1[1]
12 липня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_5 ,
представника, особи яка подала скаргу - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 02 червня 2016 року, -
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 02 червня 2016 року ОСОБА_5 відмовлено у відкритті провадження за її скаргою на бездіяльність слідчого Голосіївського управління поліції ГУ НП у м. Києві, яка полягає у нездійсненні ним процесуальних дій та прийнятті процесуальних рішень, які він зобов'язаний вчинити у визначений законом строк.
Рішення місцевого суду обґрунтовано тим, що ст. 303 КПК України визначений вичерпний перелік оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Проте, скаржниця фактично просить зобов'язати слідчого Голосіївської УП ГУ НП у м. Києві вчинити дії за результатом розгляду клопотання від 24.05.2016 року про накладення арешту на майно та зобов'язати слідчого здійснити повноваження відповідно до ст.ст. 170,171 КПК України за клопотанням потерпілої про накладення арешту, що не підлягає оскарженню в порядку ст. 303 КПК України.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити у повному обсязі скаргу на бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій та прийнятті процесуальних рішень, які він зобов'язаний вчинити у визначений законом строк щодо розгляду та виконання слідчих дій за клопотаннями потерпілої.
Визнати незаконною бездіяльність слідчого Голосіївського УП ГУ КП України в м. Києві ОСОБА_7 , яка полягає у нездійсненні ним процесуальних дій та прийнятті процесуальних рішень, які він зобов'язаний вчинити у визначений законом строк за результатом розгляду клопотання від 24.05.2016 року про накладення арешту на майно, яке знаходиться у незаконному володінні та відносно якого потерпілою будуть заявлені позовні вимоги у якості цивільного позивача.
Зобов'язати слідчого у повному обсязі здійснити свої повноваження відповідно до вимог ст.ст. 220, 170, 171 КПК України щодо розгляду та виконання слідчий дій за клопотаннями потерпілої сторони про накладення арешту домоволодіння АДРЕСА_1 та земельну ділянку за зазначеною адресою.
В якості обґрунтування зазначає, що приймаючи оскаржуване судове рішення, слідчий суддя не з'ясував всіх обставин справи та не дослідив фактів викладених ОСОБА_5 в скарзі, відмова у відкритті провадження за скаргою була явно передчасною та необґрунтованою, оскільки оскаржується бездіяльність слідчого у зв'язку з відсутністю будь - якого рішення та розгляду поданого клопотання від 24.05.2016 року про накладення арешту на майно, яке перебуває у незаконній власності, та відносно якого потерпіла сторона має намір надати цивільний позов у рамках кримінального провадження для повернення потерпілій майна або грошової компенсації.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України, параграф 1 ст.ст. 303- 308 цього Кодексу.
Зокрема, ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування підлягають оскарженню. Зазначений перелік випадків є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягають.
З представлених матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 звернулась до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність слідчого Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , яка полягає у нездійсненні ним процесуальних дій та прийнятті процесуальних рішень, які він зобов'язаний вчинити. Фактично, зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_5 просить суд зобов'язати слідчого вчинити дії за результатом розгляду поданого клопотання від 24.05.2016 року про накладення арешту на майно. Разом з тим, зазначене не відноситься до тих дій чи бездіяльності органів досудового розслідування, що може бути оскаржено в порядку ст.303 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя суду першої інстанції діючи відповідно до вимог ст.ст. 303, 304 КПК України дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначений ОСОБА_5 у скарзі предмет оскарження не може бути предметом розгляду у порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 02.06.2016 року є законною та обґрунтованою, тому підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_5 - відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 376, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 02 червня 2016 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого в порядку, передбаченому ст. 303 КПК України - залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду м. Києва є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
____________ ______________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/796/2108/2016
Категорія - ст. 303 КПК України
Головуючий у 1-й інстанції - ОСОБА_8
Доповідач - ОСОБА_1