Справа № 2-1111/2009р.
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
19 травня 2009р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
в складі : головуючого - судді - Ткаченко Н.В.
при секретарі - Омарбековій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ,
14.07.2008р. позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу.
У позовній заяві позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що вони з відповідачкою зареєстрували шлюб 29.11.1986р. у Кіровському відділу РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, 11.07.1997р. народження. Шлюбні відносини з відповідачкою припинилися з весни 1999р., коли позивач пішов проживати до іншої квартири. Причиною припинення шлюбних відносин стала відсутність взаєморозуміння в родині, різні погляди з питань ведення господарства, виховання дитини, втрата почуття любові, через що в родині виникали конфлікти. Сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету. Позивач вважає, що родина розпалася остаточно і не може бути відновлена. Строк на примирення, наданий судом 28.10.2008р., позитивних результатів не приніс. Просив шлюб розірвати та винести по справі рішення в судовому засіданні за його відсутності, про що надав суду відповідну заяву.
Відповідачка в судове засідання 19.05.2009р. не з'явилася, про дату та час слухання справи була повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи є поштове повідомлення, про причини не явки не повідомила ( а.с. № 14). Оскільки під час попереднього судового засідання 28.10.2008р. відповідачка виразила своє ставлення до позову, не заперечувала проти того, що родина розпалась, проте вважала періодом розпаду родини листопад 2007р., а причиною припинення шлюбних відносин стало зловживання відповідачем алкогольними напоями, вважала що родину можливо зберегти та просила надати строк на примирення, що й було враховано при винесені ухвали суду від 28.10.2008р., проте після спливу шестимісячного строку на примирення, в судове засідання 19.05.2009р. не з'явилася, будучи повідомленою належним чином, про що в матеріалах справи є поштове повідомлення та про причину не явки не сповістила.
За такими обставинами, та відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України, суд вважає можливим розглядати справу за відсутності сторін та винести по справі рішення на загальних підставах, встановлених ЦПК України (оскільки думка відповідачки щодо розірвання шлюбу врахована судом під час попереднього судового засідання, коли сторонами був наданий строк для примирення терміном 6 міс.).
Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що спільне життя сторін не склалося через відсутність в родині взаєморозуміння з питань ведення господарства, виховання дитини, втрату почуття любові між подружжям, через що виникали конфлікти. Сторони проживають окремо, мають роздільний бюджет, спільне господарство не ведуть, не підтримують подружніх відносин з вересня 1999р.
Строк на примирення терміном 6 місяців, наданий судом 28.10.2008р., позитивних результатів не приніс.
У відповідності зі ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
У відповідності зі ст. 112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.
Судом не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідачки про незгоду з позовом, викладені під час попереднього судового засідання 28.10.2008р. ( а.с.№ 11-12), оскільки відповідачкою не оспорювався той факт, що шлюбні відносини припинені, а з огляду на те, що позивач від позову не відмовився після закінчення строку на примирення, суд робить висновок про те, що відповідачкою не було зроблено будь-яких дій щодо збереження родини. Крім того, суд вважає, що періодом припинення шлюбних відносин між подружжям слід вважати період вказаний позивачем, а саме весна 1999р., оскільки даний період підтверджено ним в наданій в судове засідання 19.05.2009р. заяві, а відповідачка в судове засідання 19.05.2009р. не з'явилась та не надала суду доказів, які б підтверджували, що родина розпалась в листопаді 2007р., як нею було зазначено під час засідання 28.10.2009р.
З огляду на вищевикладене і приймаючи до уваги те, що шлюбні відносини між сторонами по даній справі припинені близько дев'яти років тому і з цього часу більше не відновлювалися, строк на примирення, наданий судом, позитивних результатів не приніс, позивач від позову не відмовився, через що суд дійшов висновку про те, що родина сторін розпалася остаточно, відновлення бути не може, і шлюб підлягає розірванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України , ст.ст. 8, 10, 60, 169, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд , -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб , зареєстрований 29.11.1986р. Кіровським відділом РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської, під актовим записом № 925 ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, 11.07.1997р. народження - розірвати.
Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС у доход держави з ОСОБА_1 - 25грн., звільнивши ОСОБА_2 від несення судових витрат.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя : Н.В.Ткаченко