04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"03" серпня 2016 р. Справа№ 910/8285/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Дідиченко М.А.
Кропивної Л.В.
за участю представників:
від позивача - Гордієнко М.В., довіреність № б/н від 22.04.2016;
від відповідача - Рудь Л.В., директор; Беседіна Т.І., довіреність №282/05 від 17.05.2016,
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.06.2016р. про залишення позову без розгляду у справі №910/8285/16 (суддя Ковтун С.А.) за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до товариства з обмеженою відповідальністю "Трансдон" про стягнення 3 623 879, 60 грн.
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Трансдон" про стягнення 3 623 879, 60 грн. заборгованості за Договором оренди вантажних вагонів № ОД/М-12-36дню від 26.01.2012.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2016р. у справі №910/8285/16 позов публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Дана ухвала суду мотивована тим, що неявка представника позивача в судові засідання перешкоджає з'ясуванню обставин, а саме, як було зазначено судом, позовні вимоги мотивовані несплатою коштів за користування зерновозами, тоді як подані документи до позову свідчать про передачу цистерн, а не вагонів зерновозів.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 16.06.2016р. у справі №910/8285/16 скасувати та передати справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку в частині того, що неявка представника позивача в судові засідання перешкоджає з'ясуванню всіх обставин справи та відповідно розгляду справи по суті.
Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні 03.08.2016 підтримав вимоги за апеляційною скаргою.
Представники відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечили та просили залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Частиною 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду - скасуванню з наступних підстав.
Предметом спору у даній справі є вимоги публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до товариства з обмеженою відповідальністю "Трансдон" про стягнення 3 623 879, 60 грн. заборгованості за Договором оренди вантажних вагонів № ОД/М-12-36дню від 26.01.2012.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.05.2016 року порушено провадження у справі №910/8285/16 та призначено її розгляд на 30.05.2016 року.
При цьому, позивача зобов'язано надати суду: оригінали документів, доданих до позовної заяви; належним чином оформлений витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо себе та відповідача на даний час; довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, копії установчих документів, засвідчених належним чином; інформацію щодо того, чи розглядалась (розглядається) господарським судом або іншим органом, який в межах компетенції вирішує господарський спір, справа зі спору між тими ж сторонами, з тих же підстав, про той же предмет.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2016 року розгляд справи №910/8285/16 відкладено на 16.06.2016 року, у зв'язку з неявкою представників сторін.
Вказаною ухвалою було викликано для участі у засіданні представників учасників процесу.
Жодних доказів чи письмових пояснень від позивача щодо заявлених вимог витребувано судом не було.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2016р. у справі №910/8285/16 позов публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому (п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Залишення без розгляду позову публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" місцевий господарський суд обґрунтував тим, що неявка представника позивача в судові засідання перешкоджає з'ясуванню обставин.
Відповідно до п. 4. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:
- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;
- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;
- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 Господарського процесуального кодексу України) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.
Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Відповідно до пункту 3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду має містити мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство.
Таким чином, в ухвалі про залишення позову без розгляду суд зобов'язаний навести обґрунтування неможливості розгляду спору по суті за відсутності представника позивача та наявними у справі матеріалами.
В мотивувальній частині оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду зазначено те, що неявка представника позивача в судові засідання перешкоджає з'ясуванню судом обставин справи, а саме, суд послався на те, що позовні вимоги мотивовані несплатою коштів за користування зерновозами, тоді як подані документи до позову свідчать про передачу цистерн, а не вагонів зерновозів.
Колегія суддів вважає, що наведені судом обставини не можуть бути підставою для залишення позову без розгляду, з огляду на наступне.
Як вже було зазначено, застосування пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України можливо лише за наявності певних умов.
Так, зокрема, явка представника позивача дійсно необхідна для вирішення спору, тобто за його відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті.
Позивач, у поданій до суду позовній заяви посилався на обставини невиконання відповідачем умов договору оренди вантажних вагонів № ОД/М-12-36дню від 26.01.2012 в частині здійснення орендної плати.
До позовної заяви позивачем було додано вказаний договір, у п. 1.1 якого зазначено, що орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування на засадах оренди 300 нафто-бензинових цистерн.
Крім цього, позивач у позові зазначав про обставини передачі ним відповідачу в оренду саме нафто-бензинових цистерн.
На підтвердження вказаних обставин позивачем було надано суду першої інстанції (разом із позовною заявою) Акти приймання вагонів - цистерн.
Отже, із сукупності вказаних доказів можливо дійти висновку про те, що саме являється об'єктом оренди за договором оренди вантажних вагонів № ОД/М-12-36дню від 26.01.2012, на підставі якого пред'явлено позов у даній справі.
Таким чином, посилання позивача в позові на несплату відповідачем орендної плати за користування зерновозами не позбавляє суд можливості вирішити спір за відсутності представника позивача та встановити обставини щодо наявності або відсутності порушень з боку відповідача в частині оплати орендних платежів. Так, суд міг здійснити аналіз змісту позовної заяви в цілому у сукупності з поданими сторонами документами та встановити дійсні обставини необхідні для вирішення спору.
Крім цього, місцевий господарський суд не був позбавлений можливості зобов'язати позивача надати певні письмові пояснення із вказаного приводу. В контексті встановлення фактичних обставин справи в господарському судочинстві на підставі оцінки доказів значення мало б саме надання стороною письмових пояснень та інших письмових доказів (ст. ст. 32, 36 ГПК), а не сама по собі явка представника.
Разом з тим, жодних письмових пояснень чи доказів суд не витребовував.
Отже, суд вдався до суто формального тлумачення пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України та дійшов необгрунтованого висновку про наявність процесуальних підстав для залишення позовної заяви без розгляду, чим, всупереч приписам статті 19 Конституції України, обмежив позивача у здійсненні прав, передбачених частиною 3 статті 129 Конституції України.
З урахуванням викладеного, оскаржувана ухвала не може бути визнана законною та обґрунтованою, оскільки застосування у даному випадку місцевим господарським судом пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України є неправомірним.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для залишення позову публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
За наведених обставин, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.
Частиною 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Отже, у зв'язку зі скасуванням ухвали господарського суду міста Києва від 16.06.2016р., справа №910/8285/16, підлягає направленню для подальшого розгляду до господарського суду.
Пунктом 10 ч. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у постанові в разі скасування чи зміни рішення повинно бути зазначено, зокрема, про новий розподіл судових витрат.
Відповідно до Закону України "Про судовий збір" позивачем за подання до суду апеляційної скарги було сплачено судовий збір у сумі 1 378 грн. 00 коп.
Згідно ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 Господарського процесуального кодексу України або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, під час розподілу судових витрат після розгляду даної справи по суті суд першої інстанції повинен вирішити питання щодо судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги з урахуванням вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.06.2016р. про залишення позову без розгляду у справі №910/8285/16 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 16.06.2016р. у справі №910/8285/16 скасувати.
3. Справу №910/8285/16 передати на розгляд до господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Дідиченко
Л.В. Кропивна