233
Справа № 233/2598/16-ц
Іменем України
01 червня 2016 року Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Мартишева Т. О. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Донецькій області про визнання дій незаконними, відшкодування шкоди від незаконних дій, -
31 травня 2016 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовні заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Донецькій області про визнання дій незаконними, відшкодування шкоди від незаконних дій.
31 травня 2016 року справу передано судді відповідно до її розподілу в автоматичному режимі.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що наприкінці квітня 2016 року він дізнався від доньки та колишньої дружини про проведення за місцем їх проживання обшуку працівниками слідчого управління ГУНП України в Донецькій області з приводу його протиправної діяльності. Обшук проведено на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя, текст якої було доведено до присутніх при обшуку колишньої дружини позивача, понятих, також про проведення обшуку відомо іншим мешканцям м. Костянтинівка з невідомих позивачу джерел. Ознайомившись з текстом ухвали, вважає, що клопотання слідчого Бєвалова О.О. зачіпають його честь та гідність, так як в зазначених документах на його думку викладена недостовірна інформація, яку слідчий надав судді, вчинивши незаконні дії, пов*язані з порушенням КПК України та внесенням в своє клопотання завідомо неправдивої інформації. Позивач не згоден з тим, що в ухвалі викладено «підтримує зв*язки з представниками не передбаченого законом збройного формування «Донецька народна республіка», та може збирати інформацію для передачі бойовикам ДНР», також, в ухвалі суду зазначено, що він зберігає за адресою проведення обшуку вогнепальну зброю, боєприпаси та інші предмети заборонені законодавством. Зазначає, що всі ці факти викладені у стверджувальній формі, але у порушення приписів ст. 234 КПК України слідчий не надав необхідних документів або інших матеріалів які свідчать про викладені у клопотанні факти, а суддя відповідно не дослідивши їх, не вніс посилання на докази фактів викладених у клопотанні в свою ухвалу, як то передбачено п.2 ст. 372 КПК України. Оскільки він не має жодного відношення до ДНР, не підтримує зв*язків з її представниками, навпаки неодноразово допомагав Збройним силам України, приймає участь у волонтерській діяльності, вважає, що незаконними діями слідчого Бєвалова О.О., що виразилися у грубому порушенні приписів КПК України при складенні клопотання про проведення обшуку, йому було завдано моральну шкоду, яку потрібно компенсувати у спосіб найбільш наближений до способу яким вона була завдана. Вважає, що його порушені права та інтереси підлягають захисту саме у спосіб передбачений ЦПК України, шляхом спростування неправдивої на його думку інформації, та просив суд визнати дії ГУНП України в Донецькій області в особі старшого слідчого Бєвалова О.О. щодо внесення в клопотання по кримінальному провадженню № 12015050000000212 про надання дозволу на обшук домоволодіння №506 по вул. Інтернаціональній м. Костянтинівка Донецької області вище викладеної інформації та бездіяльність щодо неподання слідчого судді доказів на підтвердження фактів, викладених у клопотанні, - незаконними.
Вважаю, що у відкритті провадження по даній справі слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 3 ч.1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
В силу ст. 15 ч.1 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; 3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1, обшук у домоволодінні №506 по вул. Інтернаціональній м. Костянтинівка Донецької області проведено на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя за клопотанням слідчого СУ ГУНП України в Донецькі області по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за № 12015050000000212 від 28 лютого 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 260 ч.5 КК України; до матеріалів позову позивачем додано копію першої сторінки протоколу обшуку від 27 квітня 2016 року. Посилаючись на норми КПК України, позивач фактично не погоджується з рішеннями, діями чи бездіяльністю процесуальних осіб у даному кримінальному провадженні, по якому відповідно до матеріалів позову у теперішній час проводиться досудове розслідування.
Відповідно до ст. 92 ч.1 п. 14 Конституції України судочинство, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, основи організації та діяльності адвокатури, тощо, визначаються виключно законами.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2001 від 23 травня 2001 року, кримінальне судочинство визначено як врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Згідно ст. 1 ч. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Главою 26 КПК України врегульовано порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора, ухвал слідчого судді тощо.
В силу ст. 122 ч. 2 п. 1 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження по справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Таким чином, оскільки зазначені позивачем ОСОБА_1 в позовній заяві обставини витікають з кримінального та кримінального процесуального законодавства, цей позов не належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
З врахуванням викладеного, керуючись ст.122 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Донецькій області про визнання дій незаконними, відшкодування шкоди від незаконних дій.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі, якщо хвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя