19 липня 2016 рокусправа № 804/19893/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.
суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 р. по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Марганці Дніпропетровської області до публічного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій , -
У грудні 2014 року управління Пенсійного фонду України в м.Марганці Дніпропетровської області звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з публічного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" на користь управління Пенсійного фонду України в м.Марганці Дніпропетровської області заборгованість фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 7 208,62 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 р. адміністративний позов задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" (53401, м. Марганець, вул. Радянська, 162, код ЄДРПОУ 05448389) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 та за списком № 2 в сумі 7208,62 грн. (сім тисяч двісті вісім гривень шістдесят дві копійки).
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заявлене представником ПАТ "Марганецький рудоремонтний завод" клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, з огляду на відсутність доказів на підтвердження вказаних в клопотанні поважних причин неможливості прибуття у судове засідання представника відповідача та щодо відсутності інших представників, які могли б представляти інтереси відповідача.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Публічне акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400 (далі - Закон № 400), є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058 (далі - Закон № 1058).
Судом встановлено, що колишнім працівникам підприємства призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. "а", "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Як свідчать матеріали справи, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2. Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ за листопад 2014 року включно було вчасно надіслано на адресу відповідача.
Відповідно до Розрахунків, розмір відшкодування станом на листопад 2014 року включно склав усього 7 208,62 грн. (за списком № 1 в сумі 5 691,97 грн. та за списком № 2 в сумі 1 516,65 грн.), але відповідачем плата на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій пенсіонерам на користь управління Пенсійного фонду не перерахована.
Так, вирішуючи спірні правовідносини між сторонами суд першої інстанції, з посиланням на вимоги Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", правильно вказав на обов'язок підприємства відшкодовувати органам Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до абз.абз. 1, 3 п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації - робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", абз. 4 п. 1 ст. 2 якого передбачалось, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункт "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Крім цього, за правилами абз. 4 п. 2 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Враховуючи, наведені норми матеріального права колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанцій про існування у відповідача обов'язку відшкодовувати органам Пенсійного фонду України суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту "а","б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Встановлені обставини справи, які не заперечуються відповідачем свідчать про те, що фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, стягнення яких є предметом спору у цій справі, стосуються саме пенсій, які призначені колишнім працівникам відповідача відповідно до пункту "а","б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Водночас суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що як свідчать матеріали справи Розрахунки фактичних витрат на витрату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за листопад 2014 року, щодо стягнення яких заявлено позовні вимоги, було оскаржені ПАТ "Марганецький рудоремонтний завод" у судовому порядку.
На час розгляду цієї справи, Дніпропетровським окружним адміністративним судом, винесено постанову від 22.09.2015 року, залишену без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016 року, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог ПАТ "Марганецький рудоремонтний завод" щодо визнання протиправними та скасування розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за листопад 2014 року. Таким чином, вказані Розрахунки є узгодженими.
Не приймаються судом апеляційної інстанції і доводи відповідача про наявність недостовірної інформації (помилок) у довідках про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, які видавалися підприємством, на підставі яких колишнім працівникам призначено пільгові пенсії. З цього приводу відповідач вказує на те, що такі довідки не створювали підстав для призначення пільгових пенсії, оскільки фактично працівники підприємства не виконували роботу (не займали посад), які надають право на призначення пільгової пенсії, а відповідно відсутні і правові підстави для відшкодування витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.
Предметом спору у цій справі не є правомірність призначення колишнім працівникам відповідача пільгових пенсій, а отже посилання відповідача на вказані обставини є безпідставним. Крім цього, на теперішній час вказані довідки не були змінені чи відкликані підприємством, у зв'язку з чим УПФУ не приймалися рішення про припинення виплати чи перерахунок пільгових пенсій.
Крім того, вказаною вище постановою Дніпропетровською окружного адміністративного суду, від 22.09.2015 року встановлено, що довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, на підставі яких було призначено пільгові пенсії, є такими, що дають підстави для призначення за ними пільгових пенсій, оскільки ПАТ "Марганецький рудоремонтний завод" не обґрунтовано недостовірність інформації у довідках, довідки не є відкликаними.
Викладені в апеляційній скарзі заперечення на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2015 року, якою залишено без задоволення клопотання ПАТ "Марганецький рудоремонтний завод" про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі щодо оскарження Розрахунків фактичних витрат на витрату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за листопад 2014 року, щодо стягнення яких заявлено позовні вимоги у цій справі, є безпідставними та не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки судом першої інстанції обґрунтовано зазначено про відсутність підстав для зупинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю відкриття провадження у справі до розгляду якої ПАТ "Марганецький рудоремонтний завод" просив зупинити провадження.
З огляду на викладені обставини справи та враховуючи доводи, якими обґрунтовувались вимоги апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.
Доводи заявника апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Посилання заявника апеляційної скарги на порушення судом першої інстанції норм процесуального права є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти.
Головуючий: С.А. Уханенко
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: Ю.М. Дадим