Справа № 504/4042/15-к
1кп/504/128/16
"18" березня 2016 р. смт. Комінтернівське
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Комінтернівське кримінальне
провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ульянівка Миколаївського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, має неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшого механіка-водія відділення інженерної техніки групи інженерного забезпечення інженерного загону військової частини НОМЕР_1 , солдата, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України,
Відповідно до Указу виконувача обов'язків Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію», на території України почав діяти особливий період, який триває до цього часу.
24 квітня 2015 року Новобузьким РВК Миколаївської області ОСОБА_4 призвано на військову службу за мобілізацією та направлено для проходження військової служби до військової частини польова пошта НОМЕР_2 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 .
Наказом командира війської частини польова пошта НОМЕР_2 від 28 квітня 2015 року № 112 ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта відповідно до спеціальності.
Згідно з положеннями ч. 1 п. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу для військовозобов'язаних вважається день зарахування до списків особового складу військової частини.
Відтак, з 28 квітня 2015 року, тобто з моменту зарахування до списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_2 він набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу, та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Згідно з вимогами п.п. 1, 3 ч.3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Відповідно до наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 від 09.06.2015 року № 151 ОСОБА_4 виключено зі списків особового складу вищезазначеної частини та направлено для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10 червня 2015 року № 112 ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , постановлено на всі види забезпечення та призначено на посаду старшого механіка-водія відділення інженерної техніки групи інженерного забезпечення інженерного загону.
Однак, в порушення вимог чинного законодавства, 16 серпня 2015 року ОСОБА_4 , діючи умисно та протиправно без поважних причин вчинив самовільне залишення розташування військової частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , в умовах особливого періоду та незаконно був відсутній за місцем проходження військової служби до 21 жовтня 2015 року.
22 жовтня 2015 року ОСОБА_4 з'явився до військової прокуратури Одеського гарнізону зі з'явленням із зізнанням.
Обвинувачений ОСОБА_4 допитаний в суді, в інкримінованому йому злочині передбаченому ч. 4 ст.407 КК України, винним себе визнав повністю, розкаявся та пояснив, що дійсно його 24 квітня 2015 року ІНФОРМАЦІЯ_3 призвано на військову службу за мобілізацією та направлено для проходження військової служби до військової частини польова пошта НОМЕР_2 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 .
Наказом командира війської частини польова пошта НОМЕР_2 від 28 квітня 2015 року № 112 його було зараховано до списків особового складу частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта відповідно до спеціальності, та з 28 квітня 2015 року, він набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу, та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 від 09.06.2015 року № 151 його було виключено зі списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_2 та направлено для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10 червня 2015 року № 112 його зараховано до списків особового складу частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , та постановлено на всі види забезпечення, а також було призначено на посаду старшого механіка-водія відділення інженерної техніки групи інженерного забезпечення інженерного загону.
16 серпня 2015 року він, діючи умисно та протиправно без поважних причин вчинив самовільне залишення розташування військової частини НОМЕР_1 , в умовах особливого періоду та незаконно був відсутній за місцем проходження військової служби до 21 жовтня 2015 року.
22 жовтня 2015 року він з'явився до військової прокуратури Одеського гарнізону зі з'явленням із зізнанням. У вчиненому кримінальному правопорушенні (злочині) щиро розкаявся, не заперечував проти розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає. Обвинуваченому роз'яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченорго ч. 4 ст. 407 КК України, доведена, а дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані як самовільне залишення військовослужбовцем військової частини без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Крім того судом враховується при визначенні обвинуваченому ОСОБА_4 міри покарання, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, його особу, а також те що він раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинений ним злочин віднесений законодавцем до категорії тяжких злочинів.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття у скоєному кримінальному правопорушенні .
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Суд враховує, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, вину у вчиненому злочині визнав та щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, до кримінальної відповідальності притягується вперше. Враховуючи наявність цих обставин, що пом'якшують відповідальність та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, який позитивно характеризується за місцем служби, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, суд дійшов висновку, про призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 407 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин у виді арешту строком 5 (п'ять) місяців. Відповідно до ч. 2 ст. 60 КК України відбування арешту здійснювати на гауптвахті.
До обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувались засоби забезпечення кримінального провадження.
Цивільний позов, речові докази та судові витрати у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КК України, суд,-
Обвинуваченого ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у виді арешту з утриманням на гауптвахті строком 5 (п'ять) місяців.
Відбування арешту здійснювати на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу не застосовувати.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з дня фактичного прибуття на гауптвахту.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Одеської області через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, крім з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1