Справа № 752/5666/16-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/9552/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Новак А.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М.
14 липня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :
Головуючого судді: Білич І.М.
Суддів: Болотова Є.В., Поліщук Н.В.
при секретарі: Горбачовій І.В.
за участю: представників скаржника ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжнародного науково-навчального Центру інформаційних технологій та систем НАН та МОН України на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 травня 2016 року
у справі за Міжнародного науково-навчального Центру інформаційних технологій та систем НАН та МОН України на дії та бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві КравчукАлли Сергіївни, заінтересована особа стягувач - ОСОБА_6 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
У квітні 2016 року Міжнародний науково-навчальний Центр інформаційних технологій та систем НАН та МОН України звернувся до суду зі скаргою про визнання неправомірними дій державного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві Кравчук A.C., щодо відкриття виконавчого провадження № 50268623 від 24 лютого 2016 року та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження винесену зазначеним виконавцем 24 лютого 2016 року. Мотивуючи свої вимоги, тим, що державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішення суду, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі. Зазначаючи, що державний виконавець несвоєчасно направив на адресу боржника копію постанови про відкриття виконавчого провадження, чим порушив п. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», що свідчить про ненадання йому строку для самостійного виконання рішення суду.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 травня 2016 року у задоволенні скарги було відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, Міжнародний науково-навчальний Центр інформаційних технологій та систем НАН та МОН України подав апеляційну скаргу де ставив питання щодо її скасування та прийняття нової про задоволення скарги у повному обсязі Вказуючи при цьому на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.
Представники скаржника у судовому засіданні підтримали подану апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити.
Заінтересована особа та головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві будучи повідомленими належним чином про розгляд справи у суді повторно в судове засідання не з'явилися, поважність причин своєї неявки суду не повідомили.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність в силу вимог ст. 305 ЦПК України.
Відмовляючи у задоволенні скарги суд першої інстанції враховуючи положення Закону України «Про виконавче провадження» та Постанови КМУ від 03.08.2011 року за № 845, зазначав, що державний виконавець мав право на прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження з метою здійснення перевірки про неможливість виконання такого рішення. Так як з матеріалів виконавчого документа на час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження чи відмову у відкритті такого неможливо встановити наявність тієї обставини, що боржник - Міжнародний науково-навчальний Центр інформаційних технологій та систем НАН та МОН України є організацією, яка фінансується з коштів державного та/чи місцевих бюджетів. Тому таку обставину можливо встановити лише здійснюючи дії направлені на примусове виконання рішення суду, тобто лише після стадії відкриття виконавчого провадження.
Розглядаючи справу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази та правильно визначив закон який їх регулює.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом залишено поза увагою те, що скаржник є держаною бюджетною неприбутковою установою, яка фінансується виключно за рахунок Державного бюджету. А відтак законодавчо встановлено, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій), на думку колегії суддів не свідчать про порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Так як у відповідності до положень ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст.. 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підстави ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.
Як вбачається із матеріалів справи постанова про відкриття виконавчого провадження була прийнята за правилами ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі розгляду заяви про примусове виконання виконавчого листа № 752/9813/13 ц виданого 15.02.2016 року у відповідності до рішення Голосіївського районного суду м. Києва за яким стягнуто з Міжнародного науково -навчального центру інформаційних технологій і систем НАН та МОН України на користь ОСОБА_6 боргу в розмірі 4110 гривень.
Зазначене вказує на те, що судове рішення ( за текстом) не містить у собі даних щодо необхідності стягнення коштів на користь ОСОБА_6 . в розмірі 4110 гривень за рахунок бюджетних коштів з державної казначейської служби України.
Крім того стягувач при подачі заяви про відкриття провадження також не вказував на необхідність стягнення коштів за рахунок бюджетних надходжень.
Відтак дії державного виконавця під час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження повністю узгоджувалися з вимогами Закону України «Про виконавче провадження».
Несвоєчасне отримання скаржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, про яке він вказував при зверненні до суду не може бути також підставою для скасування зазначеної вище постанови. Так як останній не був позбавлений можливості звернутися до державного виконавця з заявою про продовження строку для добровільного виконання рішення суду або повідомлення державного виконавця щодо необхідності виконання рішення суду за рахунок бюджетних коштів з державної казначейської служби України.
Згідно ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами наданими їм цим законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів.
Доказів того, що державним виконавцем було відмолено скаржнику у задоволенні звернення щодо відкладення виконавчих дій з підстав несвоєчасного отримання одержання документів виконавчого провадження матеріали справи не містять. Як і доказів того, що боржник (Міжнародний науково-навчальний Центр інформаційних технологій та систем НАН та МОН України) звертався до державного виконавця з такою заявою.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм діючого законодавства і підстав для її скасування з доводів викладених у апеляційній скарзі нема.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 305, 307, 311, 312, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міжнародного науково-навчального Центру інформаційних технологій та систем НАН та МОН України відхилити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 травня 2016року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: