14.07.2016 року Справа № 904/7893/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ),
суддів: Науменка І.М., Кузнецова В.О.
при секретарі судового засідання: Ковзикову В.Ю.
за участю представників сторін:
за участю представників сторін:
від позивача Сазонов О.С. - представник ( дов. від 31.05.2016 р. № 151 )
від відповідача: Савош Б.В. - представник ( дов. від 11.07.2016 р. )
від третьої особи-1: представник в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
від третьої особи-2: представник в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2015 р. у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК",
м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП",
м. Дніпропетровськ
третя особа -1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Сількогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Союз - 3",
с. Январське Покровський район Дніпропетровська область
третя особа -2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро",
м. Київ
про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки в рахунок погашення заборгованості у розмірі 106 744 181, 84 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2015 р. у справі № 904/7893/15 ( суддя Суховаров А. В. ) позов задоволено частково - в рахунок часткового погашення заборгованості Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-3" перед Публічним акціонерним товариством "РОДОВІД БАНК" за кредитним договором № 066/67-КЛТ-08 від 20.11.2008 р. станом на 26.08.2015 р. у розмірі 106 744 181,84 грн., а саме: сума простроченої заборгованості за кредитом - 32 849 021,84 грн.; сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту - 5 025 406,68 грн.; загальна сума заборгованості пені за несвоєчасне погашення кредитної - 39 148 645,62 грн.; загальна сума трьох процентів річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 5 549 291,36 грн.; загальна сума інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості по кредиту - 24 171 816,34 грн. - звернуто стягнення на належний на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП" предмет іпотеки згідно договору іпотеки № 0бб/67-ІП-08 від 20.11.2008 р., що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярмолюк М. М. та зареєстрований в реєстрі за номером 6970, а саме: нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська ( Бабушкінський, Кіровський райони ), будинок 40 б ( сорок "б" ) та складається: з будівлі офісу літ. А-7 підвал, І, II, III, IV поверхи; V поверх (поз.І, II, III), VI, VII поверхи, загальною площею 2718,0 кв.м.; вхід в підвал літ. а-1, ганки літ. а, аI, аII, аIII, aVІІІ, приямки літ. АІV, аV, аVІ аVІІ, пожежні сходи аІX. У спільному користуванні знаходяться: на І поверсі ґанок літ. А1, прим. І, II, IV, V, VI заг. пл. 145, 3 кв.м., на ІІ поверсі прим. І, II заг. пл. 18,3 кв.м., на III поверсі прим. І, II заг. пл. 18,6 кв.м., на IV поверсі прим. І, II заг. пл.18,3 кв.м., на V поверсі прим. І, II, III заг. пл. 26,9 кв.м., шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством "РОДОВІД БАНК" права власності на предмет іпотеки за ціною 54 403 440,00 грн. ( з ПДВ ), яка визначена висновком про вартість об'єкта незалежної оцінки майна від 18.08.2015 р., проведеної суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "КАНЗАС РІАЛ ЕСТЕЙТ". Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП" на користь Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 076,64 грн. В решті позову - відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що позичальником - Сількогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Союз - 3", допущено істотні порушення кредитного договору - основного зобов'язання, виконання якого забезпечується іпотекою належного Відповідачу нерухомого майна, а тому у Позивача виникло право задовольнити свої грошові вимоги до Відповідача шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Щодо стягнення з Відповідача збитків, пов'язаних із витратами на проведення незалежної експертної оцінки предмета іпотеки, то оскільки Позивачем не було надано доказів причинного зв'язку між збитками та протиправними діями Відповідача, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов'язань, суд відмовив в їх задоволенні.
Не погодившись з даним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Так, в апеляційній скарзі, в обгрунутвання своїх доводів, Відповідач посилається на те, що недотримання іпотекодержателем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки є однією з підстав для відмови в позові. Письмова вимога, передбачена ст. 35 Закону «Про іпотеку» банком іпотекодавцю не направлялася. Апелянт не погоджується з висновком про вартість об'єкта незалежної оцінки майна від 18.08.2015 р., проведеної суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «КАНЗАС РІАЛ ЕСТЕЙТ», оскільки ринкова вартість об'єкта оцінки - предмета іпотеки, яка зазначена Позивачем є значно заниженою, що порушує права іпотекодавця. Заявляючи клопотання про необхідність проведення судової експертизи, ТОВ "БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП" наводило достатньо доводів, які ставили під сумнів та спростовують оціночну вартість об'єкта незалежної оцінки майна. А тому місцевим господарським судом неправомірно було визначено початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації, чим порушено вимоги Закону України «Про іпотеку». Банком порушено та не дотримано строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу. Порука Відповідача від 20.11.2008 р. № 066/67-П-08 - припинилася, оскільки кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя. Апелянт наполягає на тому, що правові підстави звернення стягнення на предмет іпотеки у Банку відсутні, оскільки зважаючи на порушення стосовно Сількогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Союз - 3" ( третя особа-1 ) ( боржник за основним зобов'язанням ) провадження у справі про банкрутство, на вимоги банку ( Позивача ) до поручителя ( Відповідач ) розповсюджується дія мораторію на задоволення вимог кредиторів. Отже, апелянт вважає, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство стосовно майна Сількогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Союз - 3" діє правовий режим, встановлений нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і норми цього спеціального закону є пріоритетними перед приписами Закону України «Про іпотеку».
У відзиві на апеляційну скаргу AT «РОДОВІД БАНК» не погоджується з доводами, наведеними в ній, вважає їх незаконними, необґрунтованими та такими, що спрямовані на затягування судового процесу. Згідно ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права Іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Таким чином, не направлення вимоги не є перешкодою для реалізації права Іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку ( аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29.04.2014 р. по справі № 93-12 гс14 ). 12.08.2015 р. Боржнику та Іпотекодавцю була направлена вимога № 18.1-11-6.6/4451 про усунення порушення зобов'язання за Кредитним договором, яка останніми виконана не була. Банком у відповідності до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» було ініційовано проведення незалежної оцінки предмету іпотеки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «КАНЗАС РІАЛ ЕСТЕЙТ». У зв'язку з тим, що на даний час, заборгованість за кредитним договором не погашена у Банку виникає право вимагати задоволення своїх вимог, щодо повернення кредитних коштів також і за рахунок майна переданого в іпотеку, ТОВ «БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП». Оскільки Відповідачем не було зроблено заяви про застосування строків позовної давності до винесення рішення судом першої інстанції, Позивач вважає неможливим посилання Відповідача на застосування строків позовної давності у апеляційному провадженні. Правовий режим, встановлений ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовується до вимог про звернення стягнення на заставне майно, пред'явлених до майнового поручителя - ТОВ «БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП», оскільки відносно останнього не порушено провадження у справі про банкрутство.
Розпорядженням секретаря судової палати від 10.12.2015 р. у зв'язку з перебуванням судді Євстигнеєва О.С. - члена постійно діючої колегії суддів, визначеної рішенням зборів суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 р., у відпустці, визначена для розгляду справи колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач ), суддів Науменко І.М., Кузнецова В.О.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 р. у справі № 904/7893/15, апеляційну скаргу прийнято до розгляду. Розгляд призначено на 21.01.2016 р.
Розпорядженням секретаря судової палати від 20.01.2016 р., у зв'язку з виходом на роботу судді Євстигнеєва О. С. - члена постійно діючої колегії суддів, визначеної рішенням зборів суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 р., справа була передана колегії суддів у складі головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач), суддів Євстигнеєва О.С. , Кузнецова В.О.
По справі оголошувалася перерва з 21.01.2016 р. по 28.01.2016 р.
Розпорядженням Секретаря судової палати № 33 від 27.01.2016 р. у зв'язку з перебуванням судді Євстигнеєва О.С. - члена постійно діючої колегії суддів, визначеної рішенням зборів суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду у відрядженні, визначена для розгляду справи колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ), суддів Науменко І.М., Вечірка І.О.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.2016 р. було задоволене клопотання ТОВ «БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП» - призначено судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі № 904/7893/15 зупинено.
11.03.2016 р. на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз дана справа повернута, у зв'язку з неможливістю надання висновку судової оціночно-будівельної експертизи № 705-16.
Для вирішення питань, пов'язаних з усуненням причин, які потягли за собою вказане
повернення, Дніпропетровський апеляційний господарський суд ухвалою від 14.03.2016 р. поновив провадження у справі № 904/7893/15, призначивши судове засідання на 31.03.2016 р., зобов'язавши Відповідача до судового засідання надати письмові пояснення щодо обставин, зазначених у повідомленні інституту судових експертиз стосовно не надання 04.03.2016 р. доступу експерту до будівлі, а також викликав в судове засідання старшого судового експерта Вітер Романа Валерійовича , якому було доручено виконання судової будівельно-технічної експертизи, для з'ясування обставин, які стали на перешкоді надання експертного висновку.
Розпорядженням керівника апарату суду від 30.03.2016 р. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі, у зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Вечірка І.О. Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І.М. у складі колегії суддів: Науменко І.М., Кузнецова В.О.
В судовому засіданні 31.03.2016 р., заслухавши пояснення представника Відповідача та судового експерта, суд встановив, що доступ експерта до об'єкту дослідження не відбувся внаслідок неузгоджених дій між стороною та експертом через незначний термін зазначений в повідомленні сторін про необхідність проведення певних дій.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.03.2016 р., приймаючи до уваги висновок колегії суду апеляційної інстанції зазначений в ухвалі Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.2016 р. про призначення судової оціночно-будівельну експертизи, відповідно до якого для всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, необхідно встановити дійсну вартість предмета іпотеки для набуття у власність ПАТ "РОДОВІД БАНК", а також усунення причин, які потягли за собою повернення матеріалів справи експертною установою, апеляційний суд повернув матеріали справи до Дніпропетровского науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення оціночно-будівельної експертизи, зупинивши провадження у справі.
Після закінчення проведення експертиз та отримання Дніпропетровським апеляційним господарським судом експертного висновку по результатам проведеної експертизи та матеріалів господарської справи, ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.04.2016 р. було поновлене провадження у справі № 904/7893/15, розгляд апеляційної скарги призначено на 10.05.2016 р.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.04.2016 р. провадження у справі було зупинене до закінчення розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Союз - 3" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.03.2016 р.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2-16 р. залишена без задоволення касаційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Союз - 3", а ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.03.2016 р. залишена без змін.
Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, було поновлене провадження у справі № 904/7893/15, розгляд апеляційної скарги призначено на 14.07.2016 р.
Представники третіх осіб у судове засідання в черговий раз не з'явилися. Причини неявки представників третіх осіб суду не відомі, про час та місце розгляду справи учасники судового процесу повідомлені належним чином.
Враховуючи те, що залучені до матеріалів справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представників третіх осіб, які не скористалися своїм правом з'явитись в судове засідання.
Відповідачем подане клопотання про припинення провадження по справі № 904/7893/15 та скасування рішення суду. Своє клопотання заявник обґрунтовує тим, що постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 р. по справі № 904/3479/16 визнано банкрутом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП" відповідне повідомлення опубліковано на веб-сайті Вищого господарського суду України за номером 31627. Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Також AT «РОДОВІД БАНК» звернулось із заявою про визнання кредиторських вимог по справі № 904/3479/16 про банкрутство ТОВ "БІЕМДЖІ".
Представник Позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання Відповідача про припинення провадження у справі, посилаючись на його безпідставність, а також на те, що постанова господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 р. по справі № 904/3479/16 про визнання банкрутом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП" оскаржена в апеляційному порядку.
Також, від ТОВ "БЕРЕЗИНКА" до суду надійшла заява про його залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
В якості підстави для залучення третьою особою, ТОВ "БЕРЕЗИНКА" вказує на те, що вирішення справи про звернення стягнення па предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості СТОВ «Союз-3» перед ПАТ "РОДОВІД БАНК" беззаперечно вплине на права та обов'язки ТОВ «Березинка», яке набуло право вимоги за кредитним договором № 271213-КЛВ від 27.12.2013 р. та договором іпотеки, відповідно до Договору № 3 від 03.12.2015 р. про відступлення права вимоги за кредитним договором, укладеним між ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" та ТОВ "БЕРЕЗИНІКА". Так, 27.12.2013 р. між ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" та СТОВ "Союз-3" було укладено кредитний договір № 271213-КЛВ, в забезпечення виконання зобов'язань якого, між ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" ( Іпотекодержатель ) та ТОВ "БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП" ( Іпотекодавець ) був укладений іпотечний договорі від 27.12.2013 р., відповідно до якого, Іпотекодавець для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань СТОВ «СОЮЗ-3» ( Позичальник ) перед Іпотекодержателем за Кредитним договором передав в іпотеку нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська. 40-б.
Представник Відповідача підтримав клопотання ТОВ "БЕРЕЗИНІКА".
Представник Позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання ТОВ "БЕРЕЗИНІКА", посилаючись на його безпідставність та намагання Відповідача затягнути судовий процес по справі.
У судовому засіданні 14.07.2016 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти ( ч. 1 ст. 1054 ЦК України ).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові), зокрема, грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як вбачається з матеріалів справи - 20.11.2008 р. між Публічним акціонерним товариством "РОДОВІД БАНК" ( Банк ) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Союз - 3" ( Позичальник ) укладено Кредитний договір № 066/67-КЛТ-08 із подальшими змінами та доповненнями, за умовами якого Банк надає Позичальнику кредит в межах загальної суми 35 700 000,00 грн. на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення, та платності наданих грошових коштів ( п. п. 1.1, 2.1 Кредитного договору ).
За умовами п. 2.6 Кредитного договору процентна ставка за користування кредитами встановлена у розмірі 21,5 %.
Додатковою угодою № 7 від 20.10.2009 р. до Кредитного договору, плата за користування одержаними кредитними ресурсами встановлено в розмірі 17 % річних, з яких згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.2009 р. № 153 "Про затвердження Порядку використання у 2009-2013 роках бюджетних коштів, що спрямовуються на підтримку підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів" та Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.2009 р. № 199 "Про розміри компенсації у 2009 році відсоткової ставки за залученими підприємствами агропромислового комплексу кредитами": проценти в розмірі облікової ставки Національного Банку України, що діє на дату нарахування процентів за користування кредитом, сплачується позичальником з послідуючою компенсацією за рахунок коштів державного бюджету; в разі ненадходження коштів з бюджету, всю суму процентів за користування кредитними коштами Позичальник сплачує самостійно.
Згідно п.1.2 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 8 від 19.11.2009 р. датою повернення отримання кредитів є 18.11.2010 р.
Відповідно до п. 2.7.4 Кредитного договору, сплата нарахованих процентів за користування кредитами протягом дії Кредитного договору здійснюється Позичальником щомісячно, в період з 26-го числа звітного календарного місяця до останнього робочого дня звітного календарного місяця включно.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору ( ч. 1 ст. 193 ГК України ).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України).
Банком на виконання умов Кредитного договору було надано Позичальнику грошові кошти (кредит), що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Союз - 3" ( а. с. 170-174 ), проте Позичальник своїх зобов'язань за Кредитним договором не виконав, що спричинило виникнення заборгованості перед Позивачем зі сплати кредиту у розмірі 32 849 021, 84 грн. та процентів по кредиту у розмірі 5 025 406,68 грн.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами за користування ними Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню від суми простроченого платежу, за кожний день такої прострочки, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за умови її нарахування банком ( п. 3.4.8 Кредитного договору ).
На підставі п. 3.4.8 Кредитного договору, Банком нарахована Позичальнику пеня на суму 39 148 645,62 грн.,
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, відповідно до ст. 625 ЦК України зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.
Керуючись ст. 625 ЦК України, Банк нарахував Позичальнику за період з 12.09.2009 р. по 31.07.2015р. суму 3 % річних у розмірі 5 549 291, 36 грн. та інфляційні на суму 24 171 816,34 грн.
На час розгляду спору, доказів сплати Позичальником на користь Банку вказаних сум суду надано не було.
Місцевий господарський суд здійснивши перевірку нарахувань Позивача, дійшов висновку про їх обґрунтованість та визнав їх такими, що підлягають задоволенню.
Виконання зобов'язання, відповідно до ст. 564 ЦК України може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Підставою виникнення застави є, зокрема, договір ( ч. 1 ст. 574 ЦК України ).
В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 20.11.2008 р. між ПАТ "РОДОВІД БАНК" ( Іпотекодержатель ) та ТОВ "БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП" ( Іпотекодавець ) укладено Договір іпотеки № 066/67-ІП-08, за умовами якого Іпотекодавець для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-3" ( Позичальника ) перед Іпотекодержателем за Кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки ( штрафу, пені ), вчасного та у повному обсязі погашення суми основного боргу за кредитами, яке було та/або буде прямо передбачене умовами Кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості за Кредитним договором та Договором іпотеки передав в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно: нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 40-б яке складається: з будівлі офісу літ. А-7 підвал, І, II, III, IV поверхи; V вверх ( поз. І, II, III ), VI, VII поверхи, загальною площею 2718,0 кв.м.; вхід в підвал літ. а-1, ганки літ. а, аІ, аІІ, аІІІ, аVІІІ, приямки літ. АІV, аV, аVІ аVІІ, пожежні сходи аІX. У спільному користуванні знаходяться: на І поверсі ґанок літ. А1, прим. І, II, IV, V, VI заг. пл. 145, 3 кв. м., на ІІ поверсі прим. І, II заг. пл. 18,3 кв.м., на III поверсі прим. І, II заг. пл. 18,6 кв. м., на IV поверсі прим. І, II заг. пл. 18,3 кв. м., на V поверсі прим. І, II, III заг. пл. 26,9 кв. м., надалі - предмет іпотеки.
Згідно п. 2.4.1 Договору іпотеки при невиконанні або неналежному виконанні Позичальником та/або Боржником основного зобов'язання та/або іпотекодавцем умов цього договору іпотекодержатель зобов'язаний надіслати позичальнику та/або боржнику та іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов'язання та/або умов цього Договору. Вимога повинна бути оформлена письмово у вигляді офіційного листа на адресу Позичальника та/або боржника та іпотекодавця, підписаного уповноваженою особою іпотекодержателя із зазначенням вимог необхідних до виконання або усунення.
Відповідно до п. 3.1.1 Договору іпотеки при порушенні Позичальником та/або боржником та/або Іпотекодавцем умов основного зобов'язання щодо строків погашення заборгованості по кредиту, сплати процентів за користування грошовими коштами, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншої заборгованості, а також при порушенні іпотекодавцем умов Кредитного договору та у випадках встановлених законом, у іпотекодержателя виникає право задоволення своїх вимог за основним зобов'язанням, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно п. 3.1.3 Договору іпотеки Іпотекодержатель має право на свій розсуд: 1) застосувати механізм позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному у застереженні про задоволення вимог іпотекодержателя ( п. 3.2 Договору ), шляхом продажу предмету іпотеки іпотекодержателем або передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання; 2) звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса; 3) звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.
У відповідності до п. 3.1.5. Договору іпотеки: незалежно від вказаного у цьому договорі, звернення стягнення на предмет іпотеки та його подальша реалізація можуть бути здійснені будь-яким шляхом не забороненим чинним законодавством України.
25.01.2010 р. між Банком та ОСОБА_11 було укладено Договір іпотеки № 066/67-ІП.2-08, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Байдик Т. М. за реєстровим № 64 ( надалі - Договір іпотеки землі ), згідно з п. 1.1 якого ОСОБА_11 для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-3" перед позивачем за Кредитним договором передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, загальною площею 10,0339 га, кадастровий номер 3223151000:03:002:0084, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, з цільовим призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Рішенням господарського суду м. Києва від 15.12.2014 р. по справі № 910/20905/14, встановлено, що 02.02.2010 р. між АТ "РОДОВІД БАНК" та ОСОБА_11 було укладено Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Байдик Т.М. за реєстровим № 134 (надалі - Договір про задоволення вимог іпотекодержателя), за умовами якого заборгованість СТОВ "СОЮЗ-3" за Кредитним договором була погашена в повному обсязі.
02.02.2010 р. АТ "РОДОВІД БАНК" та СТОВ "СОЮЗ-3" уклали Договір про припинення дії Кредитного договору № 066/67-КЛТ-08 від 20.11.2008 р. (надалі - Договір про припинення дії Кредитного договору), відповідно до п. 1 якого у зв'язку з укладенням Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.02.2010 р. та виконанням сторонами зобов'язань за ним у повному обсязі, АТ "РОДОВІД БАНК" та СТОВ "СОЮЗ-3" дійшли згоди про припинення дії Кредитного договору.
Враховуючи те, що згідно із ст. 36 Закону України "Про іпотеку" після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними, Банк 01.03.2010 р. направив на адресу приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М. лист про зняття заборони відчуження з нежилого приміщення.
За результатами звернення до суду з позовом про визнання недійсним Договору іпотеки землі та Договору про задоволення вимог іпотекодержателя прийнято рішення Обухівського районного суду Київської області від 14.03.2011 р. по справі № 2-71/11 за позовом АТ "РОДОВІД БАНК" до СТОВ "СОЮЗ-3" та ОСОБА_11, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 24.05.11р. Вказаним рішенням визнано недійсними Договір іпотеки землі та Договір про задоволення вимог Іпотекодержателя, а також встановлено, що на час укладання Договору іпотеки землі ОСОБА_11 не був власником земельної ділянки, а тому не мав права на її подальше відчуження.
Банк звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до СТОВ "СОЮЗ-3" та ТОВ "БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП" про визнання недійсним договору від 02.02.2010 року про припинення дії Кредитного договору та солідарне стягнення заборгованості з СТОВ "СОЮЗ-3" та ТОВ "БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП" за Кредитним договором. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області 25.06.2012 р. по справі № 6/5005/9535/2011 було відмовлено Банку в задоволенні позовних вимог.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 р. по справі № 6/5005/9535/2011, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2013 року, апеляційну скаргу банку задоволено у повному обсязі, визнано недійсним договір від 02.02.2010 р. про припинення дії Кредитного договору, стягнуто солідарно з СТОВ "СОЮЗ-3" та ТОВ "БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП" заборгованість за Кредитним договором пеню, інфляційні та проценти.
02.09.2014 р. постановою Верховного Суду України відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 04.11.2013 р. по справі № 6/5005/9535/2011.
Рішенням господарського суду м. Києва від 15.12.2014 р. по справі № 910/20905/14, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2015 р., визнано з 02.02.2010 р. право іпотеки Банку на нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.Комсомольська, 40-б, яке складається: в будівлі офісу літ. А-7 підвал, І, II, III, IV поверхи; V вверх (поз. І, II, III), VI, VII поверхи, загальною площею 2718,0 кв.м.; вхід в підвал літ. а-1, ганки літ. а, аI, аII, аIII, аVIII, приямки літ. А1V, аV, аVІ аVІІ, пожежні сходи аIX. У спільному користуванні знаходяться: на І поверсі ґанок літ. А, прим. І, II, IV, V, VI заг. пл. 145, 3 кв.м., на ІІ поверсі прим. І, II заг. пл. 18,3 кв.м., на III поверсі прим. І, II заг. пл. 18,6 кв.м., на IV поверсі прим. І, II заг. пл.18,3 кв.м., на V поверсі прим. І, II, III заг. пл. 26,9 кв.м., за договором іпотеки від 20 лютого 2008 № 066/67-ІП-08, укладений між позивачем та ТОВ "БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП". Визнано з 02.02.2010 р. за АТ "РОДОВІД БАНК" вищий пріоритет права на іпотеку нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 40б відносно права іпотеки ПАТ "Банк Кредит Дніпро".
12.08.2015 р. AT«РОДОВІД БАНК» була направлена Позичальнику та Іпотекодавцю вимога №18.1-11-6.6/4451 про усунення порушення зобов'язання за Кредитним договором, яка останніми виконана не була.
Отже, внаслідок невиконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, у нього перед Позивачем станом на 26.08.2015 р. ( дату, станом на яку позивач провів розрахунок позовних вимог) виникла заборгованість у розмірі 106 744 181,84 грн., а саме: сума простроченої заборгованості за кредитом - 32 849 021,84 грн.; сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту - 5 025 406,68 грн.; загальна сума заборгованості пені за несвоєчасне погашення кредитної - 39 148 645,62 грн.; загальна сума трьох процентів річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 5 549 291,36 грн.; загальна сума інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості по кредиту - 24 171 816,34 грн. При цьому, суд попередньої інстанцій, провівши арифметичний розрахунок вказаних сум, встановив, що розрахунок вказаних сум, здійснений Позивачем, є вірним та обґрунтованим. Доказів, які б спростовували правильність визначення вказаних сум матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 546, ст. 572 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володіння заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки ( ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" ).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення,
іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
У відповідності до ст.35 Закону України «Про іпотеку» не направлення вимоги не є перешкодою для реалізації права Іпотекодержателя звернутись у будь-якийчас за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку ( вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 29.04.2014 р. по справі N93-12 гс14 ).
Таким чином, оскільки зобов'язання за Кредитним договором з повернення суми кредиту та процентів за його користування не були виконані Позичальником у визначені кредитним договором строки, то іпотекодержатель - Позивач відповідно до наведених вище норм закону та умов Договору іпотеки набув право звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Ч. 6 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
Ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Таким чином, виходячи з положень ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 3 ст. 33, ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" у разі встановлення у договорі такого способу звернення стягнення, як набуття права власності на предмет іпотеки, іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК України має право звернутися до суду відповідним позовом ( правова позиція з цього питання викладена в постановах Верховного суду України від 11.12.2013 р. у справі № 6-124цс13 та від 26.12.2011 р. у справі № 4/1).
В іпотечному договорі, зокрема в п. 3.1.3. сторони передбачили, що Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі йому права власності на предмет іпотеки.
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Врахувавши наведені вище вимоги закону та умови іпотечного договору, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо обґрунтованості заявлених Банком, як іпотекодержателем, позовних вимог до Відповідача, як іпотекодавця, про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості Третьої особи - 1 перед Позивачем за Кредитним договором, оскільки факт невиконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором з повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та неустойки є доведеним наявними в матеріалах справи доказами та не спростовано Відповідачем, а умови Договору іпотеки передбачають право Іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду шляхом передачі права власності на іпотечне майно.
Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
Ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Ч. 1 ст. 41 вказаного Закону передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки (ч. 3 ст. 43 Закону України "Про іпотеку").
Згідно зі ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Наведене вище свідчить про те, що у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності за ст. 37 Закону України "Про іпотеку" в резолютивній частині рішення має бути обов'язково зазначена вартість іпотечного майна, на яке звертається стягнення та яке набувається іпотекодержателем у власність, визначена на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
Задовольняючи позовні вимоги у даній справі, місцевий суд встановив вартість предмета іпотеки в розмірі 45 336 200, 00 грн. (без ПДВ) та 54 403 440, 00 грн. ( з ПДВ ), яка була визначена суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "КАНЗАС РІАЛ ЕСТЕЙТ", відповідно до висновку про вартість об'єкта незалежної оцінки майна від 18.08.2015 р., наданого Позивачем.
Разом з тим, між сторонами виник спір щодо дійсної ринкової вартості предмета іпотеки, оскільки на думку Відповідача, висновок про вартість об'єкта незалежної оцінки заставного майна від 18.08.2015 р. проведеної ТОВ «КАНЗАС РІАЛ ЕСТЕЙТ» ( Оцінювач ) та наданий Позивачем, є некоректним, необгрунтованим та не відображає дійсних обставин справи. Ще в процесі розгляду справи господарським судом Дніпропетровської області Відповідачем було поставлено під сумнів доказ про вартість заставного майна та заявлено клопотання про призначення судової оціночно-будівельної експертизи, яке суд першої інстанції безпідставно відхилив. На переконання Відповідача ринкова вартість заставного майна на час судового розгляду справи є значно вищою, оскільки Оцінювачем не було враховано здійснені Відповідачем значні, невід'ємні поліпшення заставного майна. В підтвердження своїх доводів, Відповідачем був наданий Висновок про оцінку майна від 05.01.2016 р., проведеної суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_13, відповідно до якого вартість предмета іпотеки становить 65 727 000,00 грн. ( без ПДВ ) та 78 872 400,00 грн. ( з ПДВ ).
Між тим, судова колегія зауважує на тому, що Верховний суд України в узагальненнях судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин ( із змінами і доповненнями, внесеними повідомленням Верховного Суду України від 01.12.2011 р.) встановив, що вирішуючи ці питання, суди мають виходити з того, що ціна предмета іпотеки встановлюється в самому договорі. Якщо при розгляді справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то в суду немає підстав її не брати до уваги, оскільки вона є умовою договору. Якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, вона зобов'язана за змістом ч. 3 ст. 10 ЦПК довести інший його розмір, зокрема подати клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи.
Дослідивши доводи, викладені в апеляційній скарзі, матеріали справи та надані докази, колегія суду апеляційної інстанції задовольнила клопотання Відповідача щодо призначення оціночно-будівельної експертизи з метою встановлення дійсної вартості предмету іпотеки для набуття у власність ПАТ "РОДОВІД БАНК".
Відповідно до Висновку №1886-16 судової будівельно-технічної експертизи по справі № 904/7893/15 , складеного 21.04.2016 р. - ринкова вартість нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська (Бабушкінський, Кіровський район), будинок 40б (сорок б) та складається: з будівлі офісу літ. А-7 підвал, І,ІІ,ІІІ,І/ поверхи; \/ поверх (поз.І,ІІ,ІІІ),\/І,\/ІІ поверхи, загальною площею 2718,0 кв.м.; вхід в підвал літ. а-1, ганки літ. а,аІ,аІІ,аІІІ,а/ІІІ, приямки літ. А І/, а/, а/І, а/ІІ, пожежні сходи аІХ. У спільному користуванні знаходяться: на І поверсі ганок літ. А1, прим. І,ІІ,І/,\/,\/І заг. пл. 145,3 кв.м., на ІІ поверсі прим. І,ІІ заг. пл. 18,3 кв.м., на ІІІ поверсі прим. І,ІІ заг. пл.18,3 кв.м., на І/ поверсі прим. І,ІІ заг. пл.18,3 кв.м., на \/ поверсі прим. І,ІІ,ІІІ заг.пл. 26,9 кв.м., станом на квітень 2016 р. складала: 47 244 031 грн. (сорок сім мільйонів двісті сорок чотири тисячі тридцять одна грн.)
Отже, вартість іпотечного майна, на яке звертається стягнення та яке набувається Іпотекодержателем у власність, і яка визначена на підставі судової будівельно-технічної експертизи по справі № 904/7893/15 - становить 47 244 031 грн. (сорок сім мільйонів двісті сорок чотири тисячі тридцять одна грн.) ( без ПДВ ) і 56 692 837,20 грн. ( п'ятдесят шість мільйонів шістсот дев'яносто дві тисячі вісімсот тридцять сім гривень 20 коп. ) ( з ПДВ ).
Місцевий господарський суд, дійшовши правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог Позивача, не врахував вищенаведеного, а отже рішення господарського суду підлягає зміні в частині дійсної вартості предмету іпотеки.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача збитків, понесених на проведення незалежної експертної оцінки предмета іпотеки ( проведеної ТОВ «КАНЗАС РІАЛ ЕСТЕЙТ» ) відповідно до положень ст. 225 ГК України, задоволенню не підлягають, оскільки Позивачем не було надано доказів причинного зв'язку між збитками, які виникли у Позивача та протиправними діями Відповідача, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов'язань. Разом з тим, понесені Позивачем витрати не належать до судових витрат в розумінні ст. 44 ГПК України.
Враховуючи наведене, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення клопотання Відповідача про припинення провадження по справі № 904/7893/15 та скасування рішення суду з підстав встановлених п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки відсутні докази припинення діяльності суб'єкта господарювання - Відповідача. Стосовно постанови господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 р. по справі № 904/3479/16 про визнання банкрутом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП", то вона винесена судом після прийняття оскаржуваного рішення по цій справі. Крім того, вказана постанова господарського суду Дніпропетровської області оскаржена в апеляційному порядку.
Щодо заяви ТОВ "БЕРЕЗИНКА" про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача, то колегія судді вважає її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
ГПК передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (стаття 27 ГПК).
Судове рішення, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, які не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Свропейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між відповідною особою і сторонами спору не може братися до уваги.
Процесуальний закон не обмежує можливості допущення особи до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на підставі її заяви про вступ у справу в процесі повторного розгляду останньої в апеляційному порядку, відповідні дії можуть мати місце до прийняття апеляційною інстанцією судового рішення зі справи.
Як вже зазначалося раніше, рішенням господарського суду м. Києва від 15.12.2014 р. по справі № 910/20905/14, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2015 р., визнано з 02.02.2010 р. за АТ "РОДОВІД БАНК" вищий пріоритет права на іпотеку нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою:м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 40б відносно права іпотеки ПАТ "Банк Кредит Дніпро".
Тому, вирішення цієї справи про звернення стягнення па предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості СТОВ «Союз-3» перед ПАТ "РОДОВІД БАНК" не впливає на права та обов'язки ТОВ «Березинка», виходячи з обсягу відсупленого ПАТ "Банк Кредит Дніпро" права вимоги.
Керуючись ст. 49 ГПК України, приймаючи до уваги вимоги викладені в апеляційній скарзі про повне скасування рішення суду і відмови в задоволенні позовних вимог, а також ступінь зміни рішення суду та враховуючи те, що спір виник внаслідок неправомірних дій Відповідача, апеляційний суд покладає судові витрати на Відповідача, крім витрат пов'язаних з проведенням судової експертизи, які підлягають відшкодуванню Відповідачеві за рахунок Позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 101-103, 105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2015 р. у справі № 904/7893/15 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
« Позов задовольнити частково.
В рахунок часткового погашення заборгованості Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-3" ( ідентифікаційний код юридичної особи - 30268889, місце реєстрації: 53623, Дніпропетровська обл., Покровський р-н, с.Январське, вул. Центральна, 40-А ) перед Публічним акціонерним товариством "РОДОВІД БАНК" ( ідентифікаційний код юридичної особи - 14349442, місце реєстрації: 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3 ) за кредитним договором № 066/67-КЛТ-08 від 20.11.2008 року станом на 26.08.2015 року у розмірі 106 744 181,84 грн., а саме: сума простроченої заборгованості за кредитом - 32 849 021,84 грн.; сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту - 5 025 406,68 грн.; загальна сума заборгованості пені за несвоєчасне погашення кредитної - 39 148 645,62 грн.; загальна сума трьох процентів річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 5 549 291,36 грн.; загальна сума інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості по кредиту - 24 171 816,34 грн.; - звернути стягнення на належний на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП" ( ідентифікаційний код юридичної особи - 32007672, місце реєстрації: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 40б ) предмет іпотеки згідно договору іпотеки № 0бб/67-ІП-08 від 20.11.2008 року, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярмолюк М. М. та зареєстрований в реєстрі за номером 6970, а саме: нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська ( Бабушкінський, Кіровський райони ), будинок 40б ( сорок "б" ) та складається: з будівлі офісу літ. А-7 підвал, І, II, III, IV поверхи; V поверх ( поз. І, II, III ), VI, VII поверхи, загальною площею 2718,0 кв. м.; вхід в підвал літ. а-1, ганки літ. а, аI, аII, аIII, aVІІІ, приямки літ. АІV, аV, аVІ аVІІ, пожежні сходи аІX. У спільному користуванні знаходяться: на І поверсі ґанок літ. А1, прим. І, II, IV, V, VI заг. пл. 145, 3 кв. м., на ІІ поверсі прим. І, II заг. пл. 18,3 кв. м., на III поверсі прим. І, II заг. пл. 18,6 кв. м., на IV поверсі прим. І, II заг. пл.18,3 кв. м., на V поверсі прим. І, II, III заг. пл. 26,9 кв. м., шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством "РОДОВІД БАНК" ( ідентифікаційний код юридичної особи - 14349442, місце реєстрації: 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3 ) права власності на предмет іпотеки за ціною 56 692 837,20 грн. ( п'ятдесят шість мільйонів шістсот дев'яносто дві тисячі вісімсот тридцять сім гривень 20 коп. ) ( з ПДВ ) яка визначена висновком № 1886-16 судової будівельно-технічної експертизи по справі № 904/7893/15, складеного 21.04.2016 р. проведеної Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП" ( 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 40б, код ЄДРПОУ 32007672 ) на користь Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" ( 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3; код ЄДРПОУ 14349442 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 076, 64 ( сімдесят три тисячі сімдесят шість грн. 64 коп. )
В решті позову - відмовити».
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3; код ЄДРПОУ 14349442 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 40б, код ЄДРПОУ 32007672) - витрати по сплаті судової експертизи у розмірі 7 762 грн.
Виконання постанови щодо видачі наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області .
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Постанова складена у повному обсязі 18.07.2016 року
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя І.М. Науменко
Суддя В.О. Кузнецов