І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И[1]
21 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді: Мазурик О.Ф.,
суддів: Немировської О.В., Чобіток А.О.,
при секретарі: Синявського Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2,
на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2016 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного спеціалізованого підприємства Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування матеріальної шкоди, -
В лютому 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа виданого на підставі ухвали суду від 06 квітня 2009 року про затвердження мирової угоди у справі № 2-1305/2009 за позовом ОСОБА_2 до Державного спеціалізованого підприємства Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2016 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначила, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена без повного з'ясування судом обставин, що мають значення для правильного вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Посилаючись на те, що при постановленні ухвали судом не надано належної оцінки доказам, які підтверджують поважність причини пропущення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, просила скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2016 року та постановити нову ухвалу про задоволення заяви.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, з підстав наведених в ній.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розглядові справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 квітня 2009 року затверджено мирову угоду у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного спеціалізованого підприємства Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування матеріальної шкоди, за умовами якої відповідач зобов'язується до 15 числа кожного місяця протягом року, починаючи з 17 лютого 2009 року, сплачувати по 44 298,25 грн. з урахуванням індексу інфляції за попередній календарний місяць, у разі затримки платежів. Провадження у справі закрито (а.с. 75).
11 вересня 2009 року Шевченківським районним судом м. Києва за заявою стягувача видано виконавчий лист (а.с. 98).
Звертаючись до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання ОСОБА_2 посилалась на те, що через небажання боржника виконувати свої зобов'язання за мировою угодою добровільно вона була змушена звернутися з виконавчим листом до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві.
Після цього ВДВС декілька разів виносив постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження з різних необґрунтованих підстав, які вона оскаржувала в суді.
Постанови про відмову у відкритті виконавчого були винесені і в подальшому скасовані судом від 17.09.2009, 12.10.2009, 13.11.2009, 26.11.2009, 08.12.2009, 05.11.2010, 23.12.2012. Остання ухвала суду про визнання неправомірною постанови державного виконавця була постановлена 20 липня 2012 року, але і після цього виконавче провадження відкрите не було.
Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, суд першої інстанції виходив із відсутності правових підстав для поновлення цього строку.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.
У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди.
Згідно із пунктом 2 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконанню державною виконавчою службою підлягають
ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Вимоги до виконавчого документа закріплено у статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Однією з підстав відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження є невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 Закону (пункт 6 частини першої статті 26 Закону).
Відповідно до пункту 5 статті 3 Закону (в редакції від 21 квітня 1999 року) було передбачено, що мирові угоди, які затверджені судом, відносяться до рішень, що підлягають виконанню державною виконавчою службою.
Однак Законом України від 18 листопада 2003 року № 1255 «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» положення пункту 5 статті 3 Закону виключено.
Отже, на момент постановлення ухвали суду про визнання мирової угоди (06 квітня 2009 року) зазначена мирова угода не відносилась до рішень, що підлягають виконанню державною виконавчою службою.
Системний аналіз зазначених норм показав, що у разі невиконання однією зі сторін зобов'язань за умовами мирової угоди інша сторона угоди не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди. При цьому, звернення заінтересованої особи до суду із зазначеним позовом без попереднього отримання постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження не є підставою для відмови в задоволенні указаного позову.
Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом України 23 вересня 2015 року при розгляді справи № 6-274цс15.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, постановив ухвалу з додержанням вимог закону.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Відповідно до положень статей 293, 324 ЦПК України ухвала суду про відмову в поновленні строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, після її перегляду в апеляційному порядку, не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Rеруючись ст. 218, 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, - відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий:
Судді:
Справа № 761/9129/16-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/10692/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Юзькова О.Л.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Мазурик О.Ф.