08 червня 2016 року м. Київ К/800/37213/15
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
за участю секретаря Загороднього А.А.
та представників сторін:
позивача - Ярошика Т.В.,
відповідача - не з'явились,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Інспекції)
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01.10.2014
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2015
у справі № 2а/0370/424/11 (876/9673/14)
за позовом Інспекції
до сільськогосподарського приватного підприємства "Прогрес" (далі - Підприємство)
про стягнення штрафних (фінансових) санкцій.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
У лютому 2011 року Інспекція звернулася до Волинського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила стягнути з Підприємства податковий борг у сумі 55 340 536,21 грн.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01.10.2014, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2015, у позові відмовлено.
Судові акти зі спору мотивовані тим, що рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким до відповідача застосовано оспорюваний штраф, скасовано в судовому порядку.
Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати прийняті у справі судові рішення та задовольнити позов. Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник зазначає про передчасність висновків судів по суті спору з огляду на факт оскарження Інспекцією судових рішень зі справи № 2а/0370/370/11 в касаційному порядку.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено позапланову документальну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Підприємства за період з 01.01.2007 по 01.01.2010.
Результати цієї перевірки висвітлені в акті від 16.08.2010 № 380-14/08, в якому зафіксовано факти порушення платником касової дисципліни (не оприбуткування та несвоєчасне оприбуткування Підприємством готівкових коштів, неналежне оформлення готівкових розрахунків), що стало підставою для прийняття Інспекцією рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.09.2010 № 0000102308, згідно з яким до відповідача застосовано штраф у сумі 55 320 215 грн.
Судами також з'ясовано, що зазначений акт індивідуальної дії було скасовано за наслідками його оскарження Підприємством в судовому порядку згідно з постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 у справі № 2а/0370/370/11 (яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2014).
Наведений факт було цілком об'єктивно розцінено судами як такий, що виключає можливість стягнення з відповідача оспорюваної суми штрафу.
Так, пунктом 2 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» установлено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.
Згідно з пунктом 7.1 розділу 7 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом
Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), податковий орган здійснює розрахунок суми штрафних (фінансових) санкцій та приймає відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, якими податковим органам надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою згідно з додатком 8 (форма "С").
З наведених законодавчих положень випливає, що підставою виникнення у суб'єкта господарювання обов'язку сплатити штрафні санкції за порушення правил оприбуткування готівки є рішення податкового органу про накладення відповідних штрафних санкцій.
А відтак скасування в судовому порядку рішення Інспекції, згідно з яким до Підприємства застосовано оспорювані штрафні санкції, виключає існування у відповідача обов'язку зі сплати таких санкцій до бюджету.
Посилання позивача на факт оскарження рішень у справі 2а/0370/370/11 в касаційному порядку об'єктивно були відхилені попередніми судовими інстанціями.
Адже згідно з частинами третьою, п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Таким чином, на час вирішення даного спору рішення суду зі справи № 2а/0370/370/11 набрало законної сили.
Наслідком набрання законної сили рішенням суду є набуття цим рішенням, зокрема, ознак обов'язковості (що передбачає обов'язок його виконання усіма органами, організаціями та посадовими особами) та виконуваності (тобто забезпечення законом права особи на примусове виконання рішення). Іншими словами, законна сила рішення суду є його правовою дією, яка проявляється в тому, що установлена рішенням наявність чи відсутність прав і фактів, на яких ці права ґрунтуються, є остаточною, а встановлені рішенням права та обов'язки підлягають беззаперечному здійсненню на вимогу правомочної особи.
З урахуванням викладеного суди цілком обґрунтовано відмовили у задоволенні даного позову, а тому підстав для скасування ухвалених у справі судових актів та задоволення розглядуваних касаційних вимог не вбачається.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення.
2. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01.10.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2015 у справі № 2а/0370/424/11 (876/9673/14) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:І.О. Бухтіярова
І.В. Приходько