Справа № 727/3991/16-к
Провадження № 1-кп/727/235/16
30 червня 2016 року Шевченківський районний суд м.Чернівці
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чернівці кримінальне провадження за №12016260040001161 від 26.02.2016 року відносно обвинуваченого:
ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чернівці, українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , із середньою освітою, не працюючого, раніше судимого:
- 16.01.2007 року Садгірським районним судом м.Чернівці за ст. 191 ч.3, 75 КК України до позбавлення волі 3 роки, звільнено від відбування покарання строком на 2 рік,
- 01.09.2011 року Першотравневим районним судом м.Чернівці за ст.ст. 185 ч.2, 357 ч.3, 70 КК України до 2 років позбавлення волі; -
обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_5 26 квітня 2016 року пере6буваючи на літньому майданчику міні-бару «Рута», що розташований по вул. Небесної сутні, на території ринку «Буковинський», переслідуючи корисливу меті спрямовану на таємне викрадення чужого майна. Діючи умисно, таємно, протиправно, з корисливих спонукань, скориставшись відсутністю уваги сторонніх осіб, а також потерпілого ОСОБА_6 , шляхом відбного доступу з чоловічої сумки, таємно викрав мобільний телефон «Леново А 319» чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_1 вартістю 2500 грн. в якому знаходилась сім-карта оператора «МТС», на рахунку якої знаходились гршові кошти в сумі 10 грн.
Після чого з місця вчинення злочину скрився, викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 2520 грн.
23 червня 2016 року до суду надійшла угода між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_6 про примирення, згідно якої ОСОБА_5 визнає свою вину у скоєнні вищевказаного злочину за ст.ст. 185 ч. ч.2, КК України та відшкодував потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду. Крім того між ними погоджено міру покарання ст. 185 ч.2 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.
Суд заслухавши думку прокурора, який заперечував проти укладеної угоди та не погодився з мірою покарання передбаченою в угоді, пояснення та думку потерпілого який просив затвердити угоду і вказав, що матеріальна шкода йому повністю відшкодована обвинуваченим претензій до нього має, обвинуваченого, який беззастережно визнав свою вину та надав судові згоду на призначення узгодженого покарання і заявив, що він цілком розуміє наслідки угоди, вважає, що угода підлягає затвердженню, а ОСОБА_5 слід визнати винуватим у вчинені злочинів, передбачених ст. 185 ч. 2 КК України.
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним про примирення.
Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості.
Судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується та визнає вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права визначені абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Дана угода, на думку суду, відповідає вимогам Кримінально-процесуального кодексу України та може бути затверджена і на ній може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать його вимогам, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, не відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. Крім того судом беруться до уваги, те що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі підсудного.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 314, 315, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 395, 472, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення, укладену 23 червня 2016 року між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_6 .
ОСОБА_5 визнати винним за ст.185 ч.2 КК України та призначити йому за цією статтею узгоджену сторонами міру покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засуженого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік.
Відповідно до ч. 1 п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівців протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України, зокрема: обвинуваченим з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; потерпілою з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання; нероз'яснення їй наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою та сьомою статті 474 цього Кодексу; прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Суддя ОСОБА_1