Справа № 755/9570/16-ц
Ухвала
"17" червня 2016 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Ластовка Н.Д., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МІТЕХ», Приватного акціонерного товариства «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс», треті особи: приватний нотаріус Київського нотаріального округу Колесник С.А., ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним, -
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МІТЕХ», Приватного акціонерного товариства «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс», треті особи: приватний нотаріус Київського нотаріального округу Колесник С.А., ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з наступних підстав.
Відповідно до частини першої ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до частини першої ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта господарської діяльності, мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
За змістом п.п. 2, 4, 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі, зокрема, - справи про банкрутство; - справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; - справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", від 24.10.2011 року № 10, справи, що виникають з корпоративних відносин, - це спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), в тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами), що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства. Предметом відповідних позовів можуть бути вимоги про визнання недійсними актів органів управління господарського товариства, визнання недійсними установчих документів товариства або договорів про відчуження майна тощо. Виняток становлять трудові спори за участю господарського товариства.
Спори, пов'язані з укладанням, зміною умов, розірванням чи визнанням недійсними договорів, підлягають вирішенню господарським судом за місцем знаходження однієї з сторін, до якої звернувся заявник.
В пленумі Вищого господарського суду України від 29.05.2013 N 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснено про те, що з урахуванням приписів статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України справи зі спорів, пов'язаних з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, розглядаються господарськими судами за одночасної наявності двох умов: якщо ці спори виникають з цивільних (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України) або господарських (стаття 3 Господарського кодексу України, далі - ГК України) відносин, у тому числі з корпоративних, та суб'єктний склад сторін спору відповідає вимогам статті 1 ГПК).
За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 15 ГПК, територіальна підсудність господарським судам справ у спорах про визнання договорів недійсними визначається за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
За наявності двох чи кількох відповідачів, які є зобов'язаними за договором, справа розглядається за місцезнаходженням одного з них за вибором позивача.
Звертаючись з позовом до суду, позивач вказує відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МІТЕХ» та Приватне акціонерного товариства «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» та просить визнати недійсним іпотечний договір від 13.09.2005 року укладеного між Закритим акціонерним товариством «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс», правонаступником якого є Приватне акціонерного товариства «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МІТЕХ».
Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником. Дана норма кореспондується з положеннями пункту 7 частини першої статті 12 ГПК та застосовується незалежно від суб'єктного складу сторін.
Позивач повідомив, що відповідач перебуває в стані банкрутства, а тому слід зазначити, що справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (ч. 9 ст. 16 ГПК України), зокрема, заяв про визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника (ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).
Враховуючи характер спірних правовідносин, а також, зважаючи на їх суб'єктний склад, суд дійшов висновку про характер спірних правовідносин, що є господарсько-правовим, та, відповідно, зумовлює розгляд спору в порядку господарського судочинства.
Відповідно до пункту першого ч. 1 ст. 122 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.
Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 відповідно до квитанції № 0.0.564511186.1 від 09.06.2016 року сплачено судовий збір в сумі 551,20 гривень.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі: відмови у відкритті провадження у справі.
Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 122 Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про судовий збір», суд -
Відмовити у відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МІТЕХ», Приватного акціонерного товариства «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс», треті особи: приватний нотаріус Київського нотаріального округу Колесник С.А., ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним.
Повернути ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 551,20 гривень, сплачену відповідно до квитанції № 0.0.564511186.1 від 09.06.2016 року до ГУ ДКСУ у м. Києві, Дніпровська РДА м. Києва, р/р 31216206700005, ЄДРПОУ 26077906, МФО 820019, банк УДК м. Києва.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання її копії.