15 серпня 2016 р.Р і в н е 817/842/16
13год. 00хв.
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Левченко Т.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Голос С.М.
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області
доОСОБА_2
про стягнення заборгованості,
Рівненська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 47006,95 грн.
Від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог. Вказує, що відповідачем 12.07.2016 року подано уточнюючу податкову декларацію. Станом на 15.08.2016 року заборгованість ОСОБА_2 по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування становить 33906,93 грн. Відтак, просить стягнути вказану заборгованість.
Представник позивача в судовому засідання позов підтримав, надав пояснення аналогічні позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти позову не заперечив. Вказав, що з вказаною податковою заборгованістю по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 33906,93 грн. погоджується.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.
Судом встановлено, що за відповідачем рахується податкова заборгованість по сплаті податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 33906,93 грн.
Зазначена заборгованість виникла наступним чином.
Відповідачем до контролюючого органу, відповідно до п.168.2 ст.168 Податкового кодексу України, 23.04.2015 року була подана податкова декларація про майновий стан і доходи за 2014 рік. Сума доходу відповідача згідно вказаної декларації складає 277998,93 грн., сума податку, яка підлягає сплаті - 47016,22 грн.
12.07.2016 року відповідачем була подана уточнююча податкова декларація про майновий стан і доходи за 2014 рік. Сума доходу відповідача згідно вказаної декларації складає 200939,98 грн., сума податку, яка підлягає сплаті - 33916,20 грн.
Вказана сума податку сплачена відповідачем не у повному обсязі.
Вказані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: довідкою про стан розрахунку з бюджетом, витягом з картки особового рахунку платника, копією податкової декларації про майновий стан і доходи, копією уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи.
Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Статтею 9 Податкового кодексу України встановлено вичерпний перелік загальнодержавних податків та зборів, до яких відноситься і податок на доходи фізичних осіб (пп.9.1.2).
Підпунктом 162.1.1 статті 162 Податкового кодексу України передбачено, що одним із платників податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. За нормами п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід.
Згідно із п.168.2.1 ст.168 Податкового кодексу України, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Пунктом 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Таким чином, податкове зобов'язання відповідача є узгодженим. Проте, вказане податкове зобов'язання платником податків не сплачувалось.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
27.11.2015 року контролюючим органом платнику податків виставлялась податкова вимога форми "Ф" №160-23 на суму податкового боргу в розмірі 47006,95 грн. (а.с.9). Вказана вимога направлялася відповідачу.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.
Станом на дату розгляду справи судом відповідачем доказів сплати податкової заборгованості в сумі 33906,93 грн. не надано.
Пунктом 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
В силу вимог частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 35360) заборгованість до бюджету по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 33906,93 грн. (тридцять три тисячі дев'ятсот шість грн. 33 коп.), яку перерахувати: одержувач УК в Рівненському районі /с. В. Омеляни/ 11010500, код ЄДРПОУ 38012756, банк отримувача ГУДКСУ в Рівненській області, МФО 833017 на рахунок р/р 33114341700303.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Шарапа В.М.