Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого
Мачужак Я.В.,
суддів
Шевченко Т.В., Кривенди О.В.,
за участю прокурора
Матюшевої О.В.,
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 13 липня 2006 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на судові рішення, постановлені щодо його скарги на постанову органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи.
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 27 липня 2005 року відмовлено у задоволенні скарги представника ОСОБА_1 на постанову Слов'янського МВ УМВС України в Донецькій області від 19 лютого 2005 року про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 177 КК України за заявою ОСОБА_1
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 29 листопада 2005 року апеляція представника ОСОБА_1 на вказану постанову залишена без задоволення.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування зазначених судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, допущеними судами першої та апеляційної інстанцій.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора про необхідність закриття касаційного провадження, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Ухвала апеляційного суду є рішенням вищого суду щодо законності та обґрунтованості вироку, ухвали, постанови, що перевіряються в апеляційному порядку, і повинна відповідати тим же вимогам, що і рішення суду першої інстанції, тобто бути законною і обґрунтованою, а за своїм змістом відповідати вимогам ст. 377 КПК України. У ній мають бути наведені докладні мотиви прийнятого рішення, усі доводи, що містяться в апеляції, мають бути проаналізовані і жоден із них не повинен залишатися без відповіді.
Однак, як убачається з матеріалів справи, апеляційний суд при розгляді апеляції представника ОСОБА_1 на постанову місцевого суду не дотримався усіх вимог і положень закону.
Так, у своїй апеляції представник ОСОБА_1 зазначав, що він протягом семи днів з дня отримання повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови, тобто у передбачений ст. 236-2 КПК України строк, оскаржив цю постанову до суду, проте суд першої інстанції безпідставно залишив його скаргу без задоволення, вважаючи що вона подана з пропуском встановленого строку.
На спростування такого висновку суду представник в апеляції вказував, що тільки 1 липня 2005 року прокурор м. Слов'янська відправив свою відповідь ОСОБА_1, а 8 липня 2005 року він надіслав поштою скаргу до суду, про що свідчить штамп поштового відділення на конверті, який є в матеріалах справи.
Проте апеляційний суд не навів відповідей на доводи апеляції в цій частині, а лише зазначив, що представник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову про відмову в порушення кримінальної справи лише 14 липня 2005 року, хоча ОСОБА_1 ще 1 липня 2005 року отримав відповідь прокурора про відмову в скасуванні оскаржуваної постанови. На чому ґрунтується цей висновок апеляційного суду, в ухвалі не зазначено.
Крім того, резолютивна частина ухвали апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 366 КПК України, оскільки, залишивши апеляцію на постанову місцевого суду без задоволення, суд апеляційної інстанції вказав про залишення без задоволення і оскаржуваної постанови.
За таких обставин ухвалу апеляційного суду не можна вважати обґрунтованою та законною, а тому вона підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно усунути вказані недоліки, повно і всебічно перевірити доводи поданої на постанову місцевого суду апеляції та постановити рішення з дотриманням усіх вимог закону.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -
касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 29 листопада 2005 року скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
судді:
Мачужак Я.В. Кривенда О.В. Шевченко Т.В.