4
Справа №2-а-137/09
13 травня 2009 року Індустріальний районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Зосименко С.Г.
при секретарі Карпенко В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління
Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про
поновлення пропущеного строку для звернення до суду, стягнення недоплаченої
щомісячної суми та виплати щомісячного довічного утримання дітям війни,
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду
України в Індустріальному районі про поновлення пропущеного строку для
звернення до суду, стягнення недоплаченої щомісячної суми та виплати
щомісячного довічного утримання дітям війни, який потім уточнив, посилаючись
на те, що йому не виплачувалося, а з 01 січня 2008 року виплачувалося не у
повному обсязі, щомісячне довічне грошове утримання, передбачене ст. б
Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Просив відновити
пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та
інтересів за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року, визнати дії
відповідача неправомірними, стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в
Індустріальному районі м. Дніпропетровська на його користь невиплачене
щомісячне довічне грошове утримання за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня
2007 року в сумі 703 грн. 86 коп., за період з 01 січня 2008 року до 31 грудня
2008 року в сумі 1158 грн. 60 коп. та зробити перерахунок з 01 січня по 31
грудня 2008 року, зобов'язати відповідача виплачувати йому щомісячне грошове
утримання відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”
надалі при нарахуванні пенсії.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив суд їх
задовольнити, посилаючись на те, що він, як дитина війни, що підтверджується
копією пенсійного посвідчення (дитини війни), має право отримувати державну
соціальну підтримку у підвищеному розмірі, як це передбачено ст. 6 Закону
України «Про соціальний захист дітей війни». Ця стаття вказує, що дітям війни
пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога,
що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії
за віком. Рішенням Конституційного Суду України № 6 рп/2007 від 09.07.2007
року визнано таким, що не відповідає Конституції України положення п. 12 ст. 71
Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено дію
ст. 6 Закону України від 18.11.2004 року „Про соціальний захист дітей війни”.
Про факт порушення прав йому стало відомо лише після висвітлення зазначених
подій у пресі, тому вважає що пропустив річний строк звернення до суду з
поважної причини.
Представник відповідача в судове засідання з'явилася, проти
задоволення позовних вимог заперечувала. Суду пояснила, що питання визначення
величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення
підвищення пенсії особам, яким встановлено статус „діти війни”, не вирішено у
законодавчому порядку. Розрахунок щомісячного довічного утримання чи державної
соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виходячи з розміру 30%
мінімальної пенсії за віком, щодо виплати у відповідності до Закону України
„Про соціальний захист дітей війни”, діючим законодавством до 01.01.2008 року
не передбачено. Починаючи з 01.01.2008 року позивачу вже виплачується надбавка
як „дитині війни” згідно зі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей
війни”, ст. 14 Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх
соціального захисту” та Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про
внесення змін до деяких законодавчих актів України” та постановою Кабінету
Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту
окремих категорій громадян”, а саме 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які
втратили працездатність: з 01.01.2008 року у розмірі 47 грн., з 01.04.2008 року
- 48 грн. 10 коп., з 01.07.2008 року - 48 грн. 20 коп., з 01.10.2008 року - 49
грн. 80 коп.
Суд вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи вважає що
позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни, як це визначено абз. 1
п. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», про що свідчить
посвідчення № 145667 дитини війни.
За змістом ст. б Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни
пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога,
що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії
за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування» у 2007 році мінімальний розмір пенсії за віком за
наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється
у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,
визначеного законом.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у ст. 62
встановлено, що прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність,
встановлюється на рівні: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1
жовтня - 411 гривень.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року у справі за
конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності
Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої
статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9,
12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103,
111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про
соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають конституції (є
неконституційними) положення п. 12 статті 71, ст. 111 Закону України «Про
Державний бюджет України на 2007 рік», якими встановлено, що на 2007 рік
зупиняють дію положення ст. б Закону України «Про соціальний захист дітей
війни» з урахуванням статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на
2007 рік», де зазначено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного
довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка
виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про
соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих,
на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх
соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки,
встановленої для учасників війни.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.07.2007 року дійшов
висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів
України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших
законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання
відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині
другій статті б, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21,
22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті
95 Конституції України.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за
рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають
чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх
неконституційність.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на
користь позивача щомісячного довічного грошового утримання з 09.07.2007 року
до 31.12.2007 року в сумі 703 грн. 86 коп. (90 грн. 36 коп. з 09.07.2007 до
31.07.2007 + 243 грн. 60 коп. з 01.08.2007 до 31.09.2007 + 369 грн. 90 коп. з
01.10.2007 до 31.12.2007) обґрунтовані, оскільки відповідно до ст. 8
Конституції України, Конституція має найвищу юридичну силу, закони та інші
нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні
відповідати їй, рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення
для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з
правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей відповідних
законів, що визнані неконституційними, а також, що рішення Конституційного Суду
України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може
бути оскаржене і в цій частині бездіяльність відповідача щодо проведення
перерахунку по виплаті щомісячного довічного грошового утримання за період з
липня 2007 року по грудень 2007 року є неправомірною.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи
гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або
внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу
існуючих прав і свобод.
Згідно з ч.2 ст. З Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні
соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути
обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при
вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого
зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та
визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
У 2008 році обчислення пенсій та підвищень, передбачених Законом України „Про
соціальний захист дітей війни” здійснюється відповідно до постанови Кабінету
Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту
окремих категорій громадян”. Згідно цієї постанови, розмір підвищення дітям
війни складає: з 22 травня - 48 грн. 10 коп., з 01 липня - 48 грн. 20 коп., з
01 жовтня - 49 грн. 80 коп. Саме допомога в такому розмірі була нарахована
позивачу відповідачем, тому суд вважає що в задоволенні позовних вимог в
частині стягнення на користь позивача з відповідача допомоги за період з 01
січня 2008 року до 31 грудня 2008 року в сумі 1158 грн. 60 коп. та перерахунку
такої допомоги з 01 січня по 31 грудня 2008 року - необхідно відмовити,
оскільки ці вимоги не ґрунтуються на законі.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду
за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який,
якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна
була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як зазначив позивач у позовній заяві та підтвердив у судовому засіданні, йому
стало відомо про порушення своїх прав із засобів масової інформації і він
звернувся до адміністративного суду у грудні 2008 року. Суд вважає, що позивач
пропустив строк для звернення до суду з поважної причини і тому даний строк
повинен бути поновлений.
Згідно ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до
адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа,
яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових
відносин.
Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом
є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері
публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого
порушення не встановлено, у адміністративного суду немає правових підстав для
задоволення позову.
При цьому, суд вважає, що оскільки правовою підставою для звернення до
адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право
на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто
захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у
майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні. Тому позовні
вимоги в частині зобов'язання відповідача виплачувати позивачу довічне
щомісячне грошове утримання відповідно до Закону України „Про соціальний захист
дітей війни” надалі при нарахуванні пенсії задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 22, 152 Конституції України, ст. ст. 8, 10, 11, 12, 17, 69,
94, 99, 100, 158, 160-163, 167, 170, 186 КАС України, ст.ст.1,3,6 Закону
України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 62 Закону України «Про
Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України №
6-рп від 9 липня 2007 року, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з
адміністративним позовом.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.
Дніпропетровська щодо відмови у виплаті щомісячного довічного грошового
утримання з 09.07.2007 року до 21.12.2007 року неправомірними
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.
Дніпропетровська на користь ОСОБА_1 суму щомісячного
довічного грошового утримання з 09.07.2007 року до 21.12.2007 року у розмірі
703 грн. 86 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного
адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний
строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання
після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку передбаченому ч.
5 ст.186 КАС України.
Суддя
ОСОБА_2