17.05.2016 року Справа № 912/1882/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),
суддів: Орєшкіної Е.В., Широбокової Л.П.,
при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: Рябовол С.В., довіреність №3-243110/24485 від 18.12.2015р.;
від відповідача-1: Кінаш А.Г., довіреність №05 від 09.09.2015р.;
від третьої особи: Балашов К.В., ліквідатор, ухвала про призначення ліквідатора №5013/458/13 від 11.12.2013р.;
представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2015р. у справі №912/1882/15
за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м.Київ
до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Добре Слово" м. Кременчук
до відповідача-2: приватного підприємства "Онлайн-Буд Кіровоград", м.Кіровоград
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: закритого акціонерного товариства "Кіровоградасфальтобетон", Кіровоградська область, Кіровоградський район, с.Івано-Благодатне
про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності
У травні 2015 року публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Добре Слово" (далі ТОВ "Торговий Дім "Добре Слово") та до приватного підприємства "Онлайн-Буд Кіровоград" (далі ПП "Онлайн-Буд Кіровоград") про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: комплекс будівель, розташований за адресою: м. Кіровоград, вул. Валентини Терешкової, буд. 213-А, склад якого містить п. 1 Іпотечного договору №107і/1207 від 04.12.2007р., шляхом визнання права власності на зазначене майно за ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за ціною 885 000,00 грн. в рахунок погашення частини заборгованості закритого акціонерного товариства "Кіровоградасфальтобетон" перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за договором про відновлювальну кредитну лінію №137-01-07 від 04.12.2007р. в сумі 4 278 574,75 грн., з яких 2 395 554, 49 грн. прострочена заборгованість по основному боргу кредиту, 1 370 217, 54 грн. прострочена заборгованість по процентам, 485 848, 72 грн. пеня за прострочення заборгованості по кредиту, відсоткам, 25 736, 00 грн. та 1 218, 00 грн. судові витрати, пропорційно часткам вартості предмета іпотеки; з метою вжиття заходів щодо забезпечення збереження предмета іпотеки, а саме, комплексу будівель, розташованого за адресою: м. Кіровоград, вул. Терешкової Валентини, буд. 213-А, склад якого містить п. 1 Іпотечного договору №107і/1207 від 04.12.2007р., передати його в управління ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до моменту реєстрації права власності на предмет іпотеки за ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"; стягнути з ПП "Онлайн-Буд Кіровоград" та з ТОВ "Торговий Дім "Добре Слово" на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" витрати по сплаті судового збору в сумі 73 080, 00 грн. (з урахуванням заяви про зміну предмету позову (т.2 а.с.9-11)).
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 02.06.2015р. залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - закрите акціонерне товариство "Кіровоградасфальтобетон" (далі ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон").
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2015р. по справі №912/1882/15 (у складі колегії суддів: головуючого судді Вавренюк Л.С. (доповідач), суддів: Макаренко Т.В., Наливайко Є.М.) в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено факт переходу права власності від ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон" до ТОВ "Креміньюрнафта", с наступним до ТОВ "Торговий Дім "Добре Слово" та ПП "Онлайн-Буд Кіровоград" на законних підставах; в межах справи про банкрутство ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон" підлягають розгляду усі вимоги кредиторів, в тому числі кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою (іпотекою).
Не погодившись з рішенням господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, просить рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2015р. по справі №912/1882/15 скасувати, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що право позивача на задоволення своїх вимог за рахунок іпотечного майна шляхом визнання права власності передбачено пунктами 7.4.3, 7.4.6, 7.4.7, 7.4.15, 10.3.1 іпотечного договору, який є діючим, недійсним не визнавався, не є припиненим, нікчемним, тощо; відсутність даних у відповідному реєстрі про обтяження майна іпотекою, не скасовує дію іпотечного договору та не позбавляє позивача, як іпотекодержателя, прав, вказаних в договорі, зокрема, на отримання належного за іпотечним договором; 79/100 частки предмету іпотеки належить ТОВ "Торговий Дім "Добре Слово" на підставі договору купівлі-продажу від 27.07.2012р., 21/100 частки предмету іпотеки належить ПП "Онлайн-Буд Кіровоград" на підставі свідоцтва про право власності, виданого 06.11.2014р. Реєстраційною службою Кіровоградського міського управління юстиції; ТОВ "Торговий Дім "Добре Слово" та ПП "Онлайн-Буд Кіровоград" як власники нерухомого майна в силу ст. 23 Закону України "Про іпотеку" набули статусу іпотекодавця, навіть у тому випадку, якщо до їх відома не доводилася інформація про обтяження майна іпотекою, мають всі його права і несуть всі обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ними права власності на предмет іпотеки; будь-яких дій, направлених на погашення заборгованості, позичальником та іпотекодавцями не здійснено, не зважаючи на отримання письмових вимог в порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку" про погашення у місячний строк кредитної заборгованості та повідомлення про початок процедури звернення стягнення на заставне майно, у разі невиконання вимоги про сплату боргу; за рахунок предмета іпотеки, належного іпотекодавцям, позивач має право в порядку ст. 23 Закону України "Про іпотеку" задовольнити свої вимоги, які виникають з кредитного договору, а також обрати спосіб звернення стягнення шляхом визнання права власності на предмет іпотеки, з чим помилково не погодився суд першої інстанції, запропонувавши іпотекодержателю інший шлях, у вигляді звернення до ліквідатора, а останнім подачі вендикаційного позову про витребування майна з чужого незаконного володіння, з чим погодитися не можна.
