 р. на об'єкті ПП “Рюрик”, що знаходиться за адресою: вул. Леонова, 14/порт Леніна складено акт № 000636 про порушення відповідачем п. 10.2.Правил користування електричною енергією, а саме: "Дії споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку. В результаті технічної перевірки встановлено, що споживач здійснював переключення усього навантаження електроустановок об'єкту на безобліковий ввід, що зафіксовано даними пам'яті розрахункового лічильника, а саме зафіксовано численні довготривалі періоди відсутності напруги і обліку електроенергії за наявності електропостачання об'єкта та споживання електроенергії струмоприймачами безперервної та нічної роботи”. Акт про порушення (далі - акт) з боку ПП “Рюрик” підписаний із запереченнями. Рішенням комісії відповідача з розгляду актів про порушення від 24.09.2015р., на якій представники позивача були відсутні, позивачу визначено обсяг та вартість недоврахованої електричної енергії згідно п. 2.1.3 ОСОБА_6 визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, за період з 05.03.2015р. по 02.09.2015 р., у кількості 64983 кВт.г. на суму 111 687,50 грн. Позивач вважає дії відповідача незаконними та такими, що суперечать діючому законодавству.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та доведеності, вважаючи, що обставини щодо неправомірності застосування відповідачем до позивача оперативно - господарської санкції є підтвердженими нормами діючого законодавства та доказами, наданими позивачем.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, переглянувши в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи №908/5301/15; розглянувши доводи апеляційної скарги; заслухавши пояснення представників сторін; перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя та скасування рішення господарського суду Запорізької області від 11.04.2016р. у справі №908/5301/15 з огляду на наступне.
Так, 18.06.2004р. між Приватним підприємством “Рюрик” та Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (далі відповідач) укладено договір на постачання електричної енергії № 5631 від 18.06.2004р. (далі - договір), за умовами якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Розділом 2 договору визначено, що під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі -Правила), Правилами влаштування електроустановок (ПУЕ) та технічними умовами.
Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2004р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Умови, а також термін дії договору, можуть бути переглянуті в будь-який момент з узгодження сторін. (пункт 9.7. Договору)
Як вбачається з матеріалів справи, 08.08.2014р. актом технічної перевірки електролічильників і вимірювальних трансформаторів № 000019 відповідачу замінено прилад обліку та зазначено про те, що схема підключення встановленого електролічильника перевірена індикатором працеспроможності схем обліку - вірна. Акт пломбування додається. Акт підписано представниками сторін.
08.08.2014р. представниками відповідача в присутності працівника позивача складено Акт про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії, відповідно до якого індикатори дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів не встановлені. Акт підписаний представниками сторін. Також даний акт має відмітку представника позивача про ненадання відповідачем копії паспорту та сертифікату на лічильник №63079210.
05.03.2015р. представниками відповідача в присутності працівника позивача складено Акт про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії до 1000В, згідно з яким пломби не пошкоджені, індикатори дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів не встановлені. Акт підписаний представниками сторін.
02.09.2015 р. працівниками відповідача у присутності працівників відповідача складено акт № 000636 про порушення позивачем вимог п.п.10.2, 6.40 ПКЕЕ, а саме: дії споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку. В результаті технічної перевірки встановлено, що споживач здійснював переключення усього навантаження електроустановок об'єкту на безобліковий ввід, що зафіксовано даними пам'яті розрахункового лічильника, а саме зафіксовано численні довготривалі періоди відсутності напруги і обліку електроенергії за наявності електропостачання об'єкта та споживання електроенергії струмоприймачами безперервної та нічної роботи”.
Також зі змісту п.2 зазначеного акту вбачається, що пломби, зазначені в актів про пломбування не порушені, індикаторів дії впливу постійного (змінного) магнітного та електричного полів не встановлено.
