Справа № 307/1434/16-ц
Провадження № 2/307/901/16
14 червня 2016 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого
судді Гримут В.І.
при секретарі Тиводар В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Позивачка звернулася в суд із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання їхньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грв. щомісячно, до досягнення нею повноліття. Посилається на те, що вона не має власного житла, проживає у будинку своїх батьків, ніде не працює, оскільки доглядає за малолітньою донькою та не в змозі самостійно забезпечити дитині нормальні умови для духовного та фізичного розвитку. Відповідач неофіційно працює у Чеській Республіці та отримує 1000-1500 доларів США на місяць, тому вона не може надати відповідного підтверджуючого документу про його доходи. Стан здоров'я відповідача задовільний, він молодий за віком, інших непрацездатних осіб на утриманні немає, тому має можливість сплачувати аліменти на утримання доньки у розмірі 1500 гривень.
Позивачка у судове засідання не з'явилася. Надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене та те, що сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка перебуває на утриманні позивачки. Це стверджено свідоцтвом про народження дитини, довідкою Глибокопотіцької сільської ради та актом обстеження матеріально-побутових умов, з якого вбачається, що позивачка разом з малолітньою донькою проживає у будинку своїх батьків та ніде не працює.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789-XІІ) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повнолітнього віку.
Статтею 184 СК України передбачено, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" звернуто увагу суддів на те, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. У разі виїзду одного з батьків на постійне проживання в державу, з якою Україна не має договору про правову допомогу, аліменти стягуються відповідно до вимог частин 5 - 7 ст. 181 СК. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21.04.1999 р. N 606-XIV "Про виконавче провадження" він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи. Порядок стягнення аліментів визначено у ст. 74 Закону "Про виконавче провадження", а також у статтях 194 - 197, 274 СК.
Зважаючи на вказані вимоги закону аліменти на утримання дитини присуджуються у частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі визначальним при визначенні способу стягнення аліментів є те чи платник аліментів має постійний, стабільний заробіток (дохід) чи навпаки такий його дохід є нерегулярним, мінливим, частина такого виплачується в натурі, тощо.
Як вбачається із матеріалів справи та сторонами не оспорюється, що відповідач на час розгляду справи офіційно не працює та постійного (сталого) доходу не має.
При визначенні розміру аліментів суд враховує майновий стан позивачки, яка сама виховує малолітню дитину, ніде не працює, відсутність у відповідача інших аліментних зобов'язань та відсутність істотних причин, які б перешкоджали йому працювати та заробляти кошти.
Тому суд вважає, що відповідач, як молодий, працездатний чоловік, який має можливість працювати за кордоном, у змозі заробити суму, яка дасть йому можливість сплачувати на утримання своєї малолітньої доньки 900 гривень у місяць.
Доказів того, що відповідач має можливість сплачувати по 1500 грв. позивачка суду не надала.
У відповідності ст. 88 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідача.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 197, 209, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 180, 184 СК України, ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", Конвенцією ООН про права дітей від 20.11.1989 року суд,
Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі дев'ятсот гривень щомісячно починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_5 року і до її повноліття.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України п'ятсот п'ятдесят одну гривню 20 коп. судових витрат.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особою, яка брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий: Гримут В.І.