ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.05.2016Справа №910/6062/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»
про стягнення 4 773,18 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники
від позивача: Ємельянова М.В. за довіреністю № 31/12-15_Є від 31.12.2015
від відповідача: не з'явився
04.04.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (відповідач) про стягнення 4 773,18 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту АС № 009369 від 29.08.2014 внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado 150», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження в ДТП, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «TOYOTA RAV4», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АІ/7979277), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на відповідача. Оскільки відповідач перерахував позивачу лише частину страхового відшкодування, виплаченого позивачем страхувальнику за договором АС № 009007 страхування засобів наземного транспорту від 19.03.2014, то позивач вважає, що стягненню з відповідача підлягає сума недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 4 773,18 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2016 порушено провадження у справі № 910/6062/16 та призначено розгляд справи на 19.05.2016 о 10:40 год.
25.04.2016 через відділ діловодства суду у відповідь на запит суду надійшов лист Моторного (транспортного) страхового бюро № 7/2-28/10886 від 19.04.2016 з інформацією про страхове покриття за полісом № АІ/7979277.
16.05.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов супровідний лист на виконання вимог ухвали суду від 08.04.2016 з повідомленням про відсутність аналогічного спору.
В судове засідання, призначене на 19.05.2016, представник позивача з'явився.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 19.05.2016, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 08.04.2016 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 19.05.2016 без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 19.05.2016, надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 19.05.2016, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
29.08.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір АС № 009369 добровільного страхування наземного транспорту (надалі - договір страхування).
Згідно з договором страхування у позивача був застрахований, зокрема, автомобіль «Toyota Land Cruiser Prado 150», реєстраційний номер НОМЕР_1. Строк дії договору страхування визначений з 00:00 год. 02.09.2014 до 24:00 год. 01.09.2015.
26.07.2015 в місті Києві на 16 км Житомирського шосе сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado 150», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «TOYOTA RAV4», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4. Наведене підтверджується довідкою № 70575896 про дорожньо-транспорту пригоду Управління патрульної служби МВС у місті Києві від 25.08.2015.
ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_4 п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Святошинського районного суду міста Києва від 22.09.2015 у справі № 759/14665/15-п, відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado 150», реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі Автострада» № ВДиС-0017302 від 28.07.2015 та актів виконаних робіт № ВДИСА-013732 від 28.07.2015, № ВДИСА-016470 від 17.09.2015, становить 101 591,28 грн. (надалі - рахунок ВДиС-0017302 від 28.07.2015 та акти виконаних робіт № ВДИСА-013732 від 28.07.2015, № ВДИСА-016470 від 17.09.2015).
Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado 150», реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 1442 про визначення вартості матеріального збитку, що складений 13.08.2015 оцінювачем ОСОБА_5, становить 97 225,44 грн. (надалі - звіт № 1442 від 13.08.2015).
За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту № КР-010244 Регрес від 15.09.2015 по договору страхування та розрахунку суми страхового відшкодування до нього було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 98 606,01 грн., виплата якого позивачем підтверджується платіжним дорученням № 897 від 23.09.2015.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.
В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (автомобіль). В п. 1.1, 1.4, 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 26.07.2015) наведені визначення наступних термінів:
- страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;
- особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;
- забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України (визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Стаття 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» надає визначення поняття «шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого». Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:
з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;
з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;
з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;
з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;
з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;
з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
У відповідності до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
В спірному випадку позивачем заявлено до стягнення з відповідача страхове відшкодування в частині суми 4 773,18 грн., яку позивач виплатив страхувальнику на умовах договору страхування, тоді як відповідач в наведеній частині страхового відшкодування не здійснив виплату позивачу.
Відповідачем на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 08.04.2016 не представлено договору (полісу № АІ/7979277) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Матеріали справи містять інформацію МТСБУ про страхове покриття за зазначеним полісом, надану на запит суду, та копію полісу № АІ/7979277, надану позивачем разом із позовною заявою.
Відповідно до полісу № АІ/7979277, судом встановлено, що транспортний засіб, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (відповідачем), страхувальником за даним полісом визначено ОСОБА_4, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, визначений в сумі 50 000,00 грн., строк дії даного полісу з 00:00 год. 26.06.2015 по 25.06.2016.
