Справа № 22-ц/796/5942/2016 Головуючий у 1-ій інстанції - Букіна О.М.
Доповідач: Барановська Л.В.
27 липня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - судді Барановської Л.В.,
суддів Панченка М.М., Побірченко Т.І.
при секретарі Куркіній І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» на заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди.
Заслухавши доповідь судді Барановської Л.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія -
У листопаді 2015 року позивачка звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва із вищевказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» матеріальну шкоду в розмірі 1593,41 грн., витрати по огляду транспортного засобу - 176,26 грн., витрати по проведенню звіту про визначення матеріального збитку - 1200,00 грн., шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 3227,29 грн., в тому числі витрати на лікування в розмірі 2610,29 грн. та не отриманий дохід у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - 617,00 грн.
Також просила стягнути з відповідачки ОСОБА_4 на свою користь франшизу в розмірі 1000,00 грн.
На обґрунтування своїх вимог вказала, що 07.08.2015 року по вулиці Солом'янській, 34 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Тойота» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля «Хюндай» державний номернийзнак НОМЕР_6 під керуванням водія ОСОБА_3, внаслідок чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 14.09.2015 року ОСОБА_4 визнано винною у скоєнні ДТП, що сталася 07.08.2015 року та притягнуто до адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Позивачка ОСОБА_3 вказала, що цивільно-правову відповідальність ОСОБА_4, як власника автомобіля марки «Тойота» державний номерний знак НОМЕР_1 було застраховано у ПАТ «Київський страховий дім» на підставі полісу № АЕ/3674993, згідно якого ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50000,00 грн., ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю становить 100000,00 грн., розмір франшизи становить 1000,00 грн.
З огляду на вищевикладене позивачка ОСОБА_3 просила позов задовольнити.
Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 11.01.2016 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «Київський страховий дім» на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 6011,21грн.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму франшизи в розмірі 1000,00 грн.
Стягнуто ПАТ «Київський страховий дім» на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 417,71 грн.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 69,49 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ПАТ «Київський страховий дім» просить скасувати заочне рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки доказам, неповно з'ясував обставини справи.
Апеляційна скарга представника ПАТ «Київський страховий дім» задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 07.08.2015 року о 09 год. 27 хв. по вулиці Солом'янській, 34 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля «Хюндай», держаний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «БМВ», держаний номерний знак НОМЕР_5, внаслідок чого автомобіль позивачки зазнав механічних пошкоджень.
Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 14.09.2015 року ОСОБА_4 визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 07.08.2015р. та притягнуто до адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Згідно вказаної постанови судді зазначена вище ДТП відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_5 п. 13.1 Правил дорожнього руху.
У відповідності до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, вина ОСОБА_4 встановлена та в порядку вимог ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Київський страховий дім».
У відповідності до полісу № АЕ/3674993 від 19.06.2016 року ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50000,00 грн., ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю становить 100000,00 грн., розмір франшизи становить 1000,00 грн.
У відповідності до звіту № 768 про визначення вартості матеріального збитку автомобіля від 14.09.2015 року вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля HyundaiAccent, реєстраційний номер НОМЕР_4, внаслідок пошкодження при ДТП складає 19383,13 грн.
Суд першої інстанції при дослідженні вищевказаного звіту щодо визначення вартості матеріального збитку автомобіля не знайшов обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність звіту чи суперечливість його іншим матеріалам справи.
Такий висновок суду зроблено щодо всіх заявлених позивачем вимог та на підставі поданих сторонами доказів, яким дана правильна оцінка. У рішенні наведені мотиви, з яких суд надає перевагу одним доказам над іншими і його висновки в цій частині є обґрунтованими.
Правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих під час експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винного особою.
Пунктом 36.6 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом згідно полісу серії АЕ/3674993 від 19.06.2016 року розмір франшизи становить 1000 грн.
Враховуючи наведене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача -1 на користь ОСОБА_3 суми страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну, понесені нею витрати по огляду транспортного засобу, а також за проведення звіту про визначення матеріального збитку.
У відповідності до ст. 24 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обгрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Колегія суддів вважає, що позивачкою доведено у розумінні вимог ст.ст. 57,58, 60 ЦПК України, а судом першої інстанції вірно встановлено та правомірно задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 щодо стягнення матеріальної шкоди в розмірі 2 424 грн. 54 коп. Як вбачається із матеріалів справи, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачка отримала тілесні ушкодження (ЗЧМТ - струс головного мозку, забій м'яких тканин шийного відділу хребта, що підтверджується консультаційними висновками щодо діагнозів позивача, призначеного лікування, виписки з амбулаторної картки та документами, які містяться в матеріалах справи та підтверджуються витратами на медичні препарати .
Також колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача -1 на користь позивача не отриманий дохід у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності ОСОБА_3 в розмірі 617 грн., оскільки як вбачається із матеріалів справи та в розумінні ст.ст. 57,58 ЦПК України позивачка надала суду довідку ПП «Плай» №13/11 від 11.11.2015 року, з якої вбачається, що ОСОБА_3 внаслідок тимчасової втрати працездатності втратила дохід у розмірі 617 грн., а також згідно лікарняного листа вбачається, що позивачка перебувала на лікарняному в період з 08.08.2015 року по 21.08.2015 року.
Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими доводи, викладені в апеляційній скарзі про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому слід зазначити, що наведені доводи апеляційної скарги були предметом дослідження в суді першої інстанції, висновків суду не спростовують та на законність рішення не впливають.
Отже, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував дійсні обставини справи, надав належну оцінку доказам, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.
Оскільки при апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування судового рішення, в справі не виявлено, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія, -
Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» відхилити, заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11 січня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді