20 травня 2016 року м. Дніпропетровськ справа № 310/9847/15-а
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Богданенко І.Ю., ознайомившись із матеріалами справи, апеляційною скаргою Запорізької митниці ДФС на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил,-
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулася у Бердянський міськрайонний суд Запорізької області з позовом до Запорізької митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил від 18 серпня 2015 року.
Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 лютого 2016 року позовні вимоги задоволені.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, 29 березня 2016 року Запорізька митниця ДФС подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку з пропуском строку апеляційного оскарження і визнання неповажними причин пропуску цього строку, та запропоновано відповідачу у 30 денний строк з моменту отримання ухвали, вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримано Запорізькою митницею ДФС 13 квітня 2016 року (а.с. 110).
У встановлений судом строк, Запорізька митниця ДФС подала заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій підставами для поновлення строку апеляційного оскарження зазначені: необізнаність про прийняття постанови судом першої інстанції із проголошенням вступної та резолютивної частин постанови; відсутність посилання суду у повному тексті оскаржуваної постанови про застосування частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України; зазначення судом першої інстанції, що постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Також, Запорізька митниця ДФС, на власний розсуд визначила перебіг строку апеляційного оскарження з 03 лютого 2016 року (наступний день після проголошення вступної та резолютивної частини постанови) по 13 лютого 2016 року, у зв'язку з чим вважає виготовлення повного тексту оскаржуваної постанови відбулося поза межами строку апеляційного оскарження, що вплинуло на несвоєчасність подання апеляційної скарги.
Разом з цим, при залишенні апеляційної скарги Запорізької митниці ДФС на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 лютого 2016 року без руху внаслідок пропуску строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції врахував: подію проголошення судом першої інстанції вступної та резолютивної частини постанови (а.с. 96), дату отримання відповідачем копії повного тексту оскаржуваної постанови - 22 лютого 2016 року (а.с.102) та дату подання апеляційної скарги - 29 березня 2016 року (а.с. 105) і, зокрема, запропонував відповідачу зазначити інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, перебіг якого в силу положень частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України обчислюється з часу отримання копії повного тексту оскаржуваної постанови (з 23 лютого 2016 року по 03 березня 2016 року), про що зазначено в ухвалі від 08 квітня 2016 року.
Запорізька митниця ДФС не обґрунтовує яким чином проголошення вступної та резолютивної частини оскаржуваної постанови судом першої інстанції впливає на поважність пропуску відповідачем 10 денного строку апеляційного оскарження з дня отримання повного тексту оскаржуваної постанови.
Відповідно до частини 1 статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, право оскарження в апеляційному порядку судового рішення пов'язане з судовим вирішенням питань про права, свободи чи інтереси особи та відсутністю встановлених Кодексом адміністративного судочинства України випадків, коли судове рішення не підлягає оскарженню.
Згідно з частиною 1 статті 529 Митного кодексу України, постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Положення частини 2 статті 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, яким передбачалося, що рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає, 08 квітня 2015 року втратили чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду № 3-рп/2015 від 08 квітня 2015 року.
Отже, рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є об'єктом апеляційного оскарження.
Згідно з частиною 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У силу закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що митний органи ДФС є суб'єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому визначення права на оскарження судового рішення залежало від волевиявлення відповідача та не мало істотних перешкод.
Наведені підстави для поновлення строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки не свідчать про неможливість своєчасно подати апеляційну скаргу з дня отримання відповідачем копії оскаржуваної постанови.
Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Враховуючи наведене, необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Запорізької митниці ДФС на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 лютого 2016 року.
Керуючись статтями 189, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Запорізької митниці ДФС на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 лютого 2016 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду протягом двадцяти днів.
Суддя І.Ю. Богданенко