В відзиві на апеляційну скаргу ПП "Онлайн-Буд Кіровоград" просить рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2015р. по справі №912/1882/15 залишити без змін.
В відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Торговий Дім "Добре Слово" просить рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2015р. по справі №912/1882/15 залишити без змін, апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" - без задоволення.
Арбітражний керуючий ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон" в відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.03.2016р. по справі №912/1882/15 задоволено клопотання ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
17.05.2016р. представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений судом про дату, час і місце проведення судового засідання (т. 4 а.с. 45).
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
04.12.2007р. між відкритим акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" в особі відділення №8 Кіровоградської обласної дирекції Філії "Придніпровське регіональне управління" (банк) та ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон" (позичальник) укладений договір про відновлювальну кредитну лінію №137-01-07 (кредитний договір).
04.12.2007р. між відкритим акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", (іпотекодержатель) та ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон" (іпотекодавець) укладений іпотечний договір №107і/1207, за умовами якого іпотекодавець передає в заставу іпотекодержателю нерухоме майно (предмет іпотеки): комплекс будівель, розташований за адресою: м. Кіровоград, вул. Терешкової Валентини, буд. 213-А, склад якого зазначено в п. 1 іпотечного договору.
За п. 2 іпотечного договору, майно передається в іпотеку, як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих за договором про поновлювану кредитну лінію №137-01-07 від 04.12.2007р. з лімітом 3 000 000, 00 грн. строком до 30.11.2010р., а також процентів за користування кредитними ресурсами.
Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.06.2007р., виданого виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради згідно рішення Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №585 від 06.06.2007р.; нерухоме майно зареєстровано в комунальному підприємстві "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" в книзі 3 за №573, реєстраційний номер об'єкту в реєстрі прав власності на нерухоме майно №19236679 (п. 4 іпотечного договору).
Постановою господарського суду Кіровоградської області від 20.04.2011р. у справі №5013/458/11 ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
31.05.2012р., під час ліквідаційної процедури ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон", між ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон" в особі ліквідатора Набока А.Д. (продавець) та ТОВ "Креміньюрнафта" (покупець) укладено договір купівлі-продажу комплексу будівель, що знаходяться за адресою: м. Кіровоград, вул. Терешкової Валентини, №213-А, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Цариченко Н.В. та зареєстрований в реєстрі під № 432.
27.07.2012р. ТОВ "Креміньюрнафта" на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокопом О.Е. за реєстровим №2893, продало предмет іпотеки (комплекс будівель, що знаходяться за адресою: м. Кіровоград, вул. Терешкової Валентини, №213-А) ТОВ "Торговий Дім "Добре Слово".
Відповідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, предмет іпотеки належить: 79/100 частки ТОВ "Торговий Дім "Добре Слово" на підставі договору купівлі-продажу від 27.07.2012р. на праві приватної власності, 21/100 частки ПП "Онлайн-Буд Кіровоград" на підставі свідоцтва про право власності, номер 29104731, виданого 06.11.2014р. Реєстраційною службою Кіровоградського міського управління юстиції, на праві приватної спільної часткової власності.
Посилаючись на те, що відповідачі у справі є іпотекодавцями за іпотечним договором №107і/1207 від 04.12.2007р., основне зобов'язання боржником ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон" за кредитним договором від 04.12.2007р. не виконано, позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності за ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".
Обґрунтовує позивач свої вимоги положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 23 Закону України "Про іпотеку", де зазначено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою; особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2014р. по справі №5013/458/11, залишеної без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.08.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2014р., визнано недійсним договір купівлі-продажу від 31.05.2012р. комплексу будівель та споруд, розташованого за адресою: м. Кіровоград, вул. Терешкової Валентини, буд. 213-А, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Цариченко Н.В. та зареєстрований в реєстрі під №432, укладений між ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон" в особі ліквідатора Набока А.Д. та ТОВ "Креміньюрнафта".
Згідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Приймаючи рішення про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 31.05.2012р., суд виходив з того, що реалізація заставного майна банкрута відбулась з порушенням вимог ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме, ліквідатором не було дотримано встановлених (чинним на момент спірних правовідносин) законодавством вимог щодо реалізації переданого боржником в заставу майна, зокрема, щодо належного повідомлення ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" як заставодержателя про дату, час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Отже, зазначеним вище судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що реалізація іпотечного майна в межах справи про банкрутство ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон" відбулась з порушенням вимог чинного законодавства, за наслідками чого договір купівлі-продажу від 31.05.2012р. за №432 визнаний недійсним.
