221/3571/16-ц
2-о/221/642/2016
29 липня 2016 року Волноваський районний суд Донецької області
в складі головуючого - судді Голуб Т.І.,
при секретарі Фоміних С.В.,
за участю заявниці ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Волноваського районного управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту смерті,-
12.07.2016 року заявниця звернулась до суду з даною заявою. Посилалась на те, що 14.05.2016 року у смт. Оленівка Волноваського району донецької області помер її чоловік, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 . який був похований на Оленівському цвинтарі. За довідкою про причину смерті, причиною смерті ОСОБА_2 став набряк головного мозку та загальна інтоксикація злоякісного новоутворення лівої нирки. 12.07.2016 року заявниця зверталась із заявою щодо проведення державної реєстрації смерті до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Волноваського районного управління юстиції Донецької області, але їй було відмовлено та надано письмові роз'яснення. Встановлення факту смерті їй необхідне для отримання свідоцтва про смерть, оформлення пенсії з приводу втрати годувальника та для зняття померлого з реєстрації.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свої вимоги підтримала та пояснила, що її чоловік помер у смт. Оленівка, 14.05.2016 року, на задоволенні заяви наполягає.
Представник заінтересованої особи Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Волноваського районного управління юстиції у Донецькій області в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення заявника, свідка та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.ст.10, 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно п.8 ч.1ст.256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Згідно з ч.2 ст.259 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
На підставі ст. 14 ЦПК України рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для органів,
які реєструють такі факти або оформляють права, що виникають у зв'язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів» зазначено, що суди можуть встановлювати факти реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер 14.05.2016 року у смт. Оленівка в результаті набряку головного мозку, загальної інтоксикації злоякісного новоутворення лівої нирки, що підтверджується дублікатом лікарського свідоцтва про смерть № 76 від 16.05.2016, який видано Республіканським бюро судово-медичної експертизи Докучаєвським відділенням.
Заявниця зверталась до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Волноваського районного управління юстиції Донецької області щодо реєстрації у встановленому законом порядку реєстрації смерті, але отримала відповідь про неможливість реєстрації у зв'язку з відсутністю медичного свідоцтва про смерть встановленої законодавством України форми.
Наданий заявницею дублікат лікарського свідоцтва про смерть № 76 від 16.05.2016 року, який видано Республіканським бюро судово-медичної експертизи, Докучаєвським відділенням, не приймається до уваги судом, оскільки у відповідності до ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» даний документ не є належним доказом по справі.
Реалізувати своє право на отримання свідоцтва про смерть, оформлення пенсії з приводу втрати годувальника та зняття померлого з реєстрації на території України ОСОБА_1 не має можливості, оскільки документи, які підтверджують факт смерті ОСОБА_2 є недійсними через те, що видані незаконними органами.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_3, який є сусідом заявниці та який не мав наміру оговорювати її пояснив, що чоловік заявниці ОСОБА_2 помер 14.05.2016 року, оскільки у нього дуже швидко піднявся артеріальний тиск та відірвався тромб і він також був присутній на похованні. Суд вважає пояснення свідка правдивими, оскільки він є незаінтересованою особою по справі та його пояснення відповідають дійсності.
Додані до матеріалів справи фотокартки, на яких відображено, що ОСОБА_2 похований на кладовищі підтверджують факт того, що ОСОБА_2 дійсно помер 14.05.2016 року.
За таких обставин, оскільки заявниця фактично просить встановити факт смерті особи у певний час та в певному місці, що тягне за собою можливі юридичні наслідки, і такий факт підтверджений належними доказами, суд приходить до висновку, що вимоги заяви обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі ст. 257-1 ЦПК України рішення підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст.8, 60, 62, 256 - 259 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Волноваського районного управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту смерті задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, що настала 14 травня 2016 року у смт. Оленівка Волноваського району Донецької області у зв'язку з набряком головного мозку, загальною інтоксикацією злоякісного новоутворення лівої нирки.
Рішення, після його проголошення, підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення подається до Апеляційного суду Донецької області через Волноваський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Волноваського
районного суду ОСОБА_4
29.07.2016