По матеріалам справи судом встановлено, що між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (відповідачем) та ОСОБА_4 було укладено договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ДЦВ) та від нещасного випадку на транспорті (ДНВ) № DC.AI/7979277 від 25.06.2015. Відповідно до п. 4 «Умови страхування» зазначеного договору, ліміт відповідальності становить 150 000,00 грн.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що ОСОБА_4 керував автомобілем «TOYOTA RAV4», реєстраційний номер НОМЕР_2, на законних підставах.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в межах, передбачених полісом № АІ/7979277 та договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ДЦВ) та від нещасного випадку на транспорті (ДНВ) № DC.AI/7979277 від 25.06.2015, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Матеріалами справи, зокрема, копією заяви № 15/04/8.04/456-15 від 23.11.2015 про страхове відшкодування підтверджено, що позивач звертався з претензією до відповідача, про що свідчать матеріали справи (копії заяви та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення наявні в матеріалах справи).
08.02.2016 та 09.02.2016 відповідачем частково було виконане зобов'язання за полісом № АІ/7979277 та здійснено страхове відшкодування у розмірі 93 832,83 грн., що підтверджується матеріалами справи.
З огляду на зазначене, позивач вимушений був повторно звернутися до відповідача з листом № 15/04/8.04/032-16 від 10.02.2016, відповідно до якого просив відповідача здійснити доплату страхового відшкодування в розмірі 4 773,18 грн., а у разі відмови у здійсненні доплати страхового відшкодування, надати обгрунтовання розрахунку розміру здійсненого страхового відшкодування з посиланням на норми чинного законодавства.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача про стягнення 4 773,18 грн. складаються з різниці між фактично сплаченим позивачем страховим відшкодуванням - 98 606,01 грн., за вирахуванням часткової виплати відповідачем страхового відшкодування в розмірі 93 832,83 грн.
Отже, до виплати зі страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, належна сума в розмірі 98 606,01 грн. (сума матеріального збитку, підтверджена звітом № 1442 від 13.08.2015, рахунком ВДиС-0017302 від 28.07.2015 та актами виконаних робіт № ВДИСА-013732 від 28.07.2015, № ВДИСА-016470 від 17.09.2015, страховим актом № КР-010244 Регрес від 15.09.2015 по договору страхування та розрахунком суми страхового відшкодування до нього, платіжним дорученням № 897 від 23.09.2015).
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
По матеріалам справи судом встановлено, що фактичні витрати позивача по виплаті страхового відшкодування не перевищують розмір збитку, завданого транспортному засобу, пошкодженому у ДТП, що визначений звітом № 1442 від 13.08.2015, рахунком ВДиС-0017302 від 28.07.2015 та актами виконаних робіт № ВДИСА-013732 від 28.07.2015, № ВДИСА-016470 від 17.09.2015, страховим актом № КР-010244 Регрес від 15.09.2015 по договору страхування та розрахунком суми страхового відшкодування до нього, платіжним дорученням № 897 від 23.09.2015, а з відповідача заявляється до стягнення сума збитку, підтверджена матеріалами справи.
Положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (ст. 12) передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
За встановлених обставин, до виплати зі страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, належала сума в розмірі 98 606,01 грн., оскільки франшиза за полісом № АІ/7979277 та за пунктом 7.5. договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ДЦВ) та від нещасного випадку на транспорті (ДНВ) № DC.AI/7979277 від 25.06.2015 дорівнює 0,00 грн.
Згідно порядку виплати страхового відшкодування відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 26.07.2015 відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
У відповідності до вимог п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача з боку відповідача є саме неотримання коштів від відповідача протягом зазначених строків від дня отримання останнім вимоги про відшкодування, неприйняття рішення про здійснення страхового відшкодування чи про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою № 15/04/8.04/456-15 від 23.11.2015 про страхове відшкодування в розмірі 98 606,01 грн.
Як вище було встановлено, відповідач перерахував позивачу лише частину страхового відшкодування, виплаченого позивачем страхувальнику за договором страхування АС № 009369 від 29.08.2014 в сумі 93 832,83 грн., тоді як належало перерахувати 98 606,01 грн. Таким чином, недоплачена відповідачем сума страхового відшкодування за завдані збитки дорівнює 4 773,18 грн. (98 606,01 грн. - 93 832,83 грн. = 4 773,18 грн.).
Станом на час розгляду справи по суті докази на підтвердження здійснення відповідачем виплати недоплаченої суми страхового відшкодування в сумі 4 773,18 грн. в матеріалах справи відсутні, відповідачем до суду не подані та до матеріалів справи не залучені.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За наведених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 4 773,18 грн. недоплаченої суми страхового відшкодування підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню повністю в сумі 4 773,18 грн.
Судові витрати позивача на оплату судового збору в розмірі 1 378,00 грн. відповідно до положень ч. 1 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 75, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40; ідентифікаційний код 20782312) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул Велика Кільцева, 56; ідентифікаційний код 35429675) 4 773,18 грн. (чотири тисячі сімсот сімдесят три гривні 18 коп.) страхового відшкодування, 1 378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) судового збору.
3. Видати наказ.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 20.05.2016.
Суддя Гумега О.В.