номер провадження справи 30/28/16
13.06.2016 Справа № 908/811/16
за позовом: Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі відокремленого підрозділу “Дніпровська електроенергетична система” (69096, м.Запоріжжя, вул. Гребельна, 2)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Український науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування” (ПАТ “ВІТ”) (69096, м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, 11)
про спонукання виконати гарантійні зобов'язання та стягнення штрафних санкцій в розмірі 34320,00 грн.
Суддя Кагітіна Л.П.
За участю представників сторін та учасників процесу:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність серії НАТ № 567847 від 28.01.2016 р.;
ОСОБА_2, довіреність від 11.04.2016 р.;
від відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 28 від 20.04.2016 р.;
Державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі відокремленого підрозділу “Дніпровська електроенергетична система” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Український науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування” про зобов'язання відповідача виконати гарантійні зобов'язання за договором на закупівлю за державні кошти № 20-6/3291-14122/14 від 15.10.2014 р., а саме: усунути за свій рахунок виявлені протягом гарантійного строку недоліки: п'ять тріщин на підрамнику, відклейку тканини в чотирьох місцях на тенті в районі задньої відкидної стінки на раструбу під ізолятор, чотири тріщини на пластиковому даху автомобіля; а також стягнення з відповідача 34320,00 грн. пені за прострочення виконання гарантійних зобов'язань.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи статей 20, 193, 216, 217, 230 ГК України, статей 525, 526, 530, 610, 611, 857, 859, 860 ЦК України, ст.ст 1, 2, 12, 54-57 ГПК України та умови укладеного між сторонами договору. Вказує, що відповідачем не виконано п.п. 2.2 Договору щодо гарантування якості та надійності наданих послуг та не усунено виявлені протягом гарантійного терміну недоліки. Крім того, несвоєчасне виконання відповідачем гарантійних зобов'язань за договором є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді 0,2% пені від ціни Договору за кожний день прострочення виконання.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.03.2016 р. у справі №908/811/16 позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно справі номер провадження №30/28/16, розгляд якої призначено на 20.04.2016 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.
У судовому засіданні на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 23.05.2016 р.
Ухвалою суду від 23.05.2016 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 13.06.2016 р.
За письмовим клопотанням представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
Представники позивача в повному обсязі підтримали вимоги позовної заяви, надали додаткові пояснення по суті спору.
Представник відповідача в особі ведучого юрисконсульта підприємства у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог не заперечив, надав заяву про визнання позову від 13.06.2016 р. за підписом генерального директора ПАТ «ВІТ» ОСОБА_4. Від раніше поданих заперечень на позов від 18.04.2016 р. представник відповідача в судовому засіданні відмовився, зазначив, що у відповідача немає доказів, які обґрунтовують заперечення проти позову, що свідчить про законність та обґрунтованість заявлених позивачем вимог. Усно повідомив суд щодо домовленості між сторонами та можливості урегулювання спору в позасудовому порядку.
В судовому засіданні 13.06.2016 р. справу розглянуто за наявними матеріалами в межах встановленого строку, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, суд
15.10.2014 р. між Державним підприємством «Національна компанія «Укренерго» в особі Дніпровської ЕС (Замовник, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством “Український науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування” (Виконавець, відповідач у справі) було укладено Договір № 20-6/3291-14-112/14 на закупівлю послуг за державні кошти (надалі - Договір), у відповідності до якого відповідач згідно переліку послуг, визначеному в Додатку №1 до Договору, зобов'язався надати послуги щодо технічного випробування та аналізування (технічного обслуговування й атестація приладів установки УВПГ-250), позивач прийняти та оплатити зазначені послуги (п. 1.1. Договору).
Згідно Додатку №1 «Перелік послуг» до Договору в технічне обслуговування здійснене відповідачем увійшли, у тому числі, наступні роботи:
1. В високовольтному відсіку салону електротехнічної лабораторії УВПГ-250 - технічне обслуговування пластикового даху автомобіля (п. 1.1.9 Додатку).
2. В причепі з вимірювальним трансформатором:
2.1. Технічне обслуговування даху причепа (п. 1.2.10 Додатку).
2.2. Технічне обслуговування причепа (п. 1.2.14 Додатку).
2.3. Технічне обслуговування підрамника причепа (п. 1.2.14.1 Додатку).
30.12.2014 р. сторонами був оформлений акт приймання-передачі наданих послуг №19/753-14 від 30.12.2014 р. за договором №20-6/3291-14-112/14 від 15.10.2014 р.
Відповідно до п. 2.2 Договору, відповідач гарантує якість та надійність наданих послуг на протязі дванадцяти місяців з моменту підписання акту приймання наданих послуг. Виконавець зобов'язується усунути виявлені протягом гарантійного терміну недоліки за свій рахунок протягом 10 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення замовника.
Актом огляду від 20.10.2015 р позивачем виявлено та зафіксовано несправності та дефекти установки УВПГ-250 автомобіля ГАЗ 322132-206 та причепа автомобільного типу П-5, які знаходяться в складі пересувної електротехнічної лабораторії УВПГ-250, а саме:
- на підрамнику причепу утворилися численні тріщини;
- з правого боку підрамника на кронштейнах передньої та задньої ресор - тріщини;
- з лівого боку підрамника на кронштейнах передньої та задньої ресор - тріщини, також в одному місці випав фрагмент металу;
- теча у пластиковому даху;
- теча у тентованому даху причепу.
Висновок комісії після обстеження: подальша експлуатація причепу забороняється у в'язку із загрозою безпеки дорожнього руху.
Позивач листом вих. №19/6642 від 28.10.2015 р., повідомив відповідача про те, що під час експлуатації установки в жовтні місяці 2015 р. були виявлені несправності та дефекти причепа автомобільного П-5 та пластикового даху автомобіля, які відображені в акті огляду лабораторії УВПГ-250, та вимагав усунути виявлені недоліки згідно п. 2.2. Договору.
Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення лист позивача був отриманий відповідачем 02.11.2015 р. З огляду на п. 2.2 договору, як зазначив позивач, строк виконання відповідачем зобов'язання сплив 12.11.2015 р.
Відповідно до п. 7.6 Договору, передбачено, що за несвоєчасне виконання гарантійних зобов'язань згідно п.2.1 договору, виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,2% від ціни цього Договору за кожен день прострочення виконання гарантійних зобов'язань.
24.11.2015 р. позивачем отриманий лист відповідача №24-8/109 від 17.11.2015 р. «про несправності складових частин УВПГ-250» щодо направлення акту з виявлення причин виникнення дефектів в складових частинах установки УВПГ-250. У зазначеному акті відповідачем підтверджено наявність несправностей та дефектів, перелічених в Акті позивача від 20.10.2015 р., однак при цьому наведені безпідставні та нічим не підтверджені припущення щодо причин їх виникнення.
14.12.2015 р. позивач звернувся до відповідача з претензію (вих. № 07/7875) з вимогою виконати гарантійні зобов'язання за договором, а також перерахувати нараховану суму пені передбачену п. 7.6 Договору, в розмірі 7 800,00 грн. за прострочення виконання гарантійних зобов'язань.
Листом №24-8/163 від 24.12.2015 р. відповідач залишив претензію позивача без задоволення та відмовився виконувати гарантійні зобов'язання.
Позовні вимоги про зобов'язання відповідача виконати гарантійні зобов'язання за договором на закупівлю за державні кошти № 20-6/3291-14122/14 від 15.10.2014 р., а саме: усунути за свій рахунок виявлені протягом гарантійного строку недоліки: п'ять тріщин на підрамнику, відклейку тканини в чотирьох місцях на тенті в районі задньої відкидної стінки на рас трубу під ізолятор, чотири тріщини на пластиковому даху автомобіля; а також стягнення з відповідача 34320,00 грн. пені за прострочення виконання гарантійних зобов'язань - є предметом судового розгляду у даній справі.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на умови договору підряду та на положення ст. ст. 857, 859 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.
Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.
Також, ст. 859 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 ЦК України, протягом усього гарантійного строку.
За умовами ст. 884 ЦК України, підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, між сторонами було укладено договір на закупівлю за державні кошти №20-6/3291-14-112/14 від 15.10.2014 р., у відповідності до якого відповідач згідно переліку послуг, визначеному в Додатку №1 до Договору, надав послуги щодо технічного випробування та аналізування (технічного обслуговування й атестація приладів установки УВПГ-250), які оформлені актом приймання-передачі наданих послуг №19/753-14 від 30.12.2014 р.
Відповідно до п. 2.2 Договору, сторони передбачили, що виконавець (відповідач) гарантує якість та надійність наданих послуг на протязі 12 (дванадцяти) місяців з моменту підписання акту приймання наданих послуг. Виконавець зобов'язується усунути виявлені протягом гарантійного терміну недоліки за свій рахунок протягом 10 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення замовника.
Актом огляду від 20.10.2015 р. були виявлені несправності та дефекти в складових частинах установки УВПГ-250. Позивач у відповідності з умовами договору звернувся до відповідача з листом вимогою №19/6642 від 28.10.2015 р. усунути виявлені недоліки. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення лист позивача був отриманий відповідачем 02.11.2015 р. З огляду на п. 2.2 договору, строк виконання відповідачем зобов'язання сплив 12.11.2015 р.
Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов'язання за Договором на закупівлю за державні кошти №20-6/3291-14-112/14 від 15.10.2014 р., щодо усунення за власний рахунок виявлених протягом гарантійного строку недоліків, а саме: п'ять тріщин на підрамнику, відклейку тканини в чотирьох місцях на тенті в районі задньої відкидної стінки та раструбу під ізолятор, чотири тріщини на пластиковому даху автомобіля, всупереч умов Договору та вимог закону, не виконав.
Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Крім вимоги про усунення за рахунок відповідача виявлених протягом гарантійного строку недоліків, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 0,2% пені за прострочення виконання гарантійного зобов'язання передбачену договором.
Сторонами у п. 7.6 Договору, узгоджено за несвоєчасне виконання гарантійних зобов'язань згідно п.2.1 договору, виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,2% від ціни цього Договору за кожен день прострочення виконання гарантійних зобов'язань.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт прострочення гарантійного зобов'язання, який не заперечується та визнається відповідачем, вимоги про стягнення з нього 0,2 % пені від ціни Договору за кожен день прострочення виконання, заявлені позивачем обґрунтовано та підлягають стягненню в сумі 34 320,00грн.
Факт порушення умов, визначених змістом зобов'язання та факт несплати суми 34320,00 грн. пені за прострочення гарантійних зобов'язань відповідачем не заперечується. У письмових поясненнях від 13.06.2016р. відповідач наведені позивачем обставини підтверджує та визнає позов в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.
Заява відповідача про визнання позову підписана генеральним директором Публічного акціонерного товариства “Український науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування” ОСОБА_4, повноваження якого підтверджується відомостями, наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців.
Частиною 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Суд відзначає, що визнання позову відповідачем - це одностороннє вільне волевиявлення відповідача, спрямоване на припинення спору з позивачем. Право відповідача на визнання позову є виявом принципів диспозитивності і змагальності.
У разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Аналогічна правова позиція наведена в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції".
Враховуючи доводи, наведені у заяві про визнання позову, а також те, що заява про визнання позову відповідає вимогам ст.78 Господарського процесуального кодексу України, підписана уповноваженою особою та з огляду на те, що такі дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
В силу ч. 1 ст. 35 ГПК України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Враховуючи викладене, суд констатує наявність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача виконати гарантійні зобов'язання за договором на закупівлю за державні кошти № 20-6/3291-14122/14 від 15.10.2014 р., а саме: усунути за свій рахунок виявлені протягом гарантійного строку недоліки: п'ять тріщин на підрамнику, відклейку тканини в чотирьох місцях на тенті в районі задньої відкидної стінки на раструбу під ізолятор, чотири тріщини на пластиковому даху автомобіля; а також стягнення з відповідача 34320,00 грн. пені за прострочення виконання гарантійних зобов'язань обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок їх неправильних дій.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, ч. 5 ст. 78, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі відокремленого підрозділу “Дніпровська електроенергетична система” (м. Запоріжжя) до Публічного акціонерного товариства “Український науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування” (м. Запоріжжя) задовольнити повністю.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство “Український науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування” (ПАТ “ВІТ”) (69096, м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, 11, код ЄДРПОУ 00216757) виконати гарантійні зобов'язання за договором на закупівлю за державні кошти № 20-6/3291-14122/14 від 15.10.2014 р., а саме: усунути за свій рахунок виявлені протягом гарантійного строку недоліки: п'ять тріщин на підрамнику, відклейку тканини в чотирьох місцях на тенті в районі задньої відкидної стінки на раструбу під ізолятор, чотири тріщини на пластиковому даху автомобіля.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Український науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування” (ПАТ “ВІТ”) (69096, м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, 11, код ЄДРПОУ 00216757) на користь Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі відокремленого підрозділу “Дніпровська електроенергетична система” (69096, м.Запоріжжя, вул. Гребельна, 2, код ЄДРПОУ 20517231) 34 320 (тридцять чотири тисячі триста двадцять) грн. 00 коп. пені за прострочення виконання гарантійних зобов'язань за договором на закупівлю за державні кошти № 20-6/3291-14122/14 від 15.10.2014 р. та 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.П. Кагітіна
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 16.06.2016 р.