27.07.2016 Справа № 756/3022/16-к
Порядковий № 1-кс/756/857/16
Унікальний № 756/3022/16-к
27 липня 2016 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
секретар ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
проводячи в приміщенні суду відкрите судове засідання по розгляду заяви прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , про відвід судді Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_7 , та заяви про відвід судді Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_7 , поданої представником потерпілого ОСОБА_8 , яка діє в інтересах ОСОБА_9 , -
18 травня 2016 р. прокурор ОСОБА_10 , звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із заявою про відвід судді цього ж суду ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження №42015000000002560 від 19.11.2015 р. стосовно ОСОБА_11 за ч.2 ст.28, ч.1 ст.171, ч.2 ст.28, ч.1 351, ч.1 ст.365, ч.2 ст.28, ч.2 ст.365, ч.3 ст.27, ч.1 ст. 366, ч.3 ст.27, ч.2 ст. 384 КК України.
26 травня 2016 року до Оболонського районного суду м. Києва надійшла заява про відвід судді Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від представника потерпілого ОСОБА_12 , яка діє в інтересах ОСОБА_9 ,
Ухвалою Оболонського суду від 26.05.2016 р. вказані заяви про відвід об'єднані в одне провадження.
В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що суддя ОСОБА_13 не має права брати участь у розгляді цього провадження, оскільки переважна частина слідчих суддів Оболонського районного суду м. Києва приймала участь під час досудового розслідування у кримінальному провадженні при обранні запобіжних заходів особам, які на даний час визнані потерпілими у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_11 , а також тому, що серед суддів Оболонського районного суду м. Києва існують тісні службові та особисті відносини та зв'язки, сторона обвинувачення обґрунтовано та об'єктивно вважає, що розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_11 у будь-якому разі у даному суді перешкоджатиме його об'єктивному розгляду та ухваленню законного, обґрунтованого і справедливого судового рішення.
Крім того, прокурор посилається на те, що суддею КОВАЛЕНКОМ було заявлено самовідвід, виходячи на думку прокурора з важливого мотиву - подання суддею у встановленому порядку заяви про звільнення з посади судді Оболонського районного суду м. Києва, самоусунувшись у такий спосіб від розгляду провадження, і дана обставина, на думку державного обвинувача ставить під сумнів неупередженість та безсторонність судді про розгляді даного провадження.
До того ж, на думку прокурора, заява про самовідвід судді ОСОБА_7 ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 25.04.2016 р. лише формально, тобто без достатніх на то підстав був визнаний таким, що є безпідставним, оскільки ця обставина доводить небажання судді ОСОБА_7 у будь-який спосіб неупереджено розглядати вказане кримінальне провадження, а відповідно прокурор приходить до висновку що фактично існують обставини упередженості судді, зацікавленості у розгляді провадження і на цій підставі просив задовольнити заяву про відвід, та в зв'язку з неможливістю утворити новий склад суду, вирішити питання про передачу кримінального провадження до іншого суду в порядку, передбаченим цим Кодексом.
В цілому аналогічні відомості та вимоги містить заява про відвід, подана представником потерпілого ОСОБА_8 .
В судовому засіданні прокурор вважав за необхідне подані заяви про відвід задовольнити, виходячи з викладених в них міркувань. Крім того прокурор зазначив, що на даний час суддею ОСОБА_14 подано заяву про звільнення з посади судді, і дана обставина є додатковим аргументом для задоволення заяв про відвід, оскільки в подальшому може сприяти порушенню розумних строків розгляду провадження.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяв про відвід, вважаючи їх безпідставними, необґрунтованими. При цьому захисник уточнив, що твердження в заявах про відвід про підпорядкування суддів голові суду, і можливий вплив внаслідок цього на суддю КОВАЛЕНКА є голослівним та нічим не підтвердженим. До того ж, подана КОВАЛЕНКОМ заява про звільнення не є «іншою обставиною», яка б дозволяла задовольнити заяву про відвід.
Обвинувачений ЛОГВИНЕНКО суду пояснив, що він заперечує проти задоволення заяв про відвід, підтримав свого захисника та додатково пояснив, що питання про направлення провадження до іншого суду не підлягають розгляду під час розгляду заяв про відвід.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали, додані до заяви, судом встановлено наступне.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження та за наявності інших, крім зазначених у п.п. 1, 2, 5 ч. 1 вказаної статті, обставин, які викликають сумніви у його неупередженості.
Твердження про те, що суддя діє упереджено під час розгляду матеріалів кримінального провадження має бути обґрунтоване та підтверджене відповідними доказами, за відсутності яких це є лише суб'єктивною позицією сторони.
Як вбачається зі змісту клопотання, у даному випадку до висновку про упередженість судді КОВАЛЕНКА та начебто небажанням останнього проводити розгляд кримінального провадження, прокурор ОСОБА_10 приходить внаслідок поданої суддею заяви про відвід.
Приймаючи рішення за заявою про відвід, суд, крім іншого, виходить також з такого.
Так, у відповідності до положень ст.55 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», суддя зобов'язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, дотримуватися присяги судді та правил суддівської етики.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого на XI з'їзді суддів України 22.03.2013 р., неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, неупередженість судді при розгляді справи презюмується, що викладено у рішеннях по справах «Гаусшильд проти Данії», «Мироненко та Мартиненко проти України».
Для цілей п.1 ст.6 Конвенції, питання безсторонності судді має визначатися за допомогою об'єктивного та суб'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, Європейським судом визначено про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи.
Не встановлено також судом і наявності підстав для відводу, передбачених п. 3 та 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Таким чином, підсумовуючи все наведене вище у своїй сукупності, суд приходить до висновку, що заяви прокурора ОСОБА_6 , представника потерпілого ОСОБА_12 про відвід судді Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_7 є необґрунтованою, безпідставною, а відповідно такою, що задоволенню не підлягає.
Більш того, приходячи до такого висновку суд бере до уваги, що твердження прокурора відділу Генеральної прокуратури України та представника потерпілого ОСОБА_12 про начебто «формальне визнання безпідставною» ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 25.04.2016 р. заяви про самовідвід судді КОВАЛЕНКА є виключно суб'єктивним, необґрунтованим та таким що не має жодного відношення до визначених КПК України підстав для відводу судді.
При цьому слідчий суддя враховує, що як прокурор відділу процесуального керівництва ГП України, так і представник потерпілого ОСОБА_15 , звернулися з такими клопотаннями виходячи з хибного розуміння мети кримінального провадження, положень КПК України, що регулюють його розгляд, зокрема, крім іншого положень ст.ст. 31, 34, 35 цього Кодексу, положень Закону України «Про прокуратуру» та «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Крім того, приймаючи рішення, суд враховує, що внаслідок хибного розуміння порядку та мети загальних положень КПК України, а також мети судового провадження у першій інстанції, заява як прокурора, так і представника потерпілого містять взаємовиключні вимоги в даному конкретному випадку: «наявні підстави для упередженості судді» та «в зв'язку з неможливістю утворити новий склад суду, вирішити питання про передачу кримінального провадження до іншого суду в порядку, передбаченим цим Кодексом», які до того ж, на підставі §6 Глави 3 КПК України не підлягають розгляду в одному провадженні, як такі, що виходять за межі повноважень слідчого судді, внаслідок чого заява прокурора, представника потерпілого в частині «… вирішення питання про передачу кримінального провадження до іншого суду в порядку, передбаченим цим Кодексом» має бути залишена без розгляду.
Також нічім не підтвердженим та голослівним, висловленими з незрозумілих міркувань, та таким, що суперечить інтересам кримінального судочинства, є твердження прокурора, представника потерпілого як про неможливість утворити новий склад суду, так і про небажання судді КОВАЛЕНКА проводити розгляд кримінального провадження.
Наведені вище обставини в свою чергу є самостійними та достатніми для відмови в задоволенні заяви про відвід.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.34, 35, 75, 76, 80, 81 КПК України, суд, -
У задоволені заяви прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , представника потерпілого ОСОБА_12 , в частині відводу судді Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження №42015000000002560 від 19.11.2015 р. за обвинуваченням ОСОБА_11 - відмовити.
В іншій частині заяву прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 представника потерпілого ОСОБА_12 - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ ОСОБА_16