14.07.2016 року Справа № 904/2250/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),
суддів: Величко Н.Л., Герасименко І.М.,
при секретарі судового засідання: Погорєловій Ю.А.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 28.04.2016р.;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №700 від 27.04.2016р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Металургійна транспортна компанія” на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2016р. по справі №904/2250/16
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Металургійна транспортна компанія”, м. Дніпропетровськ
до публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Дніпропетровськ
про відшкодування збитків у розмірі 429 000, 00 грн. за договором перевезення
В березні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю “Металургійна транспортна компанія” (далі ТОВ “Металургійна транспортна компанія”) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до державного підприємства “Придніпровська залізниця” в особі Дніпропетровської філії про зобов'язання відшкодувати збитки, пов'язані з транспортуванням пошкодженого майна до місця виконання ремонту шляхом здійснення за власний рахунок навантаження на залізничні платформи та транспортування пошкоджених вагонів №95188629, №95091781, №95095709 з місця їх зберігання на ПТО Апостолове на територію ПАО “Дніпровагонмаш” для виконання ремонту; стягнення з державного підприємства “Придніпровська залізниця” на користь позивача 144 000, 00 грн. неодержаного прибутку, 285 000, 00 грн. збитків на відновлення пошкодженого майна.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2016р. здійснено заміну сторони (відповідача) по справі №904/2250/16 державне підприємство “Придніпровська залізниця” на його правонаступника публічне акціонерне товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2016р. у справі №904/2250/16 (суддя Назаренко Н.Г.) провадження зупинено до розгляду справи у кримінальному провадженні №12015040410000942; зобов'язано сторін повідомити суд про результати розгляду справи у кримінальному провадженні №12015040410000942 та надати інформацію щодо результатів експертиз, проведених в рамках цього кримінального провадження.
Зупиняючи провадження по справі господарський суд виходив з того, що за змістом ст. 1166 Цивільного кодексу України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини; встановлення всіх обставин справи є неможливим без проведення експертизи; з листа слідчого СВ Апостолівського ВП Нікопольського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 вбачається, що у кримінальному провадженні №12015040410000942 проводяться експертизи та взяті деталі, що могли привести до аварії та вирішуються питання щодо доступу до речей і документів, які також необхідні для проведення судово-залізнично-транспортної експертизи.
Не погодившись з ухвалою суду, ТОВ “Металургійна транспортна компанія” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2016р. по справі №904/2250/16 та передати справу на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що ухвала господарського суду про зупинення провадження у справі №904/2250/16 винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права; на даний час в жодному суді не розглядається справа по кримінальному провадженню №12015040410000942, проте, суд, посилаючись на ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, зупиняє провадження у справі до розгляду справи у кримінальному провадженні; господарським судом не призначено по справі №904/2250/16 судову експертизу, матеріали прокурору або органу досудового розслідування не надіслано, заміна однієї з сторін правонаступником вже проведена, отже, будь-яких підстав для зупинення провадження у справі, передбачених ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, не існує; особа, що здійснює діяльність з джерелом підвищеної небезпеки відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого; необхідність довести вину відповідача по даній справі, наприклад, шляхом одержання висновків судових експертиз, не є обов'язковою, і не є підставою для зупинення провадження по справі.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, представник в судовому засіданні просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2016р. по справі №904/2250/16 залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За положеннями ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, про що виносить ухвалу.
Зазначена норма визначає сукупність обставин, за наявністю яких суддя зобов'язаний зупинити провадження у справі. Так, за змістом вказаної норми для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом і чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Наявність одночасно двох цих обставин є необхідною процесуальною підставою для застосування ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.
Зупиняючи провадження у справі, суд виходив з того, що на запит суду слідчим СВ Апостолівського ВП Нікопольського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_3 надано відповідь від 19.05.2016р. №2/2516, в якій зазначено, що в провадженні СВ Апостолівського ВП Нікопольського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040410000942 від 22.08.2015р. за ч. 1 ст. 276 КК України про те, що 22.08.2015р. близько 06:30 годин до ЧЧ Апостолівського РВ ГМВС України в Дніпропетровській області від чергової по ст. Апостолове ОСОБА_4 надійшло телефонне повідомлення про те, що в районі 355 км залізничного перегону станції Жовокам'янка - станція Апостолове Апостолівського району Дніпропетровської області стався схід з залізничних колій 13 вагонів зерновозів з зерном; арешт на вагони не накладався. Крім того, матеріалами службового розслідування ДП “Придніпровська залізниця” встановлено, що у вагоні №95188629 був злам розпірки тріангеля, який міг статися через наявність старої поперечної тріщини; виявлено наявність деформації вертикальних вантажів (затяжки) візка зі слідами ударів, згин та дві вм'ятини на поверхні розпірки першого тріангелю другого візка вагона, у зв'язку з чим виникла потреба у призначенні судово-залізнично-транспортної експертизи, проведення якої неможливе без проведення судово-металознавчої експертизи, але експерт повідомив про необхідність надання технічних документів, що підтверджують допустимість наявності неметалевих складових в металі деталі “Розпірка тріангеля”, що була використана при побудові вантажного вагона №95188629, та що детально описують технологічну послідовність (технологію та методи) виготовлення розпірки тріангеля та вертикального важеля гальмівної важільної передачі, що були використані при побудові вантажного вагону №95188629, а також робочих креслень розпірки тріангеля та вертикального важеля гальмівної важільної передачі, що були використані при побудові вантажного вагона №9518829, із зазначенням їх геометричних параметрів, марки металу, механічної та температурної обробки і т.п. На даний час клопотання про отримання тимчасового доступу до речей та документів знаходиться у процесуального керівника на погодженні, і одразу після погодження з метою отримання ухвали буде направлено до слідчого судді.
Суд також зазначив, що з листа слідчого СВ Апостолівського ВП Нікопольського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 вбачається, що у кримінальному провадженні №12015040410000942 проводяться експертизи та взяті деталі, що могли привести до аварії та вирішуються питання щодо доступу до речей і документів, які також необхідні для проведення судово-залізнично-транспортної експертизи.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що встановлення всіх обставин справи є неможливим без проведення експертизи та про необхідність зупинення провадження у справі №904/2250/16 до розгляду справи у кримінальному провадженні №12015040410000942.
Проте, погодитись з наведеними мотивами зупинення провадження у справі не можна.
В п. 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” роз'яснено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 3 і 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Іншим судом, про який йдеться у ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, господарському суду слід з'ясувати: як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Слід зазначити, що господарський суд, посилаючись на розгляд іншої пов'язаної справи, що розглядається іншим судом, зупиняє провадження у справі до розгляду справи у кримінальному провадженні №1201504010000942, не зазначаючи при цьому як саме пов'язана справа та яким іншим судом розглядається.
Згідно ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Аналіз ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що преюдиціальне значення надається лише вироку суду у кримінальному провадженні. Тому обставини, вказані в інших процесуальних документах у кримінальному провадженні, можуть враховуватися судами при розгляді господарських справ з урахуванням ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів, а не ст. 35 Господарського процесуального кодексу України стосовно преюдиційності фактів.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність зупинення провадження по справі, оскільки при вирішенні даної справи господарський суд має право та зобов'язаний надати правову оцінку доводам та доказам сторін по справі, а також самостійно встановити факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Господарським судом залишено поза увагою, що за положеннями ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді інших справ не доказуються лише ті обставини, що встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Господарським судом не призначено по справі №904/2250/16 судову експертизу, матеріали прокурору або органу досудового розслідування не надіслано, заміна відповідача правонаступником вже проведена, отже, навіть інших підстав, на які не посилався господарський суд в оскаржуваній ухвалі, але які зазначені в ст. 79 Господарського процесуального кодексу України як можливі підстави зупинення провадження по справі, не існує.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що зупинення провадження по справі за викладених господарським судом обставин є способом збирання доказів по справі, що розглядається, що в свою чергу порушує принцип рівності перед законом та судом, змагальності, обов'язку доказування та подання доказів.
З викладеного вбачається, що господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування прийнятої ухвали.
Відповідно п. 4.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у ч. 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Металургійна транспортна компанія”, м. Дніпропетровськ задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2016р. по справі №904/2250/16 скасувати.
Справу №904/2250/16 направити до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя Н.Л. Величко
Суддя І.М. Герасименко
(Повний текст постанови складений 15.07.2016р.)