21 червня 2016 рокусправа № 2а/205/6/16 (205/4330/15)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.
суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2016 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії , -
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача, а саме не донарахування пенсійних виплат та страхового стажу. Зобов'язати відповідача здійснити нарахування пенсійних виплат з моменту подачі заяви про вихід на пенсію, 22.12.2014 року у відповідності до законодавства України, що діяло на час звернення до пенсійного управління, а саме: включити в страховий стаж період з 27.08.1996р. по 01.12.1996р., коли вона перебувала в Управлінні праці та соціального захисту населення Ленінської районної в місті Дніпропетровську ради у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, і їй була призначена і виплачена допомога (оплата лікарняного) по вагітності та пологах, як особі, яка зареєстрована в державній службі зайнятості, як безробітна; виключити за бажанням з розрахунку зарплати для обчислення пенсії 10% страхового стажу після 01.01.2005 р. та додатково виключити з розрахунку зарплати для обчислення пенсії період з 01.07.2001р. по 01.01.2005р.; встановити підвищення розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (із змінами) в розмірі 2,5 відсотка за кожні шість місяців більш пізнього періоду виходу а пенсію, починаючи з 55 років до досягнення нею 55 років 10 місяців. Зобов'язати відповідача сплатити борг з недорахованої пенсії з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2016 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити іншу про задоволення позову у повному обсязі.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська з 22.12.2014 та отримує пенсію за віком відповідно до пункту 7-2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
При цьому, 22.01.2015 року ОСОБА_1 звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою, в якій, серед іншого, зазначила, що в заяві про призначення пенсії нею було вказано про виключення 10 відсотків тривалості трудового стажу після 01.01.2005 року з коефіцієнтами, які є невигідними, та про додаткове виключення періоду з 01.07.2000 року по 01.01.2005 року, при визначенні заробітної плати для обчислення пенсії. Крім того, в поданій заяві від 22.01.2015 року вона просила: виключити при визначенні заробітної плати для обчислення пенсії періоди, зазначені в заяві про призначення пенсії; включити в розрахунок зарплати грудень місць 2014 року; врахувати, що після 55 років вона пропрацювала ще 10 місяців, що дає право на підвищення розміру пенсії. Також позивачем було зазначено про перебування на обліку до 26.08.1996 року в Ленінському центрі зайнятості, а з 27 серпня 1996 року отримання в Управлінні праці та соціального захисту населення допомоги по тимчасовій непрацездатності (декретні).
Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська листом від 29.01.2015 року №В-7/15ос повідомило позивача, що пенсія призначена та виплачується згідно чинного законодавства.
27.02.2015 року позивач звернулася до органу Пенсійного фонду з листом щодо зарахування періоду перебування на листу тимчасової непрацездатності в період з 27.08.1996 року по 01.12.1996 року, до якого нею було додано довідку з Управління праці та соціального населення Ленінського району.
06.03.2015 року відповідачем було надано відповідь щодо відсутності законних підстав для зарахування періоду стажу по вагітності та пологам.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії позивача.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Щодо позовних вимог про включення в страховий стаж періоду перебування в Управлінні праці та соціального захисту населення Ленінської районної в місті Дніпропетровську ради у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами з 27.08.1996р. по 01.12.1996р., за який була призначена і виплачена допомога (оплата лікарняного) по вагітності та пологах, як особі, яка зареєстрована в державній службі зайнятості, як безробітна, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності цих позовних вимог з огляду на наступне.
Так, судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в державній службі зайнятості та з 07.07.1995 року по 24.09.1995 року отримувала виплату допомоги по безробіттю, яку 02.03.1996 року було поновлено та 26.08.1996 року було припинено.
Таким чином, з 27.08.1996 року, ОСОБА_1 не перебувала на обліку в державній службі зайнятості, а тому підстави для зарахування до страхового стажу періоду перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами відсутні.
Щодо включення в розрахунок зарплати для обчислення пенсії грудня місяця 2014 року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно п.4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління пенсійного фонду України N 22-1, 25.11.2005 року, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії.
Таким чином, з огляду на встановлений порядок розрахунку пенсії, а саме, що врахуванню підлягає останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, яка була подана позивачем 22.12.2014 року, грудень 2014 року врахуванню не підлягає.
Згідно ч.1,3 ст.29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток: на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців; на 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців. Жінкам, які народилися у період по 31 грудня 1961 року, після виходу на пенсію встановлюється підвищення розміру пенсії, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, в розмірі 2,5 відсотка за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 55 років до досягнення ними 60-річного віку.
Таким чином, з урахуванням викладеного, оскільки ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсійний вік, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для неї становить 57 років 6 місяців.
Тому, з огляду на дострокове призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» у віці 55 років 10 місяців застосування передбаченого ст.29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підвищення розміру пенсії видається неможливим у зв'язку з недосягненням пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Абзацом 3 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Матеріали справи свідчать, що управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська автоматизованим способом було виключено, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, найбільш невигідний період з 22.10.2001 року по 26.12.2002 року та з 17.03.2003 року по 30.09.2005 року.
Згідно матеріалів справи, страховий стаж позивача становить 37 років 7 місяців 2 дні, 10% з якого становить 45 місяців.
Таким чином, органом Пенсійного фонду з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключено 44 місяці 16 днів страхового стажу, а саме: з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, було виключено періоди з 22.10.2001 року по 07.11.2002 року та з 11.11.2002 року по 26.12.2002 року, що становить 1 рік 2 місяці 2 дні (14 місяців) та страховий стаж підряд за період 17.03.2003 року по 30.09.2005 року, що становить 2 роки 6 місяців 14 днів (30 місяців).
Таким чином, виключений управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська автоматизованим способом період страхового стажу відповідає нормам, які встановлені положенням абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2016 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти.
Головуючий: С.А. Уханенко
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: Ю.М. Дадим