Вказаний акт про порушення (далі - акт) з боку ПП “Рюрик” підписаний із запереченнями, викладеними в додатку № 5 до акту, згідно яких прилад обліку є власністю ВАТ “Запоріжжяобленерго”, установку, монтаж та подальше обслуговування лічильника виконує відповідач, тому ПП “Рюрик” не несе відповідальність за технічний стан лічильника.
Рішенням комісії з розгляду Актів про порушення Правил користування електричною енергією ВАТ “Запоріжжяобленерго” від 24.09.2015р., оформленим протоколом б/н від 24.09.2015 р., на підставі зазначеного акту про порушення № 000636 за відсутністю представників позивача, останньому визначено обсяг та вартість недоврахованої електричної енергії згідно п. 2.1.3 ОСОБА_6 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ України № 562 від 04.05.2006 р. за період з 05.03.2015р. по 02.09.2015 р. у кількості 64983 кВт.г. на суму 111 687,50 грн. та виставлено рахунок № НОМЕР_1 за спожиту електроенергію.
Разом з тим, позивач не погодився із виявленим відповідачем порушенням, прийняттям рішення про застосування оперативно-господарської санкції у вигляді стягнення вартості недоврахованої електроенергії у розмірі 111 687,50 грн., що й стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України “Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року №28 (Правила, ПКЕЕ) та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04.05.2006р. №562 (ОСОБА_6).
Згідно ст.27 Закону України “Про електроенергетику” споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці, і зокрема, є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Згідно зі ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта , який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).
Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням (ст. 237 Господарського кодексу України).
Постановою Верховного суду України від 16.05.2011р. по справі № 2-28/2397-2010 (предметом позову по якій було визнання недійсним рішення комісії енергопостачальника), що є обов'язковою для застосування в силу ст.111-28 ГПК України, визначено, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією.
З огляду на наведене, вирішуючи спір про скасування санкції, перш за все підлягає встановленню факт вчинення правопорушення, що може бути підставою для застосування санкції.
Відповідно до п. 10.2. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 р. (далі - Правила) споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів, та інше.
У разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до ОСОБА_6 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. за № 782/12656 (надалі - ОСОБА_6) (Пукт 6.40 Правил).
ОСОБА_6 встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 N 28 (далі - ПКЕЕ), або Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 N 1357 (далі - ПКЕЕН). (пункт 1.1.)
Таким порушенням з боку позивача відповідач вважає "дії споживача що призвели до зміни показів розрахункового приладу обліку, а саме відсутність напруги і обліку електроенергії за наявності електропостачання об'єкта та споживання електроенергії струмоприймачами безперервної та нічної роботи".
Зазначення в акті про "здійснення переключення навантаження електроустановок об'єкту на безобліковий ввід" не підтверджено ані змістом наявних в матеріалах справи доказів, ані поясненнями сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач наполягає на тому, що виявлене порушення зафіксовано в ОСОБА_6.
Водночас, Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ у разі виявлення такого порушення ПКЕЕ: пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо) (п. 2.1.3 ОСОБА_6).
Отже, за змістом цього пункту, складом порушення має бути вчинення дій споживача, що призвели до зміни показів приладу обліку, а сам факт відсутності напруги і обліку електроенергії за наявності електропостачання об'єкта та споживання електроенергії струмоприймачами безперервної та нічної роботи може слугувати лише доказом вчинення таких дій, але не є окремою та достатньою кваліфікацією такого порушення.
В свою чергу, відповідно до абзацу 2 п.2.1. Методики, у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку, факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства. До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи ОСОБА_6 не застосовується.
Як встановлено господарським судом, згідно до акту про розпломбування від 02.09.2015р., лічильник марки АСЕ 6000 №63079210, державна повірка - 2014: знято на експертизу.
Проте, на момент звернення позивача до суду, експертизу проведено не було, а відтак, відповідач не мав належних підстав застосовувати до ПП “Рюрик” оперативно-господарську санкцію.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що доказів впливу на прилад обліку та явних ознак втручання позивачем в роботу та параметри розрахункового приладу обліку електричної енергії, які призвели до зміни показів приладів обліку, не виявлено та не представлено.
Згідно абзацу 4 п. 4.1. Методики, акт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за нульовим тарифом (далі - енергопостачальник) порушень споживачем вимог ПКЕЕ або ІКЕЕН оформлюється актом про порушення. Акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень.
Пунктом 4.5. Методики передбачено, що акт про порушення складається у двох примірниках у присутності споживача, або повноваженого представника споживача, в разі виявлення порушень ПКЕЕ. Працівники енергопостачальника перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести зауваження та заперечення до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень і пропозицій. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
В акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку, згідно з вимогами цієї ОСОБА_6, параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення. В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення або підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.
Згоду або незгоду споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом
пошкодження пломб або розрахункових приладів обліку фіксується в акті про порушення. (пункти 4.6., 4.7., 4.8. Методики)
Отже, перевірку мають право проводити лише особи, що мають таке право, згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж.
З матеріалів справи вбачається, що акт про порушення підписано особами, повноваження яких на проведення технічних перевірок не доведено, і не надано доказів, що вони пройшли інструктаж, мають фахові знання з енергетики, тобто акт про порушення складено за участі некомпетентних та неуповноважених на те особами, при тому, що вони не приймали участі у технічній перевірці від її початку до кінця (що свідчить з зазначення осіб в акті).
Як встановлено господарським судом, відповідно до листа відповідача № 55/43-4303 від 27.08.2015р., для технічної перевірки на об'єкт ПП “Рюрик” відряджалися наступні працівники: інженер ОСОБА_7, інженер ОСОБА_8, інженер ОСОБА_9, інженер ОСОБА_10, начальник САЮС ЗМЕМ ОСОБА_11 Разом з тим, у акті по питанню проведення технічної перевірки від 28.08.2015р. зазначено інженера ОСОБА_12, у той же час у акті про недопуск зазначені лише три представника відповідача - ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_8
В свою чергу, в акті про технічну перевірку від 01.09.2015р. вказано начальника ЮРО ОСОБА_14 та майстера СТОПУ ОСОБА_15, і в підсумку акт технічної перевірки від 02.09.2015р. підписано ОСОБА_11, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_14, а акт про порушення підписано ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_14
Також, судом першої інстанції досліджено, що як вбачається з акту технічної перевірки від 02.09.2015р., останній виготовлено у печатному форматі, тобто цей акт складено не на місці проведення перевірки, а на самому підприємстві відповідача, що само по собі суперечить поняттю “перевірка”, так як відповідачем вказаний акт було виготовлено заздалегідь. Означена обставина свідчить про відсутність належної процедури технічної перевірки та про сумнівність її висновків, як і формальність та не підтвердженість даних, зазначених у акті про порушення № 000636.
Судом першої інстанції зазначено, що якщо з боку споживача наявні навмисні протиправні дії, спрямовані на приховування реального обсягу спожитої електричної енергії, постачальник електричної енергії застосовує до споживача оперативно-господарську санкцію у вигляді нарахування вартості необлікованої електроенергії на підставі ОСОБА_15.
В свою чергу, для здійснення розрахунку, відповідно до пункту 2.1.2. Методики, обов'язковою та необхідною умовою є визначення сумарної потужності наявних у споживача на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів (положення підпунктів “а” та “б”). І лише, у випадку відсутності таких даних ОСОБА_15 передбачає, як виняток, здійснення розрахунку відповідно до підпункту “в”, при цьому з боку споживача обов'язковою є наявність дій, що перешкоджають постачальнику виконати необхідні заміри відповідно до підпунктів “а” та “б”.
Всупереч зазначеним вимогам, розрахунок відповідачем виконано саме згідно підпункту “в”, виходячи з максимально можливих параметрів (договірної потужності), проте, зі змісту складеного акту про порушення визначення потужності підключених на момент складання струмоприймачів або перевищення сумарної потужності цих струмоприймачів більш ніж договірна потужність - не вбачається за можливе.
Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що розрахунок відповідачем виконано без дотримання вимог ОСОБА_15.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
При таких обставинах доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що відповідачем не доведено факт втручання позивача в параметри розрахункового приладу обліку з метою зміни його показів, внаслідок чого підстави для застосування санкції, встановленої рішенням комісії з розгляду Актів про порушення Правил користування електричною енергією ВАТ “Запоріжжяобленерго” б/н від 24.09.2015р. - відсутні.
Одночасно, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача штрафу на підставі п.5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 500,00грн. з огляду на невиконання вимог суду.
Крім того, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 2800грн. та витрати, пов'язані з розглядом справи у суді (витрати на пальне) в розмірі 1583,34грн.
Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом оправи.
Оскільки статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між позивачем та адвокатом ОСОБА_19 підтверджуються договором про надання правової допомоги б/н від 18.05.2016р., відповідно до п.1.1 якого адвокат зобовязується надати Клієнту правову допомогу в господарській справі №908/5301/15 за позовом ПП „Рюрик” до Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя про скасування рішення комісії, оформленого протоколом від 24.09.2015р. з розгляду акта про порушення № 000636 від 02.019.2015р. у Донецькому апеляційному господарському суді.
За правову допомогу, передбачену в п.п. 1.1. Даного договору, клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) в розмірі 2800,00грн.
Сплата позивачем послуг за зазначеним договором позивач підтверджує видатковим касовим ордером від 11.06.2016р. на суму 2800,00грн.
Одночасно, для того, щоб витрати відповідача на правову допомогу вважались судовими витратами в розумінні ст.44 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката повинні бути підтвердженні відповідними документами.
За приписом ст.2 Закону України „Про адвокатуру”, адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.
Таким чином, належним підтвердженням повноважень адвоката є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
В підтвердження повноважень адвоката, позивачем до матеріалів справи додано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗП №001068 на ім'я ОСОБА_19.
Виходячи з наведеного, суд робить висновок, що зазначені документи підтверджують факт надання відповідних послуг адвокатом позивачу та вартість цих послуг.
Одночасно, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.
Пунктом 6.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (з змінами і доповненнями) роз'яснено, що вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Відповідно до п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "ОСОБА_3 проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Наразі, як вбачається з матеріалів справи, адвокат ОСОБА_19 був присутній у судовому засіданні тільки 14.06.2016р., в якому надав пояснення по суті справи та письмові заперечення на апеляційну скаргу. В свою чергу, відповідно до звіту про обсяги правової допомоги, наданої адвокатом клієнту у даній справі, адвокатом на здійснення правової допомоги витрачено шість годин. У судові засідання, призначені на 05.07.2016р. та 16.08.16р. адвокат ОСОБА_19 не з'явився.
Враховуючи принципи співрозмірності та розумності судових витрат, колегія суддів приходить до висновку, що сума адвокатських витрат у розмірі 2800,00грн. є необгрунтованою та завищеною, оскільки адвокатом ОСОБА_19 підготовлено лише заперечення на апеляційну скаргу.
Що стосується витрат пов'язаних з розглядом справи у суді (витрат на пальне) у розмірі 1583,34грн., колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки ухвалою апеляційного господарського суду явка сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою. Крім того, адвокатом не доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, як і не обґрунтовано належними доказами їх розмір.
Таким чином, вищевикладене є підставою для відмови у задоволенні вимог про стягнення витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 2800грн. та витрат пов'язаних з розглядом справи у суді (витрати на пальне) у розмірі 1583,34грн.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та спростовані вищевикладеними висновками судової колегії.
Виходячи з наведеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 11.04.2016р. у справі №908/5301/15 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами - без задоволення.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 11.04.2016 р. у справі №908/5301/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Марченко О.А.
Судді: Радіонова О.О.
ОСОБА_3