номер провадження справи 9/106/15
13.06.2016 Справа № 908/2721/15
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві Курочкіній О.О.
За участю представників: від позивача - не з'явився; від відповідача - не з'явився, від Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області: не з'явився.
Розглянув в судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Статус-Центр Груп” на дії Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області з винесення постанови про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 14.08.2015р. у справі № 908/2721/15,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Статус-Центр Груп” (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Енгельса, буд. 60)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Азовзагальмаш” (юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Пожарського, 4; поштова адреса: 87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, буд. 1)
про стягнення 344175,99 грн.,
за участю: Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області,
05.06.2015 р. рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 908/2721/15 позов задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Азовзагальмаш” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Статус-Центр Груп” суму 344175 грн. 99 коп. заборгованості, суму 6883 грн. 52 коп. витрат зі сплати судового збору.
14.08.2015 р. господарським судом Запорізької області видано відповідний наказ про примусове виконання рішення.
25.04.2016 р. до господарського суду Запорізької області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Статус-Центр Груп” на дії державного виконавця Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області (вих. № 18-2/04-2016 від 18.04.2016 р.), в якій позивач просить суд визнати незаконною та скасувати постанову Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 10.03.2016 р., ВП № 48895000 та зобов'язати Іллічівський відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області провести виконання наказу господарського суду Запорізької області № 908/2721/15 від 14.08.2015 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.04.2016 р. скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Статус-Центр Груп” прийнята до розгляду, розгляд скарги призначено на 16.05.2016 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.05.2016 р. розгляд скарги на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 13.06.2016 р.
ТОВ “Статус-Центр Груп” скаргу мотивує наступним. 10.03.2016р. державним виконавцем Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області винесено постанову ВП№48895000 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області № 908/2721/15 від 14.08.2015р. на підставі п. 10. ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження». Як вбачається з вказаної постанови, орган стягнення стверджує що ним проведені всі виконавчі дії, крім реалізації арештованого майна. Неможливість реалізації майна орган стягнення пояснює відсутністю правового врегулювання та зазначає, що згідно з наказом Мінюсту від 16.04.2014 №656/5 затверджено Порядок «Про проведення експерименту із запровадження порядку реалізації арештованого майна, шляхом проведення електронних торгів». Орган стягнення зазначає, що така реалізація проводиться у всіх областях України, крім Донецької та Луганської областей та вважає, що зазначена обставина унеможливлює примусову реалізацію майна. В той же час, наказ Мінюсту від 16.04.2014 №656/5 втратив чинність 18.01.2016 р. на підставі наказу Міністерства юстиції № 2710/5 від 22.12.2015 р. яким затверджено новий порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів. Означений правовий акт не містить виключень для Донецької області та не обмежує проведення примусової реалізації. Крім того, стягувач не погоджується з тим, що органом державної виконавчої служби проведені всі виконавчі дії, зокрема, стверджує, що не проведено дії з обмеження у праві виїзду керівнику боржника за межі України, що передбачено ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження».
Представник скаржника у судове засідання не з'явився. Втім, 19.05.2016р. на адресу господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Статус-Центр Груп” надійшло клопотання про долучення доказів у справі та розгляд скарги на дії державної виконавчої служби за відсутністю представника позивача. Вимоги заявлені у скарзі ТОВ “Статус-Центр Груп” підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надіслав на електронну адресу суду заперечення на скаргу, в яких вказує на те, що постанова про закінчення виконавчого провадження ВП№48895000 від 10.03.2016р., є законною та скасуванню не підлягає, оскільки у Відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ знаходиться зведене виконавче провадження щодо стягнення коштів з того ж самого боржника, що і у Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області - ПАТ “Азовзагальмаш”, тому відповідно до п. 3.8.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5, виконавчий документ було направлено до Департаменту ДВС МЮУ правомірно.
Представник Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області в судове засідання не з'явився, витребувані документи суду не надав, про час і місце розгляду скарги був повідомлений належним чином.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.
10.03.2016р. старшим державним виконавцем Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області винесено постанову ВП№48895000 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області № 908/2721/15 від 14.08.2015 р.
Підставою відмови у відкритті виконавчого провадження визначено п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження”, та зазначено, що в ході проведення виконавчих дій при виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення коштів з ПАТ “Азовзагальмаш”, до складу якого входе 500 виконавчих проваджень щодо вимог працівників, пов'язаних з трудовими правовідносинами на загальну суму 7 210 079 грн., накладено рахунки в установах банків та на все рухому та нерухоме майно підприємства. Проведено виявлення та опис майна боржника за адресою: м. Маріуполь, пл.. Машинобудівельників, 1. Платіжні вимоги, які направлялись до установ банків, повертаються без виконання, так як існує раніше накладений арешт за постановою ВПВР Департаменту ДВС МЮУ або відсутні кошти. Згідно з наказом Міністерства юстиції України № 656/5 від 16.04.2014р., затверджено Порядок «Про проведення експерименту із запровадження порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів» зі змінами. Така реалізація провадиться в усіх областях України, крім Донецької та Луганської областей. Зазначена обставина унеможливлює примусову реалізацію майна. На теперішній час Іллічівськом ВДВС ММУЮ проведено всі виконавчі дії, передбачені законодавством України, крім примусової реалізації арештованого майна. Для виконання вказаних рішень необхідно направити виконавчі документи для виконання за місцем реєстрації підприємства-боржника ПАТ “Азовзагальмаш” - м. Київ, вул. Пожарського, 4 прим.63, до Департаменту ДВС МЮ України, для вирішення питання щодо подальшого виконання зведеного виконавчого провадження № 47222636 шляхом примусової реалізації описаного та арештованого майна.
Такі висновки виконавчої служби суд вважає необґрунтованими.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”).
За вимогами ч. 1 ст. 20 вказаного закону виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
Згідно ч. 5 ст. 20 Закону України “Про виконавче провадження”, у разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.
Підставою закінчення виконавчого провадження та направлення виконавчого документу за місцем реєстрації боржника, державний виконавець вказує неможливість реалізації майна виявленого на території, на яку поширюється його компетенція, згідно Порядку «Про проведення експерименту із запровадження порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 656/5 від 16.04.2014 р.
В той же час, наказ Міністерства юстиції України від 16.04.2014 №656/5 втратив чинність 18.01.2016 р. на підставі наказу Міністерства юстиції № 2710/5 від 22.12.2015 р., яким затверджено новий порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів. Означений правовий акт не містить виключень для Донецької області та не обмежує проведення примусової реалізації.
Таким чином, перешкоди для реалізації майна боржника, як і підстави для закінчення виконавчого провадження, на момент винесення оскаржуваної постанови, були відсутні.
Отже, беручи до уваги вищевикладене, постанова ВП№48895000 від 10.03.2016 р. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області № 908/2721/15 від 14.08.2015 р. винесена незаконно та підлягає скасуванню.
Вимога ж скаржника про зобов'язання Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області провести виконання наказу господарського суду Запорізької області № 908/2721/15 від 14.08.2015 р., заявлена передчасно, оскільки після визнання незаконною та скасування постанови ВП№48895000 від 10.03.2016 р. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області № 908/2721/15 від 14.08.2015 р., бездіяльність державного виконавця не відбулась.
Тож, в цій частині скарги судом відмовляється.
Твердження відповідача, щодо законності винесеної державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження №ВП48895000 від 10.03.2016р. та правомірності надіслання виконавчого документу до Департаменту ДВС МЮУ (де нібито перебуває зведене виконавче провадження у відношенні того самого боржника) з посиланням на п. 3.8.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5 (далі - Інструкція), судом відхиляються, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3.8.7. Інструкції, якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншій області, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, рішення щодо подальшого виконання таких виконавчих проваджень приймається Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
По-перше, необхідно зазначити, що жодного доказу щодо наявності у Відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ зведеного виконавчого провадження у відношенні боржника ПАТ “Азовзагальмаш”, як то зазначає відповідач, сторонами та відділом ДВС суду не надано. Матеріалами справи дані обставини також не підтверджуються.
Рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про необхідність направлення виконавчого документу для його подальшого виконання за місцем реєстрації боржника, сторонами та відділом ДВС суду також не надано.
По-друге, підставою винесення постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець вказує саме неможливість реалізації майна боржника, згідно з наказом Міністерства юстиції України № 656/5 від 16.04.2014р., який на момент винесення оскаржуваної постанови втратив чинність.
За таких обставин, перешкоди для примусової реалізації арештованого майна боржника, виявленого державним виконавцем за адресою: м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, 1 - відсутні.
У відповідності до п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” від 17.10.2012 р. № 9, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Статус-Центр Груп” на дії Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області у справі № 908/2721/15 задовольнити частково.
Визнати незаконною та скасувати постанову ВП№48895000 від 10.03.2016 р. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області № 908/2721/15 від 14.08.2015 р., винесену старшим державним виконавцем Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області.
В іншій частині скарги відмовити.
Ухвала набирає чинності з дати її прийняття.
Суддя А.О. Науменко