Справа № 2а-106/07
26 грудня 2007 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Прасолова В.М.
при секретарі - Горбуновій Л.С.
за участю представника відповідача - ОСОБА_1 розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Дніпропетровської області про стягнення грошової суми, суд, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача прокуратури Дніпропетровської області, в якому просить стягнути на свою користь з відповідача грошову допомогу в розмірі 11050 грн. 20 коп.
В обґрунтування позову наводить наступне. З 19 травня 1976 р. по 22 березня 2007 р. він працював у прокуратурі Інгулецького району прокуратури Дніпропетровської області, його стаж роботи в органах прокуратури дорівнює 30 років 10 місяців. 1 листопада 1997 р. наказом №290 прокурора Дніпропетровської області був звільнений з посади заступника прокурора Інгулецького району м. Кривого Рогу в зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років. При звільненні йому, відповідно до діючого на той час законодавства, було сплачено грошову допомогу в розмірі 10 посадових окладів - 1039 грн. 50 коп. Після звільнення, з 4 грудня 1997 р. працював на посаді помічника прокурора Інгулецького району, а з 23 жовтня 1998 р.- на посаді старшого помічника прокурора Інгулецького району. В березні 2007 р. вирішив звільнитися з органів прокуратури і 6 березня 2007 р. подав рапорт прокурору Дніпропетровської області про звільнення з посади з 22 березня 2007 р. та виплату різниці між сумою грошової допомоги, отриманої в листопаді 1997 р. та сумою, яка підлягає сплаті йому на підставі ч.15 та ч.18 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 12 липня 2001 р. Листом прокурора області від 12 березня 2007 р. №11-71/07 йому було відмовлено у звільненні на підставах, вказаних в рапорті від 6 березня 2007 р. Тому 15 березня 2007 р. змушений був переписати рапорт на звільнення, доповнивши текст рапорту фразою "за власним бажанням". Наказом прокурора області №215 від 16 березня 2007 р. був звільнений з органів прокуратури. Підстави звільнення не заперечує. Але вважає, що керівництво прокуратури необгрунтовано відмовило йому в сплаті грошової допомоги , передбаченої ч.15 та ч.18 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 12 липня 2001 р. Згідно ч.1 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", прокурори зі стажем роботи не менш 20 років мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Право на пенсію мають громадяни, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працювали в органах прокуратури. Частина 15 ст.50-1 цього закону передбачає, що при виході на пенсію за вислугою років прокурорам сплачується грошова допомога без сплати податку в розмірі місячного заробітку, з якого нарахована пенсія, за кожен рік роботи прокурором. Частиною 18 ст.50-1 цього Закону передбачено, що положення цієї статті розповсюджується на пенсіонерів з числа
працівників прокуратури, яким до вступу цього закону в силу призначена пенсія за віком, за вислугою років безпосередньо з прокурорсько - слідчих посад незалежно від часу виходу на пенсію, при умови наявності у них стажу роботи, передбаченого ч.15 та ч.18 ст.50-1 вказаного Закону. На момент звільнення в березні 2007 р. він вже був пенсіонером прокуратури, мав вислугу років. Вважає, що ч.18 ст.50-1 вказаного Закону має зворотну силу і розповсюджується на пенсіонерів з числа робітників прокуратури, яким раніше призначена пенсія за вислугу років. Станом на березень 2007 р. мав необхідний стаж роботи в органах прокуратури, є пенсіонером органів прокуратури за вислугою років, ветераном праці, а тому у відповідності з вимогами ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" має право на отримання грошової допомоги, передбаченої вказаним Законом, за відрахуванням отриманих ним в листопаді 1997 р. 1039 грн. 50 коп.3а весь час роботи в органах прокуратури сумлінно виконував покладені на нього обов'язки, не мав стягнень та зауважень. Мешкає разом з дружиною, яка отримає невелику пенсію, знаходиться практично на його утриманні. Місячний заробіток, з якого нарахована пенсія, складає 402 грн. 99 коп., які повинні бути помножені на кожен повний рік роботи (30 років) дорівнює 12089 грн. 70 коп.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Крім того, пояснив, що при звільненні у 2007 р. він писав три рапорти, звільнений на підставі рапорту від 15 березня 2007 р. Після звільнення у березні 2007 р. за призначенням пенсії не звертався.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що у 1997 р. позивачу була сплачена допомога. У 2007 р. позивач звільнений не в зв'язку з виходом на пенсію, а тому виплачувати йому матеріальну допомогу підстав немає.
У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: наказ від 19 травня 1976 р. №146(а.с.3, 28), наказ від 23 грудня 1986 р. №633(а.с.4), наказ від 13 жовтня 1997 р. .№920(а.с.5, 29), наказ від 4 листопада 1997 р. №1021(а.с.6, 31), наказ від 23 жовтня 1998 р. №1272(а.с.7, 32), наказ від 16 березня 2007 р. №215(а.с.8, 34), довідка(а.с.9, 30), довідка про сплату вихідної допомоги(а.с. 10, 33), паспорт(а.с.11), рапорт від 6 березня 2007 р.(а.с. 12, 40), лист(а.с.13), картка(а.с.14), рапорт від 14 березня 2007 р.(а.с.35), рапорт від 15 березня 2007 р.(а.с.38), рапорт від 7 жовтня 1997 р.(а.с.39), повідомлення(а.с.57), постанова(а.с.58-60).
На підставі ст. 86 КАС України, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає встановленими наступні обставини.
З 19 травня 1976 р. позивач працював у прокуратурі Інгулецького району прокуратури Дніпропетровської області. 1 листопада 1997 р. наказом №290 прокурора Дніпропетровської області позивач звільнений з посади заступника прокурора Інгулецького району м. Кривого Рогу в зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, яка на той час складала 19 років 4 місяці. При звільненні позивачу було сплачено грошову допомогу в розмірі 10 посадових окладів -1039 грн. 50 коп., виходячи з розміру посадового окладу 103 грн. 95 коп. Вказані обставини встановлені поясненнями позивача, наказами(а.с.3, 28, 4, 5, 29), довідками(а.с.9, 30, 10, 33).
2 листопада 1997 р. позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру", що встановлено повідомленням(а.с.57).
Позивач з 4 грудня 1997 р. працював на посаді помічника прокурора Інгулецького району, а з 23 жовтня 1998 р.- на посаді старшого помічника прокурора Інгулецького району, що судом встановлено на підставі наказів(а.с.5, 29, 6, 31, 7, 32).
6 березня 2007 р. позивач подав рапорт прокурору Дніпропетровської області про звільнення з посади з 22 березня 2007 р. в зв'язку з виходом на пенсію та виплату вихідної допомоги. Листом прокурора області від 12 березня 2007 р. №11-71/07 йому було відмовлено у звільненні на підставах, вказаних в рапорті від 6 березня 2007 р. 15 березня 2007 р. позивач подав рапорт про звільнення його за власним бажанням з виплатою грошової допомоги. Вказані обставини встановлені рапортами(а.с.12, 40, 35, 38), листом(а.с.13).
Наказом прокурора області №215 від 16 березня 2007 p. був звільнений з органів прокуратури за власним бажанням. При цьому стаж роботи позивача в органах прокуратури дорівнював 30 рокам 10 місяцям. Грошова допомога позивачу при звільненні сплачена не була. Вказані обставини встановлені поясненнями сторін, наказом(а.с.8, 34).
Після звільнення 16 березня 2007 р. позивач за призначенням пенсії не звертався, що встановлено поясненнями сторін.
Суд відкидає твердження позивача про те, що у рапорті від 6 березня 2007 р. він просив виплати йому різницю між сумою грошової допомоги, отриманої в листопаді 1997 р. та сумою, яка підлягає сплаті йому на підставі ч.15 та ч.18 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 12 липня 2001 р., так як в рапорті(а.с. 12, 40) позивач просить виплатити грошову допомогу, а не різницю.
Встановленим фактам та обставинам відповідають такі правовідносини, які регулюються нормами Закону України "Про прокуратуру".
У відповідності з вимогами ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Закону України від 26 листопада 1993 р. №3663 - 12 "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про прокуратуру"), позивач 1 листопада 1997 р. був звільнений з органів прокуратури в зв'язку з виходом на пенсію, і йому 2 листопада1997 р. була призначена пенсія за вислугу років.
При звільненні 1 листопада 1997 р. позивач отримав, у відповідності з Указом Президента України від 2 червня 1005 р. №414/95 "Про заходи щодо підвищення соціального захисту працівників прокуратури" грошову допомогу у розмірі десяти місячних посадових окладів.
Відповідно до ч.15 ст.50-1 цього Закону(в редакції від 12 липня 2001 р.) передбачає, що при виході на пенсію за вислугою років прокурорам сплачується грошова допомога без сплати податку в розмірі місячного заробітку, з якого нарахована пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором.
Наведена норма містить таку обов'язкову умову виплати грошової допомоги працівникам органів прокуратури, як вихід на пенсію за вислугою років. Перерахунок допомоги працівникам, які були звільнені з органів прокуратури в зв'язку з виходом на пенсію, а пізніше були прийняти на роботу в ці органи, неможливий, оскільки наступне їх звільнення з роботи не може бути пов'язане з виходом на пенсію за вислугою років.
Судом встановлено, що позивач звільнений з органів прокуратури 16 березня 2007 р. за власним бажанням, на час звільнення з отримував пенсію починаючи з 2 листопада1997 р., за призначенням пенсії після 16 березня 1997 р. не звертався.. Таким чином позивач звільнений 16 березня 2007 р. не в зв'язку з виходом на пенсію і у відповідача не було підстав сплачувати ОСОБА_2 грошову допомогу.
Відповідно до ч.18 ст.50-1 цього Закону(в редакції від 12 липня 2001 p.), положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, за вислугою років безпосередньо з прокурорсько - слідчих посад незалежно від часу виходу на пенсію, при умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею. Твердження позивача про те, що вказана норма має зворотну дію у часі щодо сплати грошової допомоги, суд відкидає, так як в цій нормі не міститься положень про можливість здійснення перерахунку, доплат раніше виплаченої при звільненні грошової допомоги.
Таким чином, суд вважає, що позивач отримав грошову допомогу у розмірі, передбаченому законодавством і підстав для стягнення з відповідача грошової допомоги не вбачається.
Вислухавши учасників адміністративного процесу, дослідивши докази, суд на підставі ст.10 КАС України, відповідно до якої усі учасники адміністративного процесу є рівними, та ст. 11 КАС України, у відповідності до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах
здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, у межах позовних вимог, суд вважає, що обставини, якими обґрунтовувалися вимоги не мали місця, а тому у задоволенні позову належить відмовити повністю.
Керуючись ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Закону України від 26 листопада 1993 р. №3663 - 12 "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про прокуратуру"), ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції від 12 липня 2001 р.), ст. ст. ст. 6, 10, 11, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до прокуратури Дніпропетровської області - відмовити повністю.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови або в разі проголошення резолютивної частини - протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга на була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.