30 червня 2016 року м. Київ К/800/14843/15
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Єрьоміна А.В.(головуючий);
Кравцова О.В., Цуркана М.І.,
секретар судового засідання Вишняк О. М.
за участю:
представника позивача ЖуравельТ.С.,
представників відповідача Полякова О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтомонтаж-Україна» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтомонтаж-Україна» до Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві про визнання протиправними та скасування протокольного рішення та наказу, -
У листопаді 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю«Ліфтомонтаж-Україна» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати наказ від 31 жовтня 2014 року №6-Д «Про анулювання дозволу» та протокольне рішення від 30 жовтня 2014 року №8 в частині вирішення питання №3 про дотримання умов дії дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації обладнання підвищеної небезпеки.
В обґрунтування позову зазначав, що наказ про анулювання дозволу є незаконним, таким, що порушує вимоги чинного законодавства та права позивача.
На думку позивача, ні в оскаржуваному наказі, ні у протокольному рішенні не містяться посилання на наявність вини позивача в неналежному виконанні робіт з технічного обслуговування ним тельферного підйомника ПГ-100. Не містяться посилання на наявність вини позивача в акті спеціального розслідування нещасного випадку, що свідчить про відсутність висновків про наявність причинно-наслідкового зв'язку між технічним станом тельферного підйомника ПГ-100 та діями щодо його технічного обслуговування.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
У касаційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вищезазначені судові рішення, та ухвалити нове судове рішення про задоволення адміністративного позову.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення сторін, перевіривши оскаржувані рішення судів та матеріали справи в межах доводів касаційних скарг, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18 березня 2011 року позивачу надано дозвіл на продовження виконання роботи підвищеної небезпеки №360.11.32-29.22.1 зі строком дії з 18 березня 2011 року по 18 березня 2016 року, за умови додержання вимог законів та інших нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки.
Між позивачем (виконавець) та ТОВ «ЕКО» (замовник) укладено договір від 6 червня 2013 року №1 на технічне обслуговування, згідно якого останній приймає на себе обов'язки по організації та виконанню робіт з технічного обслуговування вантажних ліфтів та підйомників, згідно вимог п. 14.2.а «Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів» (ПББЕЛ), відповідно до переліку.
Додатковою угодою до вказаного договору від 1 вересня 2013 року №1 доповнено перелік ліфтів та підйомників, зокрема малим підйомником ПГ-100кг (2 зуп) у кількості 2-х штук, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М. Тимошенка, 13/1.
17 червня 2014 року стався нещасний випадок з обвалювальником м'яса ОСОБА_7 в приміщенні м'ясного цеху магазину, структурного підрозділу ТОВ «ЕКО», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, 13/1, під час використання останнім тельферного підйомника ПГ-100.
Наказом Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві від 18 червня 2014 року №90-Р створено комісію з спеціального розслідування вказаного нещасного випадку.
За наслідками розслідування складений акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17 червня 2014 року о 08 годині 35 хвилин в ТОВ «Еко», від 10.10.2014 року форми Н-5, який затверджений заступником начальника Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві 14 жовтня 2014 року.
Відповідно до акту, нещасний випадок є пов'язаним з виробництвом. Також зазначені особи, дії або бездіяльність яких призвела до настання нещасного випадку.
На підставі вказаного акту складено акт №1 про нещасний випадок, що пов'язаний з виробництвом, форми Н-1.
Згідно витягу з протокольного рішення засідання колегії Територіального управлінням Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві від 30 жовтня 2014 року №8, комісія вирішила анулювати дозвіл від 18 березня 2011 року №360.11.32-29.22.1 на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що виданий ТОВ «Ліфтмонтаж - Україна», у зв'язку із настанням нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 17 червня 2014 року на ТОВ «Еко» з ОСОБА_7 Комісією було враховано результати розслідування нещасного випадку, яким встановлено недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що відповідно до статті 21 Закону України «Про охорону праці» є підставою для анулювання дозволу.
На підставі зазначених висновків комісії, що викладені у протокольному рішенні від 30 жовтня 2014 року №8, статті 21 Закону України «Про охорону праці», пункту 17 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1107, відповідачем видано наказ від 31 жовтня 2014 року №6-Д, яким анульовано дозвіл №360.11.32-29.22.1 від 18 березня 2011 року на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, виданий ТОВ «Ліфтмонтаж - Україна».
Вважаючи неправомірними протокольне рішення від 30 жовтня 2014 року №8 в частині питання №3 та наказ від 31 жовтня 2014 року №6-Д позивач звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується і Вищий адміністративний суд України.
Відповідно до абзацу шостого частини першої статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання документа дозвільного характеру.
Закон України «Про охорону праці» визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Згідно положень статті 21 Закону України «Про охорону праці» виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.
Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов'язань на постачання.
Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Підставою для анулювання дозволу є виникнення аварії, вибуху, пожежі, нещасного випадку, якщо в акті розслідування встановлено, що причиною такої події стало недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1107 затверджено Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - Порядок №1107), який визначає, зокрема, процедуру анулювання Держгірпромнаглядом та його територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).
Висновок експертизи у розумінні пункту 3 вказаного Порядку це документ, який складається експертною організацією за результатами проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання за формою, розробленою Держгірпромнаглядом і затвердженою в установленому порядку, містить інформацію про відповідність (невідповідність) об'єкта експертизи вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки і на підставі якого приймається рішення щодо видачі дозволу;
Згідно пункту 6 Порядку 1107 дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається, зокрема, роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3.
Пунктом 2 додатку 2 до Порядку №1107 передбачений Перелік видів робіт підвищеної небезпеки, зокрема, до такого переліку віднесено монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
У додатку 3 до Порядку №1107 передбачений Перелік машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, до яких також віднесені ліфти, підйомники (п. 19).
Пунктом 15 Порядку №1107 визначено, що якщо під час строку дії дозволу роботодавцем порушено його умови, зокрема не дотримано вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пункті 1 додатка 2, чи допущено виникнення аварій та/або нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом, із смертельними або тяжкими наслідками, строк дії дозволу продовжується на підставі зазначеної заяви, оригіналу дозволу і нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання зазначених у дозволі робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Згідно пункту 17 Порядку, дозвіл може бути анульований у випадках, передбачених статтею 21 Закону України «Про охорону праці».
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з укладеного між позивачем та ТОВ «ЕКО» договору на технічне обслуговування від 6 червня 2013 року №1, технічне обслуговування включає всі види ремонтних робіт, які передбачені підприємством-виробником для відповідного ліфтового та вантажно-транспортного обладнання.
Згідно із пунктом 2.1 вказаного договору, виконавець зобов'язаний забезпечити надійну, безперебійну та безпечну роботу підйомників та ліфтів; призначити осіб, відповідальних за організацію робіт з технічного обслуговування та ремонту підйомників та ліфтів; призначити осіб, відповідальних за їх справний стан; виконувати всі роботи з технічного обслуговування підйомників та ліфтів відповідно до вимог ПББЕЛ; зупиняти роботу підйомників та ліфтів у разі грубих порушень правил експлуатації та невиконання Замовником своїх обов'язків, а також незадовільного технічного стану, який не гарантує безпечного перевезення вантажів.
Відповідно до висновку експертизи №80.2-09-6-3743.14, затвердженого Першим заступником начальника ДП «Київський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» від 1 жовтня 2014 року, причиною настання нещасного випадку стало обрив зношеного тягового канату на рівні відповідного блоку кабіни при завантаженні кабіни вантажем (22,5 кг. курячого м'яса). При цьому, голова постраждалого ОСОБА_7 була притиснута між верхньою обв'язкою пройому кабіни та нижньою частиною дверей шахти другого поверху, внаслідок чого постраждалий був смертельно травмований.
Як встановлено судом, при проведенні експертизи було встановлено, що 10 червня 2014 року ТОВ «Ліфтмонтаж-Україна» проводило технічний огляд та ремонт тельферного підйомника ГП-100 і при цьому не було виявлено пориви пасвів та дротин тягового канату (питання 3), а нещасний випадок стався 17 червня 2014 року, тобто через тиждень після його ремонту.
У висновку експертизи зафіксовано, що в наданому технічному паспорті підйомника ГП-100, зав.№012 в п.1.1 зазначено, що підйомник виготовлений згідно вимог «Правил будови і безпечної експлуатації підйомних механізмів України» - але таких правил для тельферного підйомника ГП-100 не існує.
По технічним характеристикам тельферного підйомника ГП-100 зав.№012 конструкція та безпечна експлуатація даного типу повинна відповідати вимогам діючих на території України державних стандартів, однак будова даного тельферного підйомника ГП-100 не відповідає встановленим вимогам. Зокрема, відсутні «технічні умови» на виготовлення даного тельферного підйомника ГП-100 (ГОСТ 12.2.003-91); відсутній сертифікат відповідності підйомника, передбачений технічним регламентом «Безпеки машин та устаткування» №933 від 12 жовтня 2010 року; кабіна не обладнана уловлювачами (ДСТУ pr EN 81-3:2004); на підвісці кабіни не застосовано два каната (ДСТУ pr EN 81-3:2004); відношення між розрахунковим діаметром відвідних блоків кабіни і номінальним діаметром тягового каната складає 13 при нормі не менш ніж 30 не залежно від кількості пасмів (ДСТУ pr EN 81-3:2004); діаметр тягового каната складає 5.1 мм при нормі не менше ніж 8 мм (ДСТУ pr EN 81-3:2004); тяговий канат має більше 18 поривів дротин на кроку завивки. Зміст експлуатаційних документів даного підйомника не відповідає ГОСТ 12.2.003-91 (питання 1).
За результатами обстеження тельферного підйомника ГП-100, зав.№012, розташованого за адресою: м. Київ, вул. М.Тимошенка, 13/1, встановлено, що введення в експлуатацію тельферного підйомника ГП-100 не відповідає вимогам експлуатаційної документації, до настання нещасного випадку підйомник знаходився у технічно несправному стані, причиною нещасного випадку став обрив зношеного тягового канату на рівні відповідного блоку кабіни при завантаженні кабіни вантажем (питання 2, 4).
З матеріалів справи вбачається, що при проведенні спеціального розслідування відповідач листом від 8 жовтня 2014 року №04-13/5869 витребував у ТОВ «Ліфтмонтаж-Україна» пояснення наступних працівників: головного інженера ОСОБА_8, електромеханіка з ліфтів ОСОБА_9; вказаний лист отриманий 9 жовтня 2014 року, про що свідчить підпис директора, однак відповіді не надано.
З урахуванням викладеного, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ТОВ «Ліфтмонтаж-Україна», як виконавець за умовами договору на технічне обслуговування, не забезпечило належний технічний огляд тельферного підйомника ГП-100, його надійної та безпечної роботи, у разі необхідності здійснення ремонту, при наявності зносу тягового каната не зупинено експлуатацію підйомника та не приведено його до вимог, встановлених діючими державними стандартами, що призвело до виникнення нещасного випадку з працівником ТОВ «ЕКО» (замовником) під час використання останнім тельферного підйомника ПГ-100 зі смертельним наслідком.
Вказані порушення зафіксовані комісією з спеціального розслідування нещасного випадку в акті від 10 жовтня 2014 року з проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17 червня 2014 року у ТОВ «ЕКО».
Відповідно до пункту 36 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232 (далі - Порядок №1232), спеціальному розслідуванню підлягають, зокрема, нещасні випадки із смертельними наслідками.
Згідно пункту 38 Порядку №1232 спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі - спеціальна комісія), утвореною територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства.
Пунктом 47 Порядку №1232 визначено, що за результатами спеціального розслідування складаються акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом).
Як встановлено судом, комісією Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві зі спеціального розслідування встановлено: недодержання ТОВ «Ліфтмонтаж-Україна» вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що призвело до настання нещасного випадку зі смертельним наслідком; недотримання умов дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, що є підставою для анулювання відповідного дозволу.
На підставі вказаних висновків були винесені спірні протокольне рішення засідання колегії Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві від 30 жовтня 2014 року №8 (пункт 3) та наказ від 31 жовтня 2014 року №6-д щодо анулювання дозволу на виконання ТОВ «Ліфтмонтаж - Україна», тому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про правомірність вказаних рішень суб'єкта владних повноважень, відповідно, обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Крім того, як встановлено судом, позивачем не були оскаржені в судовому порядку акти за формою Н-5 і Н-1, якими встановлено недодержання ТОВ «Ліфтмонтаж-Україна» вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки.
Судами першої та апеляційної інстанцій повно встановлено обставини справи, дано належну оцінку доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права та обґрунтовано відмовлено в задоволенні адміністративного позову, тому підстави для скасування оскаржуваних судових рішень суду відсутні.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтомонтаж-Україна» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: