1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні 25 липня 2016 року апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 червня 2016 року,
за участі: прокурора власника майна його представника ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 ,
Вказаною ухвалою суду задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України ( надалі - ОВС СВ ГУ СБУ ) у м. Києві та Київській області капітана юстиції ОСОБА_8 , яке погоджене з заступником військового прокурора військової прокуратури Київського гарнізону Центрального регіону України майором юстиції ОСОБА_9 , та накладено арешт на автомобіль марки «Toyota» моделі «Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_10 , без права його відчуження.
В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки містить достатньо правових підстав для арешту вилученого майна.
Не погоджуючись з ухвалою суду, власник майна ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 червня 2016 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, а саме автомобіля «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Зокрема, апеляційна скарга мотивована тим, що слідчим суддею безпідставно та всупереч ст. ст. 170-173 КПК України накладено арешт на майно ОСОБА_10 , оскільки останній не являється ні підозрюваним, ні обвинуваченим в даному кримінальному провадженні, а також не відноситься до осіб, які несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями згаданих осіб, та є добросовісним набувачем та законним власником транспортного засобу.
Крім того зазначає, що згаданий автомобіль «Toyota Camry» був придбаний ним в травні 2016 року відповідно до чинного законодавства та не може бути предметом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення та не підпадає під визначення ст. ст. 98, ч. 2 ст. 167, ч. 2 ст. 170 КПК України.
Разом з тим, ОСОБА_10 вказує на те, що 08 червня 2016 року, був проведений обшук його транспортного засобу з подальшим вилучення останнього, проте без ухвали слідчого судді, яка б надавала право співробітникам СВ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області здійснювати дану процесуальну дію.
Також, автор апеляційної скарги зазначає і про порушення слідчим суддею загальних засад кримінального провадження, а саме порушення права особи на захист, оскільки розгляд клопотання слідчого здійснювався без виклику в судове засідання власника автомобіля ОСОБА_10 , при тому, що ризики щодо знищення чи пошкодження майна були відсутні, оскільки 08 червня 2016 року зазначений вище автомобільслідчим був вилучений.
Звертається увага в апеляційній скарзі і на те, що в описовій частинні оскаржуваної ухвали зазначено про клопотання слідчого щодо накладення арешту на автомобіль марки «Mitsubisi» модель «L-200», д.н.з. НОМЕР_3 , який на праві власності належить ОСОБА_11 , і тому незрозуміло з яких підстав слідчий суддя накладає арешт на автомобіль «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_10 .
Заслухавши доповідь судді, думку власника майна та його представника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, СВ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, за ознаками кримінального право-порушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, відомості якого внесенні 31 липня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22015000000000217.
З матеріалів досудового розслідування вбачається, що невстановлений співробітник СЗР України, діючи умисно на шкоду обороноздатності та державній безпеці України, зібрав з метою передачі та передав представнику іноземної організації відомості, що становлять державну таємницю - шпигунство, чим вчинив державну зраду.
В той же час, згідно з інформування ДКР СБ України № 2/3/4-20756нт, одним із співучасників вищевказаного кримінального правопорушення є громадянин України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно наявної у оперативного підрозділу інформації, ОСОБА_10 в період з 04 по 08 червня 2016 планував передати невстановленій досудовим розслідуванням особі інформацію, предмети та грошові кошти для здійснення злочинної діяльності.
08 червня 2016 року співробітниками СВ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, з метою забезпечення цілісності (врятування) майна, матеріальних цінностей та грошових коштів, до постановлення ухвали слідчого судді, проведено обшук автомобіля марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_10 та фактично використовується останнім.
Перед початком обшуку встановлено, що ОСОБА_10 прибув 08 червня 2016 року на вказаному автомобілі на зустріч з громадянином України ОСОБА_11 , після чого покинув свій автомобіль та сів до автомобіля «Mitsubishi L-200», д.н.з. НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_11 .
В ході обшуку згаданого автомобіля «ToyotaCamry», у ньому виявлено та вилучено наступне: два д.н.з. НОМЕР_4 прямокутної форми; два д.н.з. НОМЕР_5 прямокутної форми; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «ToyotaCamry», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_10 ; ключ від цього автомобіля «Toyota Camry».
На запитання слідчих, кому належать вищевказані два д.н.з. НОМЕР_4 прямокутної форми та два д.н.з. НОМЕР_5 прямокутної форми, ОСОБА_10 відповів, що не йому, а кому - йому не відомо, звідки вони з'явились у його автомобілі, йому невідомо.
Враховуючи, що на момент проведення обшуку, були достатні підстави вважати, що вищезазначений автомобіль «Toyota Camry», використовувався ОСОБА_10 для здійснення протиправної діяльності, а тому може бути використаний як доказ у даному кримінальному провадженні, слідчим було прийнято рішення про вилучення цього автомобіля, що відображено у протоколі обшуку від 08 червня 2016 року.
В той же день, в рамках даного кримінального провадження автомобіль марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, про що винесена відповідна постанова.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що вказаний автомобіль як матеріальний об'єкт, був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та має важливе значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, а тому підпадає під визначення ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України.
09 червня 2016 року старший слідчий в ОВС СВ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області капітан юстиції ОСОБА_8 , за погодженням з заступником військового прокурора військової прокуратури Київського гарнізону Центрального регіону України майором юстиції ОСОБА_9 , звернувся, в межах кримінального провадження № 22015000000000217, до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на автомобіль марки «Toyota» моделі «Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Того ж дня ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва це клопотання старшого слідчого задоволено та накладено арешт на вищезгаданий автомобіль без права його відчуження.
Задовольняючи дане клопотання, про накладення арешту на вищезазначений автомобіль, власником якого є ОСОБА_10 , слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого ОСОБА_8 та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що існують достатні підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для накладення арешту на даний автомобіль з огляду на те, що він є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, а також з метою забезпечення кримінального провадження, якою є збереження речових доказів. Крім того, зазначене майно у кримінальному провадженні було визнано 09 червня 2016 року у встановленому порядку речовим доказом, тобто воно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч ствердженням апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ч. 1, ч. 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на автомобіль моделі «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_10 , без права його відчуження.
Більш того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речового доказу.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на вищезазначений автомобіль, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вищевказаний автомобіль, власником якого є ОСОБА_10 , без права його відчуження, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності і співмірності, а тому доводи апелянта стосовно безпідставності накладення арешту слід визнати непереконливими.
Доводи автора апеляційної скарги про те, що обшук транспортного засобу, який належить ОСОБА_10 , був проведений органом досудового розслідування, без ухвали слідчого судді, яка б надавала право здійснювати дану процесуальну дію, - не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки згідно з ч. 3 ст. 233 КПК України, закон дозволяє випадки, коли обмеження права на недоторканість житла чи іншого володіння особи може бути здійснено в іншому, ніж передбачений ч. 1 цієї статті, порядку. Такі випадки мають невідкладний характер та є винятком із загального правила. Користуючись вимогою крайньої необхідності, з метою захисту соціально значущих цінностей прокурор чи слідчий мають право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи, провести у них обшук або огляд і без попереднього рішення суду. Після проведення такого обшуку або огляду прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.
Як вбачається з оглянутої в судовому засіданні колегією суддів ухвали Печерського районного суду від 09 червня 2016 року, слідчий, на наступний день після проведення обшуку та вилучення вищезазначеного транспортного засобу, звернувся з клопотанням про надання дозволу на проведення даного обшуку, яке було задоволено слідчим суддею, оскільки для цього були наявні всі наведенні вище правові підстави.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами автора апеляційної скарги про порушення слідчим суддею права особи на захист, оскільки як вбачається з ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Вказана норма закону не була дотримана слідчим суддею, оскільки розгляд клопотання слідчого здійснювався без повідомлення і виклику в судове засідання власника автомобіля ОСОБА_10 .
Крім того, слідчим суддею були допущенні порушення вимог кримінального процесуального закону, на що звертає увагу і автор апеляційної скарги.
Так, в мотивувальній частинні ухвали слідчий суддя зазначає, що слідчий просить накласти арешт на автомобіль марки «Mitsubisi» модель «L-200», д.н.з. НОМЕР_3 , який на праві власності належить ОСОБА_11 , однак в резолютивній частині накладає арешт на автомобіль «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_10 .
Таким, чином мотивувальна частина суперечить резолютивній частині оскаржуваної ухвали, що на думку колегії суддів є безумовною підставою для скасування рішення слідчого судді місцевого суду.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що під час розгляду клопотання слідчого, про арешт майна та при постановленні ухвали про задоволення зазначеного клопотання, слідчим суддею допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_10 ,- задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 червня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київської області капітана юстиції ОСОБА_8 , погоджене заступником військового прокурора військової прокуратури Київського гарнізону Центрального регіону України майором юстиції ОСОБА_9 , та накладено арешт на автомобіль марки «Toyota» моделі «Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , без права його відчуження, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київської області капітана юстиції ОСОБА_8 , яке погоджене із заступником військового прокурора військової прокуратури Київського гарнізону Центрального регіону України майором юстиції ОСОБА_9 про накладення арешту на автомобіль марки «Toyota» моделі «Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_10 - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки «Toyota» моделі «Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без права його відчуження.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/796/2067/2016 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_12 Доповідач: ОСОБА_1