Справа № 11-cc/796/2258/2016 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
19 липня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 червня 2016 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 23 серпня 2016 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
якому оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205; ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 209 КК України.
Одночасно слідчим суддею визначено ОСОБА_8 заставу у розмірі 30 000 000 (тридцять мільйонів) грн. з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 , слідчий суддя, врахував тяжкість кримінальних правопорушень,в яких підозрюється ОСОБА_8 , а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, наявність доказів, які вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення та дійшов висновку про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує у клопотанні слідчий.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , вказуючи на необґрунтованість незастосування до ОСОБА_8 менш суворих запобіжних заходів та визначення завідомо непомірного розміру застави, просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 мінімальних заробітних плат, що складає 435 000 грн.
Апелянт зазначає, що слідчим суддею не враховано обставини, які знижують ймовірність настання ризиків, зокрема, міцність соціальних зв'язків ОСОБА_8 , бездоганна репутація, вік, стан здоров'я, наявність у власності нерухомого майна, дружини, чотирьох дітей, матері похилого віку, постійне місце проживання протягом останніх 40 років, позитивні характеристики.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 , вважаючи ухвалу суду незаконною, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді застави у розмірі, що становить не більше 300 мінімальних заробітних плат.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційні скарги і просили задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та рішеннях Європейського суду з прав людини.
Згідно зазначених норм, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. При розгляді питання про необхідність взяття під варту судовий орган повинен брати до уваги обставини, які можуть мати відношення до справи: характер і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; минуле, особисті та соціальні обставини життя особи.
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України однією з необхідних передумов для застосування запобіжного заходу щодо особи є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею злочину.
Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, слідчий суддя повинен перевірити чи є докази обґрунтованості підозри вагомими (ст. 178 КПК України). А у випадку, якщо відносно особи ставиться питання про застосування виняткового запобіжного заходу, то слідчий суддя повинен приділити особливу увагу оцінці вагомості доказів вчинення нею злочину. Зазначені докази повинні являти собою досить переконливі факти, що на підставі їх розумної оцінки давало підстави вважати причетність особи до вчинення злочину достатньо вірогідною.
При апеляційному перегляді ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 встановлено, що слідчий суддя врахував зазначені положення закону.
Як вбачається із ухвали слідчого судді, Департаментом спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002734 від 11.12.2015 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних, правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 та ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_13 у вчинення кримінальних правопорушень, передбачені: ч. 3 ст. 27, ч. 2ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а також за фактами вчинення злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 205 та ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
Матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002734, 11.12.2015 виділені з кримінального провадження №42014000000000310 від 22.04.2014, що розслідувалось за фактами вчинення колишнім Генеральним прокурором України ОСОБА_14 за попередньою змовою зі своїм сином
народним депутатом України ОСОБА_15 та службовими особами органів прокуратури України кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 364 КК України, а також відносно вищевказаних підозрюваних та інших осіб за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 та ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
Орган досудового розслідування вказує, що своїми умисними діями, що виразились в організації фіктивного підприємництва, тобто організації придбання особою суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочин, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України.
Також, ОСОБА_8 своїми умисними діями, які виразились у пособництві заволодінню чужим майном в особливо великих розмірах, скоєному шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, а саме у сприянні вчиненню вказаного злочину іншими співучасниками наданням засобів, усуненням перешкод та заздалегідь обіцяним переховуванням слідів злочину і грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст.191 КК України.
Крім того, ОСОБА_8 своїми умисними діями, які виразились у вчиненні фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчиненні дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів вчинені в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.
13.06.2016 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205; ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 209 КК України.
Як встановив слідчий суддя в ухвалі, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце, підтверджуються достатніми на даному етапі розслідування доказами, і у висновках, які зробив орган досудового слідства, чогось очевидно необґрунтованого, слідчий суддя не встановив.
Не виявлено таких обставин і колегією суддів. На об'єктивне переконання колегії суддів апеляційного суду сукупність даних, що містяться у матеріалах провадження дає достатні підстави вважати ймовірною причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінальних правопорушень.
Разом з тим, слід зазначити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінальної справи по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Що і було зроблено слідчим суддею.
Зважаючи на викладене, доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 про відсутність належних та допустимих доказів вини ОСОБА_8 у інкримінованих злочинах, не заслуговують на увагу.
Разом з цим, обов'язковою ознакою, передбаченою ст. 177, 178 КПК України підставою для застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків неналежної процесуальної поведінки з її боку, яким не може запобігти більш м'який запобіжний захід.
Виходячи зі змісту ст. 184, 194, 196 КПК України, висновки слідчого у клопотанні, а слідчого судді в ухвалі щодо наявності ризиків мають бути належно обґрунтовані, зроблені за результатами сукупного аналізу характеру злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців, стану здоров'я, матеріального стану), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань, міжнародних контактів підозрюваного, (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків, залучення значних сил і засобів для скоєння злочину).
Обґрунтування неможливості запобігти ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, також повинно бути обумовлено достатніми даними. Достатні дані, при цьому, повинні бути не уявними або ж припустимими, а конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя при розгляді клопотання про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначених вимог закону дотримався.
Як зазначив слідчий суддя в ухвалі, ОСОБА_8 , перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
З огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 та які є особливо тяжкими, передбачають покарання у виді позбавлення волі строком до 12 та 15 років з позбавленням права обіймати посади або займатись певною діяльністю з конфіскацією майна, а також з огляду на розмір шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, врахувавши дані, що характеризують особу ОСОБА_8 , слідчий суддя дійшов висновку про очевидність настання ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, передбачених ст. 177 КПК України.
З таким висновком погоджується колегія суддів і вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про недостатність застосування щодо ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, обґрунтувавши при цьому причини, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Застосування щодо ОСОБА_8 такого запобіжного заходу як тримання під вартою, на думку колегії суддів, є адекватним превентивним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обв'язків.
Натомість, твердження в апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_7 про необґрунтованість застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та незастосування щодо нього менш суворих запобіжних заходів, а також неврахування слідчим суддею при розгляді клопотання даних, що характеризують особу підозрюваного, не відповідають фактичним обставинам.
Застосувавши щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України визначив підозрюваному заставу в розмірі 30 000 000 грн., який зможе забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином, підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просять захисники в апеляційній скарзі, немає.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не встановлено.
Таким чином, ухвала суду є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалуслідчого суддіПечерського районного суду м. Києва від 24 червня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 23 серпня 2016 рокущодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначено заставу у розмірі 30 000 000 (тридцять мільйонів) грн. з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України - залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 Дзюбін ОСОБА_16 ОСОБА_4