І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И[1]
19 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді: Мазурик О.Ф.,
суддів: Барановської Л.В., Гаращенка Д.Р.,
секретаря: Синявського Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», в інтересах якого діє Стаднік Оксана Миколаївна,
на ухвалу Печерського районного суду м. Києва 24 червня 2016 року
у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення дії та бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пишного Артема Володимировича, заінтересована особа: ОСОБА_3, -
У травні 2016 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернувся до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на рішення дії та бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пишного А.В.
Просив визнати неправомірною та скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №50841137 від 15.04.2016 року.
Зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пишного А.В. відкрити виконавче провадження за виконавчим листом № 2-3239/11 виданим 07.02.2012 року Печерським районним судом м. Києва.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва 24 червня 2016 року у справі в задоволені скарги відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ПАТ «Укргазбанк» звернувся до суд з апеляційною скаргою, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Визнаючи оскаржувану постанову законною, суд не врахував висновки Верховного Суду України, про те, що стягнення заборгованості в іноземній валюті не суперечить ЦК України, а зазначення судом еквіваленту заборгованості у гривні не є підставою для стягнення боргу виключно в еквіваленті зазначеному у рішенні.
А, оскільки, сума боргу за виконавчим листом в еквіваленті складала більше 3 мільйонів гривень, то ПАТ АБ «УКРАЗБАНК» відповідно до вищезазначеної норми Закону правомірно звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві, без порушення правил підвідомчості.
Просив ухвалу Печерського районного суду м. Києва 24 червня 2016 року у справі скасувати та ухвалити нову про задоволення скарги Банку.
В судовому засіданні представник ПАТ «Укргазбанк» - Стаднік О.М. апеляційну скаргу підтримав просив задовольнити з підстав наведених в ній.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ПАТ «Укргазбанк» - Стадніка О.М., перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 343-Ф/08 від 04.07.2008 року в розмірі 117 004,14 доларів США (що за курсом Національного банку України на дату ухвалення рішення становило 932 640,00 грн.), 14 425,78 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту; 34 091,70 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів; 1 700,00 грн. - витрати з оплати судового збору; 120,00 грн. - на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На виконання вказаного рішення Печерським районним судом м. Києва 07.02.2012 року було видано виконавчі листи.
13 квітня 2016 року ПАТ «Укргазбанк» звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-3239/11 про стягнення з ОСОБА_3 на користь на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором № 343-Ф/08.
В силу ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві Пишним А.В. відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі ВП № 50841137 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3239/11, виданого 07 лютого 2012 року Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_3, на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором № 343-Ф/08 від 04.07.2008 року на підставі п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження».
Зазначено, що виконавчий документ пред'явлено не за підвідомчістю виконання рішення, оскільки на відділ примусового виконання рішень Управлінь державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції покладається виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Відмовляючи у задоволенні скарги ПАТ АБ «Укргазбанк» суд першої інстанції виходив з того, що дії державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження були правомірними, оскільки за правилами ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» підвідомчість виконавчих проваджень визначається встановленою рішенням сумою зобов'язання, а не фактичним розміром зобов'язання на час пред'явлення виконавчого документа. Обов'язок державного виконавця корегувати суму грошового зобов'язання, визначеного у виконавчому документі, законом не передбачено.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2. ч. 2. ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими: сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Таким чином при вирішенні питання підвідомчості виконавчого провадження державний виконавець повинен виходити саме з суми зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається зі змісту судового рішення, сума зобов'язання за кредитним договором становить 117 004,14 доларів США.
Оскільки станом на день звернення стягувача з заявою про відкриття виконавчого провадження сума боргу за виконавчим листом 2-3239/11 від 07.02.2012 року в еквіваленті складала 3 025 102,80 грн., то ПАТ АБ «Укргазбанк», звернувся до відділ примусового виконання рішень Управлінь державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у відповідності до вимог закону.
Статтею 53 Закону України «Про виконавче провадження» визначені особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті.
Так, ч. 3 ст. 53 цього Закону передбачено, що у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби.
При вирішенні даного питання суд першої інстанції наведеного не врахував та дійшов передчасного висновку про відсутність в діях державного виконавця порушень прав стягувача.
Відповідно до вимог ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до вимог ЦПК України, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у постанові від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
При цьому суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
Відтак, вимоги скарги ПАТ АБ «Укргазбанк» в частині зобов'язання відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-3239/11 виданим 07.02.2012 року Печерським районним судом м. Києва, не підлягають задоволенню, оскільки такий обов'язок державного виконавця прямо передбачено ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження».
З огляду на викладене ухвала Печерського районного суду м. Києва 24 червня 2016 року відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України як постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права підлягає скасуванню з постановленням нової про часткове задоволення скарги на дії держвиконавця.
Керуючись ст. 303, 304, 307, 312, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», в інтересах якого діє Стаднік Оксана Миколаївна, - задовольнити частково.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва 24 червня 2016 року скасувати та постановити нову.
Скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення дії та бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пишного Артема Володимировича, заінтересована особа: ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пишного Артема Володимировича щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3239/11, виданого 07.02.2012 року Печерським районним судом м. Києва, неправомірними.
Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві № ВП 50841137 від 15 квітня 2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3239/11, виданого 07.02.2012 року Печерським районним судом м. Києва.
В іншій частині вимог скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.
Головуючий
Судді
Справа № 2-3239/2011
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/10794/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Цокол Л.І.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Мазурик О.Ф.