донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
23.08.2016 справа №905/3092/15
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий: суддіОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3
Представники сторін: від позивача: від відповідача: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу на рішення господарського суду не з'явився; не з'явився; Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області Донецької області
від у справі23 лютого 2016 р.(повний текст складено та підписано 26.02.2016р.) № 905/3092/15 (суддя С.В.Тоцький)
за позовом до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Проспектгруп”, м.Маріуполь
простягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних рекламних конструкцій зовнішньої реклами в розмірі 109 506,56грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.02.2016р. у справі №905/3092/15 позовні вимоги Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Проспектгруп”, м.Маріуполь про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних рекламних конструкцій зовнішньої реклами в розмірі 109 506,56грн. (з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог № 05/570 від 04.12.15р.) - задоволені частково: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 994,69грн. та витрати по сплаті судового збору.
Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області подана апеляційна скарга, в якій останній просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та тим, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого суду, не відповідають обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції помилково застосував до правовідносин сторін положення статті 7 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, а єдиним належним та достатнім доказом, що підтверджує обставини непереборної сили на території проведення антитерористичної операції, відповідно до статті 10 названого Закону, є сертифікат Торгово-промислової палати України, у зв'язку з чим дійшов невірного висновку про часткову відмову в задоволенні позовних вимог.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, через канцелярію суду позивач надіслав клопотання та просив суд розглянути справу без його участі.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду про порушення апеляційного провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи сторони були попереджені про те, що у разі нез'явлення в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.
Виконавчий комітет Маріупольської міської ради звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Проспектгруп”, м.Маріуполь заборгованості за договором про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів № 21 від 21.02.2013 р. у розмірі 109 506,56грн.
Як зазначає позивач, за наведеним договором останній надав відповідачу у тимчасове платне користування місця для розташування рекламних засобів, що підтверджує наявними у матеріалах справи рішенням виконкому міської ради № 77 від 20.02.2013 року, договором про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів №21 від 21.02.2013р. із додатками та додатковими угодами, розрахунком розміру позовних вимог, претензією № 75 від 11.08.2015р.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.
Так, 21.02.2013р. між Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради (Виконком) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Проспектгруп” (Розповсюджувач) укладено договір № 21 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, в п.1.1 якого встановлено, що на підставі рішення виконкому Маріупольської міської ради від 20.02.2013р. №77 “Про розгляд звернень суб'єктів господарської діяльності щодо розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя” Виконком надає Розповсюджувачу у тимчасове платне користування місця розташування рекламних засобів, а Розповсюджувач приймає вказані місця, використовує їх для розташування рекламних засобів та оплачує користування зазначеними місцями згідно з умовами цього Договору.
На виконання вимог п.1.2 договору, Додатком №1 до договору №21 від 21.02.2013р. сторони визначили місця розташування рекламних засобів, які надаються Виконкомом в тимчасове платне користування Розповсюджувачу, а саме: перехрестя пр. Леніна та пр. Будівельників (№ за схемою 94); перехрестя пр. Леніна та пров. Нахімова (№ за схемою 102), пр. Леніна (район Драмтеатру) (№ за схемою 202), пр. Леніна (район магазину Секунда) (№ за схемою 201), перехрестя пр. Леніна та пр. Металургів (№ за схемою 112), вул. Митрополитська (район автозупинки Центрального ринку) (№ за схемою 144), перехрестя вул. Артема та б-р. Шевченка (№ за схемою 320), перехрестя пр. Перемоги та вул. Міклухо- Маклая (№ за схемою 69), пр. Леніна (район будинку 45) (№ за схемою 530), вул. Бахчиванджи (район автосалону “Ніка Азов”) (№ за схемою 532), пр.Металургів, 164(№ за схемою 571), перехрестя б-р. Шевченка та пр. Будівельників (№за схемою 572), перехрестя б-р. Шевченка та вул. 9 Авіадивізії (№ за схемою 126), перехрестя пр. Перемоги та вул. Олімпійської (№ за схемою 443).
Згідно з п.1.3 договору, місця розташування рекламних засобів являють собою площу зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або території на відкритій місцевості у межах м. Маріуполя, перебувають в комунальній власності територіальної громади м. Маріуполя, управління ними, в тому числі укладання договорів щодо них, здійснюється Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради.
Пунктами 2.3.2, 2.3.3. договору, передбачено обов'язок Розповсюджувача отримати у встановленому порядку дозвіл на розміщення зовнішньої реклами на місця розташування рекламних засобів, наданих йому в користування, та не розміщувати рекламні засоби до отримання відповідного дозволу.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем у відповідності до положень договору, отримано необхідні дозволи на розміщення зовнішньої реклами.
Відповідно до п.2.3.15 договору, Відповідач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування місцями розташування рекламних засобів в порядку та в строки, обумовлені цим договором.
За умовами п.3.2. договору, розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наданими в користування Розповсюджувачу становить 5988,62 грн. в місяць.
20.02.2014р. сторони у додатковій угоді №1 вирішили реструктуризувати заборгованість плати до міського бюджету за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів за договором №21 від 21.02.2013р. згідно з додатком №1.
19.03.2014р. між сторонами укладено Додаткову угоду №02 з додатками, відповідно до якої сторони змінили п.п. 3.2., 3.3. договору та виклали їх в наступній редакції:
« 3.2. Розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наданих в користування Розповсюджувачу, визначається у додатку № 1 до додаткової угоди № 02.
3.3. Розрахунок розміру плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наведений у Додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору.
Загальна сума договору за п'ять років після отримання розповсюджувачем відповідного дозволу на розміщення зовнішньої реклами, становить 356861,04 грн.
Внесення плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів здійснюється Розповсюджувачем згідно з Додатком 2, який є невід'ємною частиною цього договору.»
Додатковою угодою №03 від 22.07.2014р. з додатками, сторони змінили п.п. 3.2., 3.3. договору та виклали їх в наступній редакції:
« 3.2. Розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наданих в користування Розповсюджувачу, визначається у додатку № 1 до додаткової угоди № 03.
3.3. Розрахунок розміру плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наведений у Додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору.
Загальна сума договору за п'ять років після отримання розповсюджувачем відповідного дозволу на розміщення зовнішньої реклами, становить 328 168,76грн.
Внесення плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів здійснюється Розповсюджувачем згідно з Додатком 2, який є невід'ємною частиною цього договору.»
Також, додатковою угодою №4 від 17.06.2015р. з додатками, сторони змінили п.п. 3.2., 3.3. договору та виклали їх в наступній редакції:
« 3.2. Розрахунок плати від якої звільняється Розповсюджувач зовнішньої реклами у у зв'язку з розміщенням соціальної реклами протягом 2014року, наведений у додатку №1, яки є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди.
Розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наданих в користування Розповсюджувачу зовнішньої реклами становить 5441,01 в місяць з урахуванням розміщення соціальної реклами протягом 2014року, згідно з додатком № 1 до додаткової угоди.
3.3. Загальна сума договору за п'ять років з урахуванням розміщення соціальної реклами протягом 2014 року становить 326 460,54 грн. згідно з додатком № 1 додаткової угоди».
Згідно з п. 3.5 договору, внесення плати за тимчасове користування місцями здійснюється Розповсюджувачем (відповідачем): перший платіж - протягом п'яти робочих днів з дня укладання договору; наступні платежі - авансом до 10 числа місяця, що передує місяцю за який здійснюється оплата.
Згідно з п. 3.6. Договору, зобов'язання Розповсюджувача щодо внесення плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів вважається виконаним у день зарахування коштів до міського бюджету м. Маріуполя.
Плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів здійснюється розповсюджувачем, шляхом перерахування грошових коштів до міського бюджету м. Маріуполя. (п.3.7.)
Відповідно до розділу 5 “Строк договору” сторони визначили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. У випадку отримання розповсюджувачем дозволу на розміщення зовнішньої реклами на місцях, наданих йому в користування на підставі цього договору, цей договір діє протягом строку, на який видано відповідний дозвіл, але не більше 5 років. Строк цього договору не підлягає автоматичному поновленню.
Договір № 21 від 21.02.2013 р. з додатками підписано сторонами без розбіжностей.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.08.2015р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію №75 (за №1197 від 11.08.2015р.) з вимогою про сплату заборгованості, про що свідчить фіскальний чек № 9540 від 12.08.2015р., копія якого наявна в матеріалах справи. Проте, зазначену претензію відповідач залишив без задоволення, що й стало підставою для звернення до суду з відповідними позовними вимогами.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 7 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” скасовано орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, а відтак у відповідача відсутній обов'язок щодо її сплати у відповідності до умов договору.
Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, оскільки за своєю правовою природою укладений між сторонами Договір не є договором найму (оренди), а приписи статті 7 зазначеного вище Закону не поширюють свою дію на правовідносини сторін.
Так, відповідно до частини першої статті 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Зазначені положення конкретизовані у частині першій статті 4 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, згідно з якою об'єктами оренди за цим Законом є, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.
В свою чергу, місця розташування рекламних засобів у розумінні п. 1.3 Договору, не підпадають під наведені ознаки.
Натомість, спірні правовідносини між сторонами регламентуються спеціальними нормами Закону України "Про рекламу" і Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами" № 2067 від 29.12.2003. Одночасно, певна спорідненість правового регулювання правовідносин сторін, що є предметом даного судового розгляду із орендними правовідносинами не може бути підставою для застосування вказаної статті навіть в порядку ч.1 ст.8 ЦК України, оскільки всупереч умов застосування аналогії закону питання щодо стягнення плати за розміщення місць реклами унормовано спеціальними нормами цивільного законодавства і не потребує субсидіарного застосування норм про оренду в цій частині.
Таким чином, дія статті 7 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” не поширюється на правовідносини сторін, оскільки плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів не є орендною, а тому колегія суддів вважає, що її нарахування здійснено правомірно.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, позивач вимагає стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 21 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів від 21.02.2013р. у розмірі 109 506,56 грн., яка нарахована за період з 10.03.2014р. по 10.10.2015р.
Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Зобов'язанням, у свою чергу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).
Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначалось вище, відповідно до п.2.3.15 договору, Відповідач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі здійснювати платежі, передбачені розділом 2 цього договору.
Пунктом 3.5 договору встановлено, що внесення плати за тимчасове користування місцями здійснюється Розповсюджувачем (відповідачем): перший платіж - протягом п'яти робочих днів з дня укладання договору; наступні платежі - авансом до 10 числа місяця, що передує місяцю за який здійснюється оплата.
Розраховуючи суму позовних вимог, позивач виходив з наступного: розмір щомісячного платежу за період з 20.10.2012р. по березень 2014р. складав 5988,62грн., у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 101 806,54грн. (5988,62*17 платежів).
За твердженням позивача, відповідач частково сплатив заборгованість на загальну суму 71 965,87грн. (61965,87грн.+10 000,00грн.) внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 29 840,67грн. за вказаний період.
Додатковою угодою № 1 від 20.02.2014р. сторонами реструктуризовано заборгованість відповідача у сумі 29 840,67грн. шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 693,97грн. з 10.03.2014р. - 10.09.2017р.
Також, відповідно до ч.3.ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Як вбачається з матеріалів справи, додатком № 1 до договору, сторонами визначено перелік місць розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами та погоджено період тимчасового користування, а саме з 20.10.2012р. по 20.10.2017р.
Одночасно, сторони, змінюючи в порядку ст.ст.653, 654 Цивільного кодексу України умови виконання грошових зобов'язань щодо погашення означеної заборгованості передбачили її сплату рівними частинами по 693,97грн. кожного 10 числа місяця (тобто одночасно із поточними щомісячними платежами) впродовж періоду з березня 2014р. по вересень 2017р. включно. Відтак, складова стягуваної в межах цієї справи сума грошових зобов'язань з погашення реструктуризованої заборгованості за означеним вище Графіком становить 13 879,40грн. (693,97грн. х 20 періодів).
Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість у сумі 109 506,56грн. за період з 10.03.2014р. по 10.10.2015р. складається з: суми щомісячного платежу (у квітні 2014р. складала 5988,62грн., за травень 2014р. - серпень 2014р. сума щомісячного платежу складала 5930,14грн. (розмір перераховано згідно з додатком №1 додаткової угоди від 19.03.2014р.) за вересень 2014р. - листопад 2015р.: сума щомісячного платежу становить 5175,08грн. (розмір перераховано згідно з додатком №1 додаткової угоди від 17.06.2015р.) + щомісячна сплата реструктуризованої заборгованості у розмірі 693,97грн.
Наразі, до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів стосовно того, що на час розгляду цього спору наявні підстави для звільнення відповідача, як розповсюджувача за договором, від обов'язку вносити плату за користування місцями розташування рекламних засобів в передбачений договором строк.
Таким чином, позивач свої обов'язки за договором виконав належним чином, надавши відповідачу у користування місця розташування рекламних засобів, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасного внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення зовнішньої реклами не виконав, у зв'язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 109 506,56грн.
Виходячи з наведеного, оскільки відповідачем не надано доказів сплати заборгованості на суму 109 506,56грн., Товариством з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Проспектгруп”, м. Маріуполь допущено порушення вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України щодо належного виконання договірних зобов'язань, тому, позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 109 506,56грн. підлягають задоволенню.
В свою чергу, задовольняючи частково позовні вимоги, господарський суд дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог у сумі 994,69грн.
З викладених вище підстав, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 23.02.2016р. у справі №905/3092/15 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог у розмірі 108 511,87грн.
При цьому, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги підлягають віднесенню на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області - задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 23.02.2016 р. у справі №905/3092/15 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог у розмірі 108 511,87грн.
Викласти абзаци 1, 2 резолютивної частини рішення у наступній редакції:
“Позовні вимоги Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Проспектгруп”, м.Маріуполь про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкцій зовнішньої реклами в розмірі 109 506,56грн. - задовольнити у повному обсязі.”
“Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Проспектгруп”, м.Маріуполь (87514, Донецька область, м.Маріуполь, бул. Шевченка, 80, код ЄДРПОУ 34745948) на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, 70, код ЄДРПОУ 37989721, міський бюджет м.Маріуполя, р/р 31413544700051 у банку ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 24060300, отримувач Маріупольске УК/м.Маріуполь) борг в сумі 109 506,56грн. та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 1642,59грн. ”
Абзаци 3, 4 резолютивної частини рішення- виключити.
В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 23.02.2016 р. -залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Проспектгруп”, м.Маріуполь (87514, Донецька область, м.Маріуполь, бул. Шевченка, 80, код ЄДРПОУ 34745948) на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, 70, код ЄДРПОУ 37989721, міський бюджет м.Маріуполя, р/р 31413544700051 у банку ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 24060300, отримувач Маріупольске УК/м.Маріуполь) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1790,59грн.
Господарському суду Донецької області видати накази у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України „Про виконавче провадження".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Марченко О.А.
Судді: Зубченко І.В.
ОСОБА_3