Справа № 727/4504/16-а
Провадження № 2-а/727/141/16
01 липня 2016 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Смотрицького В.Г.
при секретарі Чебуришкіній Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 4 батальйону УПП в м. Чернівці рядового поліції Опайця Валерія Георгійовича про визнання дій протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
встановив:
Позивач завернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що 01 червня 2016 року відповідач виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 642385 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за нібито порушення ним вимог знаку 4.2 «рух праворуч» та п. 3.2 «рух транспортного засобу заборонено» п. 8.4 ПДР за ч. 1 ст. 122 КУпАП і наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Вважав дії відповідача і постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконними і просив скасувати постанову.
Вважав, що відповідач не склав протокол про вчинення адміністративного правопорушення, що в даному випадку було обов'язковим; незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобілю, хоча закон дозволяє розглянути справи виключно за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справі; відповідач позбавив його можливості скористатися у повному обсязі своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП; відповідач порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, з саме проігнорував порядок встановлений ст.ст. 278, 279 КУпАП.
Крім того відповідачем при винесенні постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про адміністративне правопорушення, та не зазначено мотивів відхилення інших доказів.
А тому просив визнати дії відповідача щодо не складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу протиправними, та скасувати оскаржувану постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав і в своїх поясненнях підтвердив обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не зявився по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити у зв'язку з наступним.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Судом в судовому засіданні встановлено, що постановою № 642385 від 01 червня 2016 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 255 грн. за те, що він 01 червня 2016 року о 19.20 год., порушив вимоги знаку 4.2 «рух праворуч» та п. 3.2 «рух транспортного засобу заборонено» п. 8.4 ПДР України, а саме, керуючи автомобілем «Лексус РХ 300» д.н.з. НОМЕР_1 рухався зі сторони вул. Руської на площу Центральну в м. Чернівці.
Жодних обставин з приводу не вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП в позовній заяві не зазначено, відповідно суд позбавлений можливості їх перевірити.
Враховуючи, що позивачем порушено вимоги Правил дорожнього руху, відповідач правомірно притягнув його до відповідальності.
Справи про порушення правил дорожнього руху розглядаються органами Національної поліції (ст. 222 КУпАП). У переліку, який міститься в статті, передбачено і частину першу, другу і третю ст. 122 КУпАП.
Таким чином, справи щодо порушення вимог дорожніх знаків розглядаються органами Національної поліції, від імені яких розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
В позовній заяві позивач звертає увагу на те, що його права були порушені відповідачем тим, що не було складено протокол.
Разом з тим, суд враховує, що статтею 258 КАС України встановлені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.
До внесення змін до ст. 258 КУпАП Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" від 14.07.2015 року положення цієї статті не поширювались на вирішення справ про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 122 КУпАП. Це свідчило про те, що при вирішенні таких справ повинен був обов'язково складатись протокол.
Разом з тим, цим Законом було внесено зміни до КУпАП, зокрема і ст. 258, яку доповнено частиною 2, відповідно до якої протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Таким чином, у таких справах уповноважені особи відразу складають постанову.
Вказане підтверджується також ч. 5 ст. 258 КУпАП у новій редакції, згідно з якою якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Крім того, відповідно до п.1 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року за № 1395, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Пунктом 4 розділу І Інструкції встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених зокрема частиною першою статті 122 КУпАП.
Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Вказані норми є чинними на момент виникнення спірних правовідносин та розгляду справи.
Враховуючи наведене суд критично оцінює доводи позивача щодо необхідності складання протоколу про адміністративне правопорушення та протиправності дій поліцейського під час винесення вказаної постанови.
Отже відповідач в даному випадку мав право не складати протокол про вчинення адміністративного правопорушення, відповідно мав право розглянути справу на місці зупинки автомобілю, а також не порушив вимоги щодо процедури розгляду справи та не проігнорував порядок встановлений ст.ст. 278, 279 КУпАП.
Позивач в позовній заяві посилається на те, що відповідач позбавив його можливості скористатися у повному обсязі своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП.
Згідно з ст. 268 ч.1 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Але ні позивачем, ні його представником не викладені обставини і не зазначені докази з приводу того, в чому полягає позбавлення відповідачем можливості позивачу скористатися у повному обсязі своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП. Жодних письмових зауважень з цього приводу в оскаржуваній постанові позивачем не було зроблено.
Отже відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства, яке не передбачає складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Відповідачем, як уповноваженою особою Національної поліції, на місці вчинення правопорушення було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КпАП України.
Відповідно до ст. 252 КпАП України посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, розглядаючи справу відповідач з'ясував всі обставини, які підлягають з'ясуванню та діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно - правовими актами.
Враховуючи вищенаведене оскаржувані дії відповідача є правомірними та винесена ним постанова є такою, що не підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 23, 122, 247, 251, 258, 268 КпАП України, ст.ст. 11, 71, 86, 158 - 163, 167, 171-2 КАС України, суд, -
постановив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора роти № 4 батальйону УПП в м. Чернівці рядового поліції Опайця Валерія Георгійовичаіції у м. Чернівцях про визнання дій протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити.
З постановою в повному обсязі особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 06.07.2016 року.
Апеляційна скарга може бути подана до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: