26 травня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаПрокопенка О.Б.,
суддів:Гриціва М.І., Терлецького О.О., -
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 грудня 2013 року у справі за його позовом до Тернівської районної у м. Кривому Розі ради про виплату конфіскації,
встановила:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18 грудня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_4 залишив без задоволення, а постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 11 червня 2010 року про відмову в задоволенні позову, ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року про залишення апеляційної скарги без руху та від 24 лютого 2012 року про залишення без задоволення апеляційної скарги - без змін.
Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, позивача подав заяву про її перегляд Верховним Судом України з підстав, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Також, як убачається зі змісту заяви, ОСОБА_4 порушує питання про скасування ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 грудня 2013 року з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 237 КАС. Підставою для перегляду зазначеного судового рішення представник позивача вважає рішення Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) від 3 березня 2016 року у справі «Віктор Хасьянович Богдалов проти України та 2 інші заявники», в якому зазначено, що мала місце тривалість цивільних проваджень у справах заявників, у тому числі й у справі ОСОБА_4, та відсутність в національному законодавстві ефективних засобів юридичного захисту у зв'язку з цим.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 238 КАС заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява. За змістом цієї статті річний строк для подання заяви про перегляд судових рішень є обмежувальним і не підлягає поновленню.
Заява про перегляд ухвали суду касаційної інстанції від 18 грудня 2013 року подана до Верховного Суду України більше ніж через два роки, тобто з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 238 КАС.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 237 КАС підставою для перегляду судових рішень є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Згідно з рішенням Європейського суду від 3 березня 2016 року «Віктор Хасьянович Богдалов проти України та 2 інші заяви» сторони досягли дружнього врегулювання спору. Європейський суд погодився, що врегулювання спору відбулося на підставі поваги до прав людини, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року та вирішив, що підстав для подальшого розгляду заяв немає.
Зі зміст цього рішення вбачається, що Уряд України (далі - Уряд) повідомив Європейський суд про декларації з метою врегулювання питань, порушених цими скаргами, в обмін на зобов'язання Уряду сплатити відшкодування моральної та матеріальної шкоди, а також судових та інших витрат. У зв'язку з цим Уряд просив Європейський суд вилучити заяви з реєстру справ.
Як убачається зі змісту заяви, у ній порушується питання про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 грудня 2013 року про залишення без змін постанови Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 11 червня 2010 року про відмову в задоволенні позову, ухвал Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року про залишення апеляційної скарги без руху та від 24 лютого 2012 року про залишення без задоволення апеляційної скарги. З наведеного випливає, що Європейський суд не ухвалював рішення та не встановлював порушень при вирішенні даної справи.
З викладеного висновується, що заява не містить необхідного обґрунтування підстав, за яких за законом справа може бути допущена до провадження Верховного Суду України.
З огляду на викладене, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до Тернівської районної у м. Кривому Розі ради про виплату для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 грудня 2013 року.
Суддя-доповідач О.Б. Прокопенко
Судді: М.І. Гриців
О.О. Терлецький