Апеляційний суд міста Києва
1[1]
Справа № 33/796/335/2016
Категорія: ст. 124 КУпАП
Іменем України
22 липня 2016 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 лютого 2016 року
Відповідно до постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 лютого 2016 року,
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Києві, ідентифікаційний код НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Цією ж постановою суд стягнув з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп.
Як встановлено постановою судді, 20 листопада 2015 року о 01 год. 05 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_2 по вул. Прорізній в м. Києві, проїхав перехрестя вулиць Прорізної та Хрещатик на забороняючий cигнал світлофора, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, що призвело до механічних пошкоджень зазначених транспортних засобів.
Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 8.7.3. «е» Правил дорожнього руху України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 лютого 2016 року скасувати, а провадження у даній адміністративній справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 цього Кодексу.
В обґрунтування поданої скарги ОСОБА_2 посилається на те, що оскаржувана ним постанова є не тільки необґрунтованою та невмотивованою, а й незаконною, оскільки суддя, всупереч вимогам ст. 245 КУпАП, не з'ясував всебічно, повно і об'єктивно обставини справи та не вирішив її в точній відповідності із законом.
При цьому, як зазначається у скарзі, суддею районного суду, так само як і особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, неправильно було визначено пункт Правил дорожнього руху України, який нібито він, ОСОБА_2, порушив, оскільки п. 8.7.3. «е» цих Правил лише вказує, яке значення має червоний сигнал світлофора, а дії водія при червоному сигналі світлофора регулюються іншим пунктом Правил дорожнього руху, а саме п. 8.10., про порушення якого протокол про адміністративне правопорушення не складався.
Крім цього, як зазначає ОСОБА_2 він цього пункту Правил дорожнього руху не порушував і намагався довести це в суді 28 січня 2016 року, прибувши до суду з двома свідками, але суддя їх не допитав, перенісши судове засідання на 08 лютого 2016 року, але цього дня суддя навіть не запросив його та свідка ОСОБА_3 до кабінету, де мало відбутися судове засідання, а повідомив через секретаря, що рішення у справі вже прийнято.
Заслухавши пояснення особи, яка подала апеляційну скаргу на її підтримку, пояснення іншого учасника ДТП ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7; перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, незважаючи на доводи, наведені в апеляційній скарзі, матеріали адміністративної справи містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновків суду щодо обставин вчиненого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та його вини у вчиненні цього правопорушення.
Зокрема, враховуючи дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 20 листопада 2015 року, складеному щодо ОСОБА_2, поясненнях обох учасників дорожньо-транспортної пригоди, свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які були безпосередньо перевірені під час апеляційного розгляду та схемі місця ДТП, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком судді, який розглядав цю справу, про доведеність вини ОСОБА_2 у порушенні ним Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а також про наявність в його діях ознак складу зазначеного вище адміністративного правопорушення.
Що ж стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_2, який заперечував свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а також пояснень в суді апеляційної інстанції свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які підтвердили той факт, що ОСОБА_2 рухався на зелений сигнал світлофора, то вони не спростовують правильності висновків, наведених в оскаржуваній постанові, оскільки не знайшли свого об'єктивного підтвердження.
Більш того, оцінюючи докази в справі про адміністративне правопорушення в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає найбільш об'єктивними пояснення щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди іншого учасника ДТП ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7, оскільки вони узгоджуються як між собою, так і іншими доказами по справі та були отримані безпосередньо під час оформлення цієї пригоди, а не після прийняття судом оскаржуваного рішення.
Виходячи з наведеного, твердження ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що зіткнення транспортних засобів відбулося з вини водія ОСОБА_4, який виїхав на перехрестя на червоний сигнал світлофора, не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки вони об'єктивно нічим не підтверджені, у тому числі поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які були надані в суді апеляційної інстанції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції не вбачає достатніх підстав для скасування постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 лютого 2016 року та закриття провадження у справі, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 лютого 2016 рокупро притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва
С.О. Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Макаренко І.О.