Застосування ст. 23 Закону України "Про іпотеку" обумовлено наявністю переходу права власності на нерухоме майно на підставах не заборонених законом, а отже на законних підставах, тобто на підставах дійсних правочинів.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 216 Цивільного кодексу України передбачено загальні наслідки недійсності правочину - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а згідно ст. 236 Цивільного кодексу України такий правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача.
Відповідно ст. 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це право, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребувано у нього.
Відповідно ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Іпотечне майно вибуло з володіння власника незаконно, що в свою чергу вказує на те, що єдиним законним власником іпотечного майна залишається ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон", якому це майно належить на законних підставах, а отже останній залишається іпотекодавцем майна, переданого ним в іпотеку на підставі іпотечного договору.
Відповідно ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в чинній редакції, до повноважень ліквідатора належить вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Згідно ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.
Оскільки добросовісне набуття у розумінні ст. 388 Цивільного кодексу України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна із незаконного володіння.
ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон" не позбавлений права витребування належного йому майна з чужого незаконного володіння, з метою, зокрема, погашення вимог заставного кредитора.
В той же час, заставний кредитор, яким є позивач у справі, не позбавлений права ініціювати питання щодо оскарження дій або бездіяльності ліквідатора щодо невжиття останнім необхідних заходів щодо виконання покладених на нього функцій та обов'язків, з метою задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство боржника.
Стосовно посилання відповідача-1 на дійсність аукціону, проведеного 24.02.2012р., за результатами якого ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон" відчужило іпотечне майно, то слід зазначити, що укладена за результатами аукціону угода купівлі-продажу може бути визнана недійсною в судовому порядку з підстав не додержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами 1 - 3 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно, про що суду надано відповідні витяги, то реєстрація зазначених прав є лише похідною від вчиненого правочину, яка в будь-який час може бути скасована, зокрема, в судовому порядку за ініціативою осіб, права яких у зв'язку з цим є порушеними.
Крім того, позивачем не надано належних доказів переходу права власності на нерухоме майно до ПП "Онлайн-Буд Кіровоград", не визначено з чого саме складається 21/100 частки комплексу будівель та чи входить взагалі до вказаної частки іпотечне майно або його частина.
Позивачем не доведено наявність в нього права іпотекодержателя, оскільки таке право може бути підтверджено лише проведеною у законом порядку відповідною державною реєстрацією, однак іпотечний договір, в супереч вимог ст. 4 Закону України "Про іпотеку", не має такої реєстрації, що не заперечується самим позивачем, оскільки на підставі ухвали господарського суду Кіровоградської області від 28.05.2012р. у справі №5013/458/11 про банкрутство ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон" на підставі ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" в редакції, чинній на час прийнята такої ухвали, виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис №6156465 від 04.12.2007р. про обтяження іпотекою нерухомого майна ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон" - комплекс будівель, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Терешкової Валентини, буд. 213-А, підстава обтяження іпотечний договір, 4558 від 04.12.2007р.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 01.04.2011р. порушено справу №5013/458/11 про банкрутство ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон" (іпотекодавця за іпотечним договором), постановою суду від 20.04.2011р. ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон" визнано банкрутом. В межах зазначеної справи підлягають розгляду усі вимоги кредиторів, в тому числі кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою (іпотекою).
Згідно ч. 15 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з моменту порушення провадження у справі про банкрутство пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство.
В силу Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який є спеціальним законом та має пріоритет перед іншими законодавчими актами у врегулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.
Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не ставить в залежність можливість задоволення позовних вимог, заявлених до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство, з моментом пред'явлення до нього позову. Законом в імперативному порядку встановлено, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство боржника задоволення вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.
Отже, позивач є забезпеченим кредитором і задоволення його вимог за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, можливе лише в межах провадження у справі про банкрутство боржника (ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон"), що знаходиться в провадженні господарського суду Кіровоградської області (№ 5013/458/11).
Слід також зауважити, що ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно ч. 3 ст. 36 Закону України "Про іпотеку", договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку".
Умовами договору іпотеки від 04.12.2007р., а саме, пунктом 10.3.1, визначено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку".
Відповідно ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано ст. 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.
Стаття 392 Цивільного кодексу України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Можливість виникнення права власності за рішенням суду Цивільний кодекс України передбачає лише у статтях 335 та 376. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема, із правочинів (ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України) (правова позиція Верховного Суду України, викладена в постанові від 30.03.2016р. по справі №6-1851цс15).
За викладених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м. Київ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2015р. по справі №912/1882/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя Л.П. Широбокова
(Повний текст постанови складений 20.05.2016р.)