Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
суддів Дороніної В.П., Мачужак Я.В.
розглянула в судовому засіданні 15 червня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника Генерального прокурора України на постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 11 серпня 2005 року, якою ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уАДРЕСА_1, раніше не судимого,
звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, на підставі п."а" ст.1 Закону України "Про амністію" від 31.05.2005 р., а справу щодо нього закрито.
В апеляційному порядку справа не розглядалась.
Згідно з постановою ОСОБА_1 05 березня 2005 року, приблизно о 24 год. в АДРЕСА_2, біля будинку культури, в якому проходила дискотека, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, безпричинно, із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, став чіплятися до ОСОБА_2 та, проявляючи особливу зухвалість, затіяв з ним бійку. При цьому став наносити йому удари кулаками в голову та в інші частини тіла. В ході бійки до них підходив ОСОБА_3, який намагався їх розборонити. З метою припинення конфлікту ОСОБА_2 пішов додому, але ОСОБА_1, продовжуючи свої хуліганські дії, наздогнав ОСОБА_2на перехресті вулиць Шевченка і Гулка-Артемовського, накинувся на потерпілого і продовжив бійку.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи внаслідок дій ОСОБА_1. ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у виді струсу головного мозку.
У касаційному поданні ставиться питання про скасування постанови та направлення справи на нове розслідування, у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, з тих мотивів, що згідно з висновком судово-медичної експертизи виявлені у ОСОБА_2тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою втрати працездатності не менше 10%. У поданні також зазначається, що ОСОБА_1 застосовував не встановлений слідством заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 предмет, і в результаті його дій потерпілому були спричинені умисні середньої тяжкості тілесні ушкодження, а тому дії ОСОБА_1. слід кваліфікувати за ч.4 ст.296 та ч.1 ст.122 КК України.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що у задоволенні подання необхідно відмовити.
Як вбачається із матеріалів справи, прокурор Звенигородської міжрайонної прокуратури Черкаської області, одержавши від слідчого кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1. у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, з обвинувальним висновком, перевірив справу, затвердив обвинувальний висновок і направив справу до суду, якому вона підсудна.
Відповідно до вимог ст.275 КПК України розгляд справи судом проводиться тільки в межах пред'явленого обвинувачення.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи, потерпілий та його законний представник за час перебування справи у провадженні суду клопотань про повернення справи на додаткове розслідування з підстав необхідності кваліфікації дій ОСОБА_1. за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, і для пред'явлення йому обвинувачення, яке не було пред'явлено, не заявляли, а згідно з діючим кримінально-процесуальним законом суд з власної ініціативи не вправі повернути справу на додаткове розслідування з цих підстав.
Правильність застосування судом Закону України "Про амністію" від 31.05.2005р. за пред'явленим ОСОБА_1 у даній справі обвинуваченням у касаційному поданні не оспорюється.
Тому підстав для задоволення касаційного подання у справі щодо ОСОБА_1. з наведених у ньому мотивів колегія суддів не знаходить.
Таким чином, підстав для призначення даної кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України, немає.
Враховуючи наведене та керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів
у задоволенні касаційного подання заступника Генерального прокурора України у справі щодо ОСОБА_1 відмовити.
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України О.Ф.Селівон