Справа № 323/1430/16-ц
№ провадження 2/323/416/16
іменем УКРАЇНИ
07.07.2016 м. Оріхів
Оріхівський районний суд Запорізької області у складі
головуючого - судді Мінаєва М.М.,
при секретарі - Тахтаул А.Л.,
в присутності відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 10398,48 грн., зазначивши, що 05.12.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено Кредитний договір № IKCASHVG.124024.004 (надалі - Кредитний договір), за яким відповідач отримав кредит на споживчі потреби в сумі 15450,00 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 12,00% річних та комісій за надання фінансового інструменту та кредитних ресурсів строком до 04.02.2017 року. Позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі. Оскільки відповідач не виконує обов'язки за Кредитним договором належним чином, станом на 24.03.2016 року виникла заборгованість, яка становить 10394,48 грн. та складається з 5288,49 грн. поточної заборгованості за кредитом, 4041,01 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 42,07 грн. поточної заборгованості за процентами, 138,22 грн. простроченої заборгованості за процентами, 154,50 грн. простроченої заборгованості за комісією, 739,19 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява з проханням розглядати справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягає. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 подав письмові заперечення проти позову та в судовому засіданні позов визнав частково, вважаючи, що стягненню з нього підлягають прострочені грошові кошти в межах позовної давності, а також просив зменшити розмір неустойки як такий, що значно перевищує розмір завданих позивачу збитків. Пояснив, що про строчка виникла через переведення з одного місця служби до іншого та пов'язану з цим затримку виплати заробітної плати, а також через перебування у службову відрядженні в зоні проведення антитерористичної операції.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і виплатити проценти.
Судом встановлено, що 05.12.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено Кредитний договір № IKCASHVG.124024.004 (надалі - Кредитний договір), за яким відповідач отримав кредит на споживчі потреби в сумі 15450,00 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 12,00% річних та комісій за надання фінансового інструменту та кредитних ресурсів строком до 04.02.2017 року.
Позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, що відповідачем не оспорюється та в силу ч. 1 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає.
Відповідач, починаючи з березня 2015 року, не виконував належним чином обов'язки за Кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 24.03.2016 року виникла прострочена заборгованість, що складається з 4041,01 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 42,07 грн. поточної заборгованості за процентами, 138,22 грн. простроченої заборгованості за процентами, 154,50 грн. простроченої заборгованості за комісією.
Даний факт також підтверджується розрахунком позивача, який відповідачем не оспорюється.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.
На підставі ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Таким чином, в частині стягнення прострочених сум, які належали до сплати за Кредитним договором позов підлягає задоволенню.
Підлягає частковому задоволенню позов в частині стягнення пені. Суд бере до уваги доводи відповідача щодо того, що про строчка виникла з незалежних від нього обставин, коли він перебував в зоні АТО та не мав фізичної можливості виконати свої зобов'язання своєчасно. З урахуванням цього суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 400,00 грн.
Вирішуючи по суті вимогу позивача про стягнення поточної заборгованості в розмірі 5288,49 грн. (станом 24.03.2016 року), суд виходить з такого.
В обґрунтування цієї вимоги позивач посилається на те, що відповідно до п. 3.1.9, 3.1.10,3.1.11 Кредитного договору при порушенні Позичальником зобов'язань, передбачених умовами даного договору, Банк на свій розсуд має право змінити умови договору - зажадати від Позичальника дострокового повернення Кредиту, сплати винагороди, комісії й відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення. При цьому, згідно ст.ст. 212,611,651 Цивільного кодексу України, щодо зобов'язань, строк виконання яких не настав, вважається що строк настав у зазначену в повідомленні дату. На цю дату Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, винагороду і відсотки за фактичний строк його користування, у повному обсязі виконати інші зобов'язання за договором.
Також позивач посилається на ч. 2 ст. 1054 та ст. 1052 Цивільного кодексу України, відповідно до яких наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
На підтвердження виконання цих умов Кредитного договору позивач надав копію Вимоги сплати № 12962 від 22.12.2015 року, в якій міститься повідомлення про зміну умов договору та зазначена вимога до відповідача в строк до 10.01.2016 року достроково погасити всі платежі за кредитним договором.
Така вимога була надіслана відповідачу 24.12.2015 року, що підтверджується Списком згрупованих рекомендованих відправлень з відбитком штампу поштового відділення № 01135.
Однак відповідач заперечив факт одержання цієї або іншої вимоги, зазначивши, про вимогу дострокового погашення кредиту він дізнався лише з отримання позову.
Позивач також не надав доказів одержання відповідачем зазначеної вимоги.
Крім того, за ствердженням відповідача, яке позивач не заперечував, станом на час розгляду справи відповідач належним чином сплачує чергові платежі за Кредитним договором.
За таких обставин суд вважає, що на відповідача не може бути покладено примусове виконання зобов'язання, про яке він не був повідомлений належним чином, а тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 88, 89 ЦПК України судові витрати у виді судового збору розподіляються судом пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Враховуючи вищенаведене, на підставі ст. ст. 6, 554, 626-629, 610, 611, 612, 617, 625, 634, 638-642, 1048, 1049, 1050, 1054 - 1056-1 ЦК України, керуючись ст. ст. 1, 8, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (Запорізька область, Оріхівський район, с. Кірове, вул. Куйбишева, б. 37-а, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» (м. Київ, вул. В'ячеслава Чорновола, б. 25, код ЄДРПОУ 36470620) заборгованість за Кредитним договором № IKCASHVG.124024.004 від 05.02.2017 року станом на 24.03.2016 року в розмірі 4733,73 грн. (чотири тисячі сімсот тридцять три грн. 73 коп.), в тому числі 4041,01 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 138,22 грн. простроченої заборгованості за процентами, 154,50 грн. простроченої заборгованості за комісією, 400,00 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (Запорізька область, Оріхівський район, с. Кірове, вул. Куйбишева, б. 37-а, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» (м. Київ, вул. В'ячеслава Чорновола, б. 25, код ЄДРПОУ 36470620) судовий збір у розмірі 632,50 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Оріхівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі, якщо рішення було ухвалене без участі особи, яка його оскаржує, - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Оріхівського районного суду
Запорізької області ОСОБА_2