КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/6890/15-ц
Провадження № 2/552/216/16
09.06.2016 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
судді Миронець О.К.
за участі секретаря судового засідання Ваніної Ю.А.
відповідача - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Позивач 08.12.2015 року звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач зазначає, що відповідно договору б/н від 23.03.2012 року ОСОБА_1 отримав від ПАТ КБ «Приват Банк» кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму заборгованості за кредитом. Посилаючись на порушення відповідачем умов вищевказаного кредитного договору та не виконання ним своїх зобов»язань щодо погашення кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 23468,27 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору в сумі 23468,27 грн. та судовий збір по справі в розмірі 1218 гривень.
Представник позивача в судове засідання не з»явився, в матеріалах справи є заява про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти позову, виходячи з того, що він дійсно в 2012 році отримав кредитну картку «Приватбанку» та користувався нею. 03.03.2015 року йому на мобільний телефон зателефонувала невідома особа, представилась працівником банку та просила уточнити його данні задля підвищення рівня обслуговування, після чого на його мобільний телефон прийшов код, який він повідомив особі, яка йому телефонувала. Через декілька годин він виявив, що з його кредитної картки були зняті кошти в сумі 13690,50 гривень. Після чого в той же день він зателефонував до банку для відміни трансакції та наступного дня звернувся до банку із заявою про проведення перевірки та правоохоронних органів з проханням порушити кримінальну справу про шахрайські дій щодо нього, на даний час проводиться розслідування справи. Отже, у зв'язку з тим, що він не отримував кошти просить відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, заслухавши відповідача, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 23.03.2012 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н, згідно умов якого відповідач отримав від банку кредит у сумі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму заборгованості за кредитом. Банк оформив відповідачу кредитну картку і здійснював обслуговування платіжних операцій відповідача із використанням платіжної картки.
Відповідно до умов договору відповідач ОСОБА_1 зобов'язувався повертати кредитні кошти відповідно до «Умов та правил надання банківських послуг».
Підставою звернення Банку до суду з позовом до відповідача є наявність боргу який станом на 31.10.2015 року складає 23468,27 грн. та складається із заборгованості за кредитом - 14237,38 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом - 7005,61 грн., заборгованості за пенею та комісією - 631,55 грн., а також штраф (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) 1093 грн. 73 коп.
Згідно розрахунку заборгованості по кредитній картці ОСОБА_2 вбачається, що 03.03.2015 року з його картки було знято 13690 гривень призначення платежу переказ з картки. В цей же день відповідач зателефонував до банку та повідомив про те, що з його картки були зняті кошти та просив відмінити трансакцію. Також судом встановлено, що у банка відсутня будь-яка інформація щодо особи, яка здійснила даний переказ, оскільки він був здійснений за допомогою стороннього єквайринга, тобто без використання картки. Відповідач 27.03.2015 року звернувся письмово до банку із заявою про відміну трансакції, оскільки він не знімав коштів. 29.04.2015 року йому надана відповідь банка про те, що по його заяві проводиться перевірка. Відповідач звертався до СБУ в Полтавській області та Генеральної прокуратури України, але відповіді не отримував. 04.02.2016 року заяву ОСОБА_1 прийнято та внесено відомості до ЄРДР про те, що невідома особа шляхом обману представившись співробітником «Приватбанку» заволоділа належними йому грошовими коштами в сумі 13690 гривень.
За правилами статей 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 57 ЦПК передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, який затверджено Постановою Правління Національного банку України 05.11.2014 № 705 еквайр зобов'язаний забезпечувати проведення платіжних операцій найбільш безпечним способом для відповідного електронного платіжного засобу. Користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем. Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
Торговець зобов'язаний здійснювати операції з використанням електронного платіжного засобу лише в присутності користувача, якщо інше не узгоджено з користувачем або не передбачено правилами платіжної системи для окремих видів операцій.
Еквайр не має права зобов'язувати торговця, а торговець не має права вимагати від користувача введення ПІНу як засобу його ідентифікації, якщо це не передбачено правилами платіжної системи та/або умовами використання електронного платіжного засобу, установленими емітентом.
Торговець не має права вимагати від користувача підписання квитанції платіжного термінала або інших первинних документів, що підтверджують здійснення платіжної операції, якщо користувач увів ПІН у процесі здійснення операції та інше не встановлено правилами платіжної системи.
Торговець зобов'язаний:
1) дотримуватися правил здійснення платіжної операції з використанням електронного платіжного засобу та процедур безпеки, установлених договором з еквайром;
2) не надавати даних про користувача особам, які не мають на це законного права або повноважень, і не дозволяти їм використовувати за призначенням електронний платіжний засіб;
3) не копіювати електронного платіжного засобу чи його реквізитів та не вносити повного номера електронного платіжного засобу до облікових книг та/або до електронних баз даних комп'ютерних програм торговця тощо.
Еквайр зобов'язаний розглядати скарги щодо платіжних операцій, які опротестовуються користувачем, емітентом або платіжною організацією платіжної системи, у спосіб і строки, передбачені законодавством України та правилами платіжної системи. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Банк зобов'язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого Законом України "Про звернення громадян".
Банк не надав ОСОБА_1 відповіді про результати розгляду його заяви та не повідомив про прийняте рішення.
За таких обставини, оскільки відповідач ОСОБА_1 не отримував кошти від банку в сумі 13690 гривень та в той же день повідомив банк про зняття коштів з його картки, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі судові витрати не підлягають до відшкодування.
Керуючись ст.ст. 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
Відмовити Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «Приват Банк» в задоволені позову в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя Миронець